Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тазі 1 О там привіз (Мири.), Що там журитись, коли все йде на краще (Коцюб.)], д ё ~м1 (при возражении кому-либо или уточнении своего высказывания) разг. где там!; разг. какое тут!, какое там!; как можно! [Де там, кумо, де там! 1 не кажіть цього! Щоб я отеє потурала дочці у такому ділі, щоб я підводила її на гріх? (Коцюб.)]; ну, де ~иі разг. ну, где там!, ну, положим!; хоч б и ~м що [було] как бы то [тамі нй было; (непременно) во что бы то ни стало; хоч би ~vi як, як би ~м не було см. бути 2; чого ~мІ разг. чего там!; яке ^ч! см. який З. тама уст. запруда [[Вов к:| ..Я під тамою, мов в ямі, А Свиня з дітьми на тамі хрюка, плюска, муркотить (Фр.)\. тамада тамада [Тамадою вечора одноголосно обрали Кирила Мефодійовича Жеребцова (Дмитр.)]. Тамара Тамара. тамарикс, -су, тамариск, -ку бот. (Тата- rix L.) тамарикс, тамариск, гребенщик [На крайньому півдні Української РСР на засоленому грунті слід розводити тамарикси (Бот. ж., 1953, X, 1); Тріпоче милий, лагідний вітрець Із духом полину й гірського тамариску... (Мас.)\. тамариксові, -внх, тамарискові сущ. бот. тамариксовые, тама рисковые, гребенщиковые. тамаринд, -ду бот. (Tamarindus indica L.) тамаринд [За ключами червоних гусей Він носився по луках услід, 3 ранніх ранків до пізніх ночей, Де зеленчй росте тамаринд (Граб.)\. тамариск см тамарикс. тамарискові см. тамариксові. Тамбов Тамбов. Тамбовська область Тамбовская область. тамбовський тамбовский. тамбур1, -ра архт., ж.-д. тамбур [— Приїхала! Приїхала! — першою вигукнула Зінька, побачивши в тамбурі вагона свою подругу (Шиян)\. тамбур2, -ра (род вязания, вышивки) тамбур. тамбур, -ра муз. уст. тамбур. тамбурин муз. тамбурин [І одна з них, мов Дебора, Танцювала з тамбурином І Ласка ра вихваляла. Що зробив ведмедя злого (Л. Укр.)]. тамбурмажор, -ра воен. уст. тамбурмажор. тамбурний1 тамбурный; ~ні двері тамбурные двери. Ср. тамбур1. тамбурний2 тамбурный; ~ний шов тамбурный шов [Техніка шитва найрізноманітніша — ..гладь, тамбурний і бісерний шви (Літ. газ., 1939, ІХ)\. Ср. тамбур2. тамга ист. тамга [В середині І тисячоліття н. є. виникають знаки власності, або тамги, що згодом дуже поширилися на Русі і відомі під назвою «знаків Рюриковичів» (Нар. стар, іст У РСР); Руське населення було обкладене тяжкою даниною на користь хана і татарської знаті. Крім того, воно повинно було виконувати інші тяжкі повинності і платежі, поплужне (поземельна подать від плуга), корм (утримання ханських чиновників), ям (давання підвід для ханських чиновників), тамгу (мито) (Іст. Укр. РСР)]. таменьки, (реже) тамечки, тамки нар. обл. там [Спіть мені тамечки! — м'яко звучить подільська говірка (Ст.); На цвинтарі росли високі дерева.. — з-за них тільки видать було хрест похилий набік, та тамки, де всох клен один, крізь сухі віти вбачалося церковне віконечко (Вовч.)]. тамований 1) сдерживаемый; задерживаемый; 2) подавляемый, заглушаемый [Лишившись на сцені сама, весь тамований при людях біль вкладає Аза —Занько- вецька в свій монолог (Минуле укр. театру)]- Ср- тамувати 1—2. таможня таможня [Він довго блукав, поки розшукав старого боцмана, який працював на таможні (Куч.)]. тамошній разг. тамошний [Я в пекло стежку протоптала, Я там не раз, не два бувала, Я знаю тамошній народ (Котл.)]. тамплієр, -ра ист. тамплиер, храмовник. тампон мед., полигр. тампон [Олег миттю витер тампоном рану біля входу і виходу кулі, примотав поверх подушечку з марлі (Ле)]. тампонаж, -жу горн, тампонаж [Найбільш позитивні наслідки тампонажу одержують при застосуванні сумішей, які швидко тужавіють (Наука і життя, 1958, 4)]. тампонація мед. тампонация, тампонада. тампонований мед. тампонированный. тампонування мед. тампонирование тампонувати, -ную, -нувш мед. тампонировать. тампонуватися, -нуеться мед. тампонироваться. там-сям нар. разг. там-сям; см. ещё там 1. тамта см тамтой. тамтам муз. тамтам. тамте см. тамтой. тамтешній разг. тамошний [Я задумав пробиватися туди, бо знав, що в тамтешніх лісах повинні бути партизани (Шиян)]. тамтой (ж. р. тамта, ср. р. тамтё) обл. см, той 1. тамтуди нар. обл. см. туди. тамувати, -мую, -мувш 1) сдерживать; (замедлять) удерживать [— От кашляє— нічого, а тамує — слухати не можу, — поскаржився старий., батько (Кундз.)]; ~ти дух (подих, віддих) затаивать дыхание (дух) [Судді уважно допитують свідків. Подих тамує принишклий зал (Дмитр.)]; ~вало дух (подих, віддих) безл. перехватывало (захватывало) дыхание (дух) [Дух Юрі тамувало, і він був майже непритомний... (Смол.)]; ~ти кров останавливать (унимать) кровь [Він тамував кров з пораненої руки (Я нов.)]; 2) (превозмогать в себе какое- нибудь чувство) подавлять, заглушать [Лісник замовк і глибоко схлиішув, тамуючи хвилювання і сльози, які душили його (Донч.)]. тамуватися, -мувться ослабевать, (о чувствах — обычно) притупляться [3 упливом часу всі ті давні урази і кривди., не тамуються (Вовч.)]; ~мується дихання |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)