Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
уси 228 уск усихати, -хаю, -хаєш, усохнути и усохти, -хну, -хнеш и обл. усхнути, -ну, -нёш 1) (о растениях) сохнуть, засохнуть; (реже) иссыхать, иссохнуть; разг. усыхать, усохнуть [Не прийнялись три ясени, Тополя всихала (Шевч.); У бригаді сперечались— всохнуть щепи чи пі (Донч.)]; 2) (о водоёме) высыхать, высохнуть, иссыхать, иссохнуть [Хоч скільки знавав я і радості й болю, Прощань і розлук не всихає криниця (Мал.)]; 3) (уменьшаться в объёме, в весе) усыхать, усохнуть [Не бійся, встане Теодосій, от тільки права рука усохне (Хижн.); Перекладач., із сфери реальних явищ перескочив у сферу народних вірувань, буцімто від проклять може комусь усхнути рука (Фр.)] ;язйк komj (у кого) усбхне разе, язык у кого отнимется [Що ви, батечку, та я... та я... швидше мені язик усохне... (Цюпа)]. усйчувати, -чую, -чуєш, у ситити (у сичу, усйтйш) обл. впитывать, впитать, вбирать, вобрать [Він [вітер] летить здалеку, ..вси- чує в себе і тишу села, і клекіт міста (Коцюб.)]. усівати1, -ваю, -ваєш, усіяти (усію,. усієш) (покрывать пространство) усеивать, усевать (уст.)у усеять [Гладкі та високі коні., кресали ясними підковами об 'кам'яну мостову і всівали її невеличкими іскорками (Мирн.); Зорі всіяли неба плат (Пере.)]. усівати2, -ваю, -ваєш, усіяти (усію, усієш) (сеять среди чего-нибудь) всевать, всеять. усіватися1, -вається, усіятися (усіється) усеиваться, усеваться, усеяться [Залізним шротом, а не зерном всівалося тут [на фронті] землю, зорану не ралом, а дрібним скаллям бомб (Смол.)]; ~ваються в f с а пробиваются усы [Ну, зараз він [батько] йому всипле, аж не знатиме, яким місцем сідати — не подивиться, що в нього вже всіваються вуса! (Смол.)]. Ср. усівати1. усіватися2, -вається всеваться. Ср. усівати2. усідати, -даю, -даєш, усісти (усяду, усядеш) обл. садиться, сесть, усаживаться, усесться [Максим поздрастувався, усіда на лавці (Вовч.); Не оглядаючися, не кажучи і слова, Олекса усів на лаві (Фр.)]. усікати, -каю, -каєш, усікти (усічу, усічеш) уст. усекать, усечь. усікновення книжн. усекновение [Мало не щодня [у графському притулку] дівчаток підстерігав якийсь одноденний піст — чи то усікновення голови Івана Хрестителя, чи то воздвижения хреста, чи просто середа й п'ятниця... (Донч.)]. усікти см. усікати. усілякий см. всілякий. усіляко см. всіляко. усімох нар. всемером. усісти см. усідати. усічений 1) прич. уст. усечённый; 2) прил. усечённый [На Башті Рудих Беркутів, на її усіченій вершині, тріпотіла на морському вітрі біла хустинка... (Донч.)]. усіяний1 усеянный [В залі стояла висока ялинка, обвішана електричними лампочками, різними іграшками і всіяна «снігом» (Сміл.)]. Ср. усівати1. усіяний2 всеянный. Ср. усівати2. усіяти1 см. усівати1. усіяти2 см. усівати2. усіятися см. усіватися1. ускакувати (ускакую, ускакуєш), ускочити, -чу, -чиш и ускакнути, -ну, -нёш вскакивать, вскочить; (прям. — ещё) впрыгивать, впрыгнуть; (перен. — обычно) попадать, попасть іБійці, брьохкаючись по коліна в воді, на бігу вскакували в свої хиткі суди а (Гонч.); І рад би Вовк в які ворота вскочить, Та лишенько йому.. Ворота, як на те ж, кругом усі заперті (Гл.); Вони прорвалися крізь збуджений натовп і стрімголов ускочили на пароплав (Куч.); Як же це так сталося? Був я на волі, як вітер, гуляв по лісах, не лякався ні темряви, ні холоду, — і раптом ускочив, як необачний птах, в оцю клітку! (Збан.)]; ~чив уклбпіт (в біду, в халепу) хто попал в беду (в переделку, в переплёт, в передрягу) кто; фам. влопался кто; напасть (сущ.) на кого [Спочатку я ніяковів і навіть розгубився: от так ускочив в халепу! Але потім поволі примирився (Мийко)]; ^чити в шкоду см. шкода1 1; ^чити по самі (самісінькі) вуха фам. влопаться; попасть, как кур во щи [Б и ч о к: ..Ну, наробив я халепи, ускочив аж по самісінькі вуха! (К роп.)]; Ob очі (у вічі) кому як не ~чить так и впился в кого [глазами и т. п.] [Писар не одступав од Марини, а вона як у вічі йому не вскочить — дивиться на його (Н.-Лев.)]; от так (отеє) ~чив! разг. вот так попался!; фам. вот так влопался! [—Отсе вскочила, — думала вона. — Ні, не буду я тут, не витримаю (Коцюб.)]. ускач см. вскач. ускіпливий редк. придирчивый [А н т о- н і о: .. Се ж критика, а критика звичайно ускіплива, часами то й над міру... (Л. Укр.)]. ускладнений усложнённый; осложнённый [В найбільш гострій й ускладненій формі відбувалась боротьба за Радянську владу на Україні (Рад. Укр., 1948, І)]; ~ие р ё- ч є н н я грам, осложнённое предложение. Ср. у складнюва ти. ускладненість, -ності усложнённость [Виростаючи ідейно, поет [Бажай] удосконалював художню майстерність, поступово переборюючи ускладненість стилю (Іст. укр. літ.)]. ускладнення 1) усложнение; осложнение [Ускладнення міжнародної обстановки і неминуче в зв'язку з цим збільшення затрат на оборону може затримати реалізацію планів піднесення добробуту народу (Програма КПРС)]; ср. ускладнювати; 2) (о болезни) осложнение [Рана загоювалась надто повільно. Лікарі побоювались ускладнень (Сміл.)]. ускладнити см. ускладнювати. ускладнитися см. ускладнюватися. ускладнювання усложнение; осложнение. Ср, ускладнювати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)