Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
уси 227 уси вдеть; (реже) продевать, продеть, раза продёргивать, продёрнуть [На межі дівчинка — дзвенить голосок, а на голці в руках блищить сонце. Бо то так: піймає дівчинка промінь, всилить у вушко й уставки собі вишиває (Головко)]. усилятися, -ляється, усилитися (усипиться) вдеваться, вдеться; продеваться, продеться; продёргиваться, продёрнуться. Ср. усиляти. усильний1 спец. вдевальный. усильний2 уст. усиленный [Брак апетиту вів за собою усильні запрошування, а великий апетит — благання не об'їдатися (Коцюб.)]. усиновитель, -теля усыновитель. усиновителька усыновительница. усиновити см. усиновляти, усиновлений усыновлённый [Батьківщина привіт посилає синам, — долітає у відповідь голос: озивається наш, відкликається нам усиновлений, скорений полюс (Гончаренко)]. усиновлення усыновление [Батько відкладав час усиновлення, а поки що так залишив мене у генерала, мовляв: звикне чи не звикне? (Кроп.)]. усиновляти, -ляю, -ляєш, усиновити, -влю, -виш усыновлять, усыновить [Федір підвів голову і сумно запитав: — Валю, коли ж я усиновлю Олега? (Руденко)]. усипальниця, усипальня усыпальница [Місто- форт [Даулатбад] тепер мертве, як мертві всі численні усипальниці, мечеті, ..розкидані всюди навколо Аурангабада (Минко); В палаці [Ель Ескоріал] є музей, колишня резиденція та усипальня королів, школа і монастир (Наука і життя, 1958, 5)]. усипаний1 усыпанный; усеянный [На цегельні зразковий лад. Подвір'я усипане піском (Десн.); Весь берег, всипаний людом, завирував, захвилювавсь (Гонч.); Синє небо, всипане зорями, немов упало нижче над селом (Куч.)]. Ср. усипати1. усипаний2 всыпанный; насыпанный; налитый [Вона лічила, скільки кому всипано [борошна], а німець тута ж сидів за невеличким столиком та записував (Мирн.)]. Ср. усипати2. усипати1 см. усипати1. усипати2 см. усипати2. усипати1, -паю, -паєш, усипати, -плю, -плеш (кого, что чем) усыпать, усыпать; (покрывать поверхность большим количеством чего- нибудь — ещё) усеивать, усеять [І вітають Купер'яна 3 його вояками, Як героя, всю дорогу Всипали квітками (Фр.)І; [а ж] мороз ~пае кого см. мороз; мене наче жаром ^пало бегл, меня в жар бросило [Мене наче жаром всипало. — Сорому не маєш, Мотре, — кажу їй (Вовч.)]. усипати2, -паю, -паєш, усипати, -плю, -плеш (что, чего во что или кому) всыпать, всыпать; (прям. — ещё) насыпать, насыпать; (о жидкой пище, о напитках) наливать, налить [Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалиґу (Н.-Лев.)\ Шукайте, діти, хліба, ложечку татусеві, а я всиплю гарячого борщику (Барв.); На- I лили йому пива п'яного, Меду всипали най- солодшого (перекл. Грабовсъкого)]; гепати кому (наказать) фам. всыпать кому; (без указания чего — ещё) задать чёсу кому, (поколотить) задать трёпку (таску) кому [—Зараз мені злазь [з хати], а то я полізу та сам тебе стягну та всиплю тобі сотню різок, — кричав волосний (Н.-Лев.); Ну, зараз він [батько] йому всипле, аж не знатиме, яким місцем сідати (Смол.)]; ^>пати бобу кому обл. задать (всыпать) перцу кому, задать трёпку (таску, жару, баню) кому; шутл. распатронить кого [Матрона:.. Але я йому покажу, де раки зимують! Я йому всиплю бобу! (Фр.)\; <^пати перцю кому см. пёрець. усипати3 см. усипляти2. усипатися1, -паеться усыпаться; усеиваться. Ср. усипати1. усипатися2, -паеться всыпаться; насыпаться; наливаться. Ср. усипати2, усипити см. усипляти1. усйпище разг. вместилище для сыпучих тел [Всипища у нас не багато, то ми й насипали жита на горищі (Павлогр. у. — С л. Г р.); Він підіймає пошивку, іде до комори., і з плеча висипає зерно у темне з глухуватим гомоном всипище (Ст.)]. усипляння усыпление. усипляти1, -ляю, -ляєш, усипити, -плю, -пйш (кого) усыплять, усыпить [Столярен- к о до Воронова: їй шкодить сонна терапія. Хвора пригнічена. У таких випадках треба створювати середовище, яке збуджувало б, а не усипляло її (Голов.)]. усипляти2, -ляю, -ляєш и усипати, -паю, -паєш неперех. обл. спать; засыпать [Він і поїхав... Я за ним; прохала, ночі не всипляла, дні не вгавала (Вовч.); Мати сина колихала, дні і ночі не всипала (Етн. мат.)]. усипний усыпительный. усиротити, -рочу, -ротйш обл. осиротить [Хочеш власну душу погубити, Молодий свій вік занапастити, Нас старих навіки всиротити! (Фр.)]. усиротілий обл. осиротевший. усиротіти, -тію, -тієш обл. осиротеть [І чи я ж сьогодні всиротіла? Чи се тепер тільки зубожіла? (Вовч.)]. усисання всасывание [Загальне діяння хімічних речовин виникає при всисанні їх у кров або при поширенні їх по нервах (Курс патології)]. усисати, -саю, -савш, увіссати, -ссу, -ссеш всасывать, всосать [Більшість їх вийшла з родин убогих, із таких, де кожне ще з молокохМ матері всисає потребу праці для шматка хліба (Коцюб.)]. усисатися, -сається, увіссатися, -ссёться всасываться, всосаться [Забродчики закидали на товсту кодолу свої живці, живці обвивались кругом кодоли, як гадюки, і ніби всисались в неї, мов п'явки (Н.-Лев.)]. усйтйти см. усйчувати. усихання 1) засыхание; иссыхание; усыхание; 2) высыхание, иссыхание; 3) усыхание. Ср. усихати 1—3. 15* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)