Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тал 9 там лись у воді з ранньої весни до пізньої осені (Трубл.)]; 2) (перен. — о затяжной, кропотливой работе) возиться [А мені: і нагодуй, і вмий, і сорочку поший, і талапайся з ним [дитиною], і няньч його (Коцюб.)]. талапнути, -ну, -неш см. телепнути. Талас Талас. таласотерапія мед. талассотерапия. Талди-Курган Талды-Курган. талевий мор., техн. талевый. талер, -лера 1) тип. талер [Ваня накреслив пальцями на вільному місці талера розмір листівки (перекл. з І. Козлова)]; 2) см. таляр. тал и й талый; (изредка— ещё) оттаявший; (при переходе в жидкое состояние) растаявший [Ранком наша шхуна стояла серед криг, і я зійшов на лід набрати талої солодкої води з крижини (Трубл.)]. талина обл. растаявший санный путь [Не хоче талиною їхати, а щоб я їхав (Н.-Волын. у. — Сл. Гр.)]. талі, -лів мор., техн. тали [На приспущених талях звисала над бортом найкраща шлюпка, в якій сьогодні їздили на берег (Трубл.)]. талієвий хим. таллиевый. талій, -лію хим. таллий [У вільному стані галій, індій і талій являють собою сріблясто-білі м'які метали з низькими точками плавлення (Заг. хім.)]. талісман талисман [Були й такі [школярки], що придбавали собі чудесні талісмани, засовуючи під перо якусь трісочку або кусочок воску (Донч.)]. талія1 талия; (место охвата туловища ремнём и т. п. разг. — ещё) пояс [Середнього зросту, з тонкою талією, міцно перетягнутою ременем, він здавався дуже гнучким і сильн м (Собко)]; перетягува- т и ~лію і.еретягивать талию; тісно в ~лії тесно в талии (в поясе). талія2 карт. уст. талия, талья. Таллін Таллин. талмуд рел., перен. талмуд [Коли б не Смоляк, можна б не тільки «Житія святих», але й товстелезний Гершків талмуд прочитати на такому дозвіллі в багачевій коморі (Козл.)]. талмудизм, -му перен. талмудизм [Вся історія марксизму-ленінізму вчить, що небезпечними ворогами революційної теорії є всякого роду догматизм, талмудизм, відрив теорії від життя (Рад. Укр., 1956, XI/)]. талмудист рел., перен. талмудист [Талмудист сліпо чіпляється за кожну букву теорії, ігноруючи суть теорії, вважає кожне положення теорії придатним для всіх часів і всіх обставин (Рад. Укр., 1951, VI)]. талмудистський перен. талмудистский. талмудичний рел. талмудический, талмудистский. таловина проталина, отталина [З'явилися на горбах чорні таловини, часом з залишками торішньої трави (Коп.)]. таловинка уменьш. проталинка [Проти сонця у затишку легенька пара притулилась до таловинки. Еге, та це ж водичка там! (Янов.)]. таловірка (мелкая рыба семейства сельдевых) обл. талавйрка [Іде чумак, іде козак Дорогою з Дону; Везе рибку-тало вірку На продаж додому (Щог.)]. талон талон [Тоня: ..До побачення, фрау Ланге. Заходьте за талонами на вугілля (Собко)]. талонний талонный. талончик уменьш. талончик. талреп мор. талреп. талувати, -лую, -луеш редк. топтать, вытаптывать; (о вещах — не беречь — изредка) небрежно обращаться [Свині город талують (Сл. Гр.); Талувать, нехтувать одежину (Ном.)]. таляр, -ра ист. талер [У туркені у кишені Тал яри, дукати (Шевч.)]. талярик разг. уменьш., ласк, от таляр [Ой на ж тобі, старий Бондар, Таляриків бочку, Оце тобі, старий Бондар, За хорошу дочку! (народна пісня)]. тальвег геогр., геод. тальвег [Тальвеги балокг де чориоземно-лучні наносні грунти більш родючі і краще зволожуються, вкриті переважно пирійниками (Бот. ж., 1953, X, 4)]. тальк, -ку мин. тальк [До природних силікатів належать польові шпати, слюди, глина, азбест, тальк та багато інших мінералів (Заг. хім.)]. талька текст, уст. талька [На сволоці висять повісма прядива та вовни. Кошики з тальками стоять перед верстатами (Л. Укр.)]. тальковий мин. тальковый [Залягає [тальк! шарами, гніздами, часто створює гірську породу — талькові сланці (Курс заг. геол.)]. талько-хлорйтовий мин. талько-хлорйтовый [На території Дніпропетровської області виявлені глинисті, серицитові, хлоритові і талько-хлоритові сланці (Геол. ж., 1953, XIII, 2)]. тальма уст. тальма. тальянка разг. тальянка [Бере гармонь — оту тальянку, Що ми носили з бою в бій, І на прощання наостанку Мотив знайде любимий свій (Шп.)]. там 1) нар. там; (только во временном значении: после этого разг. — изредка) потомг затем; (реже) впоследствии [Еней на піч забрався спати, Зарився в просо, там і ліг (Котл.); Де колись стояла повітка, там тепер давні вербові кілки стали товстими та здоровими вербами (Н.-Лев.); Приходила до мене удова Бистриха.. і просила зілля. «Нащо тобі?» — питаю. Не хотіла спершу сказати, а там і призналась (Стор.)]; ~м видно буде там видно будет; ^м же там же; о т (он) ~м вот (вон) там; (при указании на что-либо более отдалённое разг.—ещё) эвон, звона, эвот; то ^м, то сям (~м) (местами^ та там, то сям (там), кое-где; разг. кой-где [В листі то там, то там шаруділи, звиваючись, гадюки,кублились їжаки (Гонч.)]'Т тут і ^м (повсюду) тут и там; разг. там и сям; 2) част, там [Обидві [Мотря і Галя] слухали: яку там становий новину |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)