уск 229 уел ускладнювати, -нюю, -нюєш и ускладняти, -няю, -няєш, ускладнити, -ню, -ниш усложнять, усложнить; (делать более трудным) осложнять, осложнить [Імперіалізм ускладнює і загострює суперечності капіталізму, «сплутує» з свободою конкуренції монополії, але усунути обміну, ринку, конкуренции, криз і т. д. імперіалізм не може (Ленін)]. ускладнюватися, -нюється и ускладнятися, -нявться, ускладнитися, -ниться усложняться, усложниться; осложняться, осложниться [Репетиції спочатку пішли добре, але 8годом дуже ускладнювалися тим, що Стародуб без кінця міняв і переглядав окремі місця (Дмитр.); Становище справді з кожною хвилиною ускладнялося. На кулемет Булгакова вороги ввернули увагу (Ле); За ніч обстановка ускладнилась (Шер.)]. Ср. ускладнювати. ускладняти см. ускладнювати. ускладнятися см. ускладнюватися. 1 ускоки см. векбки. ускочити см. ускакувати. ускромляти, -ляю, -лябш, ускромйти, чилю, -мйш обл. укрощать, укротить (преим. о животном); усмирять, усмирить [Він думав, мислив, умудрявся, ..Як Турна-во- рога побити, Царя Латина ускромйти (Котл.); Ускроміть своє серце (Ном.)]. ускубнути, -ну, -нёш и ускубти, -бу, -беш 1) дёрнуть [за волосы] [Хто схоче — добре ускубне За вражий чуб його зубами (/Vi.)]; 2) (набрать чего) надёргать; (отделить щип- ком) щипнуть, отщипнуть, равг. ущипнуть [Я на ворі встану, скотинку вижену на пашу, а зимою разів скільки сінця вскубну та воликам підложу (Барв.)]. уславити см. уславляти. уславитися см. уславлятися. уславлений прославленный [Під постаментом тим спочивав вічним сном земляк наш Красношапка Микола, двадцятилітній сержант, снайпер і уславлений герой оборони Ленінграда (Вишня)]; б^ти ~ним ким, яким разе, прослыть кем, каким [Сім'я наша заможна була, і на селі нас багатирями вславлено (Гр.)]. уславлення прославление [У радянській літературі революційний романтизм виявляється в уславленні героїки комуністичного будівництва та захисту Вітчизни, в пафосі ствердження нового, якому належить майбутнє (Іст. укр. літ.)]. уславлювати см. уславляти. уславлюватися см. уславлятися. уславляти, -ляю, -ляєш и уславлювати, »люю, »любш, уславити, -влю, -виш прославлять, прославить [Той не співець, хто не кличе па бій, Хто в пісні народ не уславлює свій (Криж.); Хто вона? Тож ні один співець її не вславив І ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. уславлятися, -лаюся, -лаєшся и уславлюватися, -лююся, -ЛЮ6ШСЯ, уславитися, -влю- ся, -вишся прославляться, прославиться [Хай живе, хай уславляється радянська жінка, жінка вільна, жінка-творець, жін- ка-мати (Вишня); Хто зна, чи вславлюсь я ділами голосними, Чи блискавицею проріжу далеч літ (Рил.)]. усланий редк. ^стланный; устеленный [Рипотять швидкі ступні по усланій білим снігом землі (Мирн.)]. Ср. устилати. услати см. устилати. услатися см. устилатися. услід 1) нар. вслед; (с глаголами движения — ещё) следом [В дитинстві я заздрив стрімкому орляті, Хотілося— в небо й летіти услід (Бичко); Давид пішов услід за ними до річки (Головко)]; 2) (в аначении предл.) вслед [Шрам мовчки стояв, дивлячись услід своєму загонові (Собко); Ціла буря, ціла хуртовина молодих, чистих, як кришталь, голосів зашуміла вслід заспівові (Вас.)]. у сліджу вати, -джую, -докуєш обл. ходить следом [Я не хочу, щоб він усліджував за тобою! Я не хочу, щоб він на очі мені усюди навертавсь... (Вовч.)]. услідкувати, -кую, -куєш проследить [Не встигли ваші очі вслідкувати за тим, де він [кібчик] спуститься, як він знову знявся вгору (Мирн.)]. усліпу см. всліпу. услуга уст. 1) услуга [Раїса справді була вдячна йому за незчисленні дрібні услуги та ради (Коцюб.)]; я весьиа ваші ^ги обл. я весь к вашим услугам; 2) услужение; н а *^гу в услужение [Оженився наш пан, і взяли мене на вслугу до молодої панії (Вовч.)]. услуговування прислуживание ;Тухаживание; услуги. Ср. услуговувати. услуговувати, -гбвую, -гбвувш и уст. услу-« гувати, -гую, -гуєш, услужити (услужу, услужиш) прислуживать, прислужить; (оказывая внимание кому-либо) ухаживать (за кем) (только несоверш.), услуживать (ycm.V услужить; оказывать услуги, оказать услугу ІЩо за моторна та похопна дівчина! Услуговує, подає, приймає, звивається проміж гістьми, як та ластівка (Барв.); Аглаї-Феліцітас ніхто не бачив веселішої, як сьогоднішнього вечора. При вечері услугувала, по вечері танцювала чи не з усіма мужчинами (Коб.); Щира товаришка услужила своїй подрузі, і всі, далекі і близькі, сусіди розказували та реготалися, як Параска горшки товкла від невдачі (Мирн.)). услужливий редк. услужливый [Він так мене любив, той лагідний, тихий, услужливий і добрий хлопчина! (Фр.)]. услужливо нар. редк. услужливо [Журно плюскала вода в Пслі, пастух приніс риби, хлоп'яки услужливо пособляли, назбирали дров, розвели огнище (Горд.)]. услужний уст. услужливый [Обідали мовчки, хоч намагались говорити. Пан Микола був ввічливий, услужний, занадто може (Коцюб.)]. услужно нар. уст. услужливо [Як тільки входжу поміж дерева, рябенькі пні, що так услужно простягають до мене свої галузки, мов кожна рада мене гойдати, злість вилітає з мене коротким смішком (Коцюб.)]. услухання вслушивание [Гуде тонко зумер.
|