Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

уск 229 уел
ускладнювати, -нюю, -нюєш и ускладняти,
-няю, -няєш, ускладнити, -ню, -ниш
усложнять, усложнить; (делать более трудным)
осложнять, осложнить [Імперіалізм
ускладнює і загострює суперечності капіталізму,
«сплутує» з свободою конкуренції
монополії, але усунути обміну, ринку,
конкуренции, криз і т. д. імперіалізм не може
(Ленін)].
ускладнюватися, -нюється и ускладнятися,
-нявться, ускладнитися, -ниться
усложняться, усложниться; осложняться,
осложниться [Репетиції спочатку пішли добре,
але 8годом дуже ускладнювалися тим, що
Стародуб без кінця міняв і переглядав
окремі місця (Дмитр.); Становище справді
з кожною хвилиною ускладнялося. На
кулемет Булгакова вороги ввернули увагу
(Ле); За ніч обстановка ускладнилась
(Шер.)]. Ср. ускладнювати.
ускладняти см. ускладнювати.
ускладнятися см. ускладнюватися. 1
ускоки см. векбки.
ускочити см. ускакувати.
ускромляти, -ляю, -лябш, ускромйти, чилю,
-мйш обл. укрощать, укротить (преим. о
животном); усмирять, усмирить [Він
думав, мислив, умудрявся, ..Як Турна-во-
рога побити, Царя Латина ускромйти
(Котл.); Ускроміть своє серце (Ном.)].
ускубнути, -ну, -нёш и ускубти, -бу, -беш
1) дёрнуть [за волосы] [Хто схоче — добре
ускубне За вражий чуб його зубами (/Vi.)];
2) (набрать чего) надёргать; (отделить щип-
ком) щипнуть, отщипнуть, равг. ущипнуть
[Я на ворі встану, скотинку вижену на
пашу, а зимою разів скільки сінця вскубну
та воликам підложу (Барв.)].
уславити см. уславляти.
уславитися см. уславлятися.
уславлений прославленный [Під постаментом
тим спочивав вічним сном земляк наш
Красношапка Микола, двадцятилітній
сержант, снайпер і уславлений герой оборони
Ленінграда (Вишня)]; б^ти ~ним
ким, яким разе, прослыть кем, каким
[Сім'я наша заможна була, і на селі нас
багатирями вславлено (Гр.)].
уславлення прославление [У радянській
літературі революційний романтизм
виявляється в уславленні героїки
комуністичного будівництва та захисту Вітчизни, в
пафосі ствердження нового, якому належить
майбутнє (Іст. укр. літ.)].
уславлювати см. уславляти.
уславлюватися см. уславлятися.
уславляти, -ляю, -ляєш и уславлювати, »люю,
»любш, уславити, -влю, -виш прославлять,
прославить [Той не співець, хто не кличе
па бій, Хто в пісні народ не уславлює свій
(Криж.); Хто вона? Тож ні один співець
її не вславив І ні один мистець не
змалював (Л. Укр.)].
уславлятися, -лаюся, -лаєшся и
уславлюватися, -лююся, -ЛЮ6ШСЯ, уславитися, -влю-
ся, -вишся прославляться, прославиться
[Хай живе, хай уславляється радянська
жінка, жінка вільна, жінка-творець, жін-
ка-мати (Вишня); Хто зна, чи вславлюсь
я ділами голосними, Чи блискавицею
проріжу далеч літ (Рил.)].
усланий редк. ^стланный; устеленный
[Рипотять швидкі ступні по усланій білим
снігом землі (Мирн.)]. Ср. устилати.
услати см. устилати.
услатися см. устилатися.
услід 1) нар. вслед; (с глаголами движения —
ещё) следом [В дитинстві я заздрив
стрімкому орляті, Хотілося— в небо й летіти
услід (Бичко); Давид пішов услід за ними
до річки (Головко)]; 2) (в аначении предл.)
вслед [Шрам мовчки стояв, дивлячись услід
своєму загонові (Собко); Ціла буря, ціла
хуртовина молодих, чистих, як кришталь,
голосів зашуміла вслід заспівові (Вас.)].
у сліджу вати, -джую, -докуєш обл. ходить
следом [Я не хочу, щоб він усліджував
за тобою! Я не хочу, щоб він на очі мені
усюди навертавсь... (Вовч.)].
услідкувати, -кую, -куєш проследить [Не
встигли ваші очі вслідкувати за тим, де
він [кібчик] спуститься, як він знову
знявся вгору (Мирн.)].
усліпу см. всліпу.
услуга уст. 1) услуга [Раїса справді була
вдячна йому за незчисленні дрібні услуги
та ради (Коцюб.)]; я весьиа ваші
^ги обл. я весь к вашим услугам; 2)
услужение; н а *^гу в услужение [Оженився
наш пан, і взяли мене на вслугу до молодої
панії (Вовч.)].
услуговування прислуживание ;Тухаживание;
услуги. Ср. услуговувати.
услуговувати, -гбвую, -гбвувш и уст. услу-«
гувати, -гую, -гуєш, услужити (услужу,
услужиш) прислуживать, прислужить;
(оказывая внимание кому-либо) ухаживать (за
кем) (только несоверш.), услуживать (ycm.V
услужить; оказывать услуги, оказать
услугу ІЩо за моторна та похопна дівчина!
Услуговує, подає, приймає, звивається
проміж гістьми, як та ластівка (Барв.);
Аглаї-Феліцітас ніхто не бачив
веселішої, як сьогоднішнього вечора. При
вечері услугувала, по вечері танцювала чи
не з усіма мужчинами (Коб.); Щира
товаришка услужила своїй подрузі, і всі,
далекі і близькі, сусіди розказували та
реготалися, як Параска горшки товкла від
невдачі (Мирн.)).
услужливий редк. услужливый [Він так мене
любив, той лагідний, тихий, услужливий
і добрий хлопчина! (Фр.)].
услужливо нар. редк. услужливо [Журно
плюскала вода в Пслі, пастух приніс
риби, хлоп'яки услужливо пособляли,
назбирали дров, розвели огнище (Горд.)].
услужний уст. услужливый [Обідали
мовчки, хоч намагались говорити. Пан
Микола був ввічливий, услужний, занадто
може (Коцюб.)].
услужно нар. уст. услужливо [Як тільки
входжу поміж дерева, рябенькі пні, що
так услужно простягають до мене свої
галузки, мов кожна рада мене гойдати,
злість вилітає з мене коротким смішком
(Коцюб.)].
услухання вслушивание [Гуде тонко зумер.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)