Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
уел 230 уем Уривчаста річ, Вслухашія у голос полків і дивізій (Бажан)]. услухати, -хаю, -хаеш обл. послушать, послушаться [Іван Косовець у слухав тої ради (Фр.)]. услухуватися (услухуюся, услухуєшся) и услухатися, -хаюся, -хаєшся, услухатися, -хаюся, -хаєіпся (в що) вслушиваться, вслушаться (во что); (только несоверш. рит. — ещё) внимать (чему); (без указания во что — ещё) прислушиваться, прислушаться [Чим довше вслухувався Іван у той бренькіт над своєю головою, тим більше йому здавалося, що душа його впливає в якийсьіювий світ (Фр.); Вслухався я в твій гомін золотий—І от почув (Тич.); Вслухайся — шелест сюди долітає (Дор.)]. усмажити см. усмажувати. усмажитися см. усмажуватися, усмажувати, -жую, -жуєш, усмажити, *жу, -жиш 1) (до полной готовности) ужаривать, ужарить; 2) (только соверш.) обл. зажарить, изжарить; разг. сжарить [Хоч курятко одно йому всмаж (Фр.)]. усмажуватися, -жується, усмажитися, -житься ужариваться, ужариться [Гуска усмажилась (Сл. Гр.)]. усмак нар. всласть [Наївшись всмак, напившись вволю, Пішов Косар траву косить по полю (Боров.); Мабуть, ви вже помітили, що я теж люблю посміятися всмак і нудних людей не терплю (Гонч.)]. усмикнути, -ну, -нёш дёрнуть; (сильнее) рвануть. усмиритель, -теля усмиритель [На Чернігівщині [у 60-х роках XIX ст.] лютував усмиритель контр-адмірал Унковський, який., пройшов по губернії, нещадно розправляючись з селянами (Іст. Укр. РСР)]. усмирительна усмирйтельница. усмиряти, -ряю, -рясні, усмирити, -рю, -рйш 1) усмирять, усмирить; (реже) смирять, смирить [Бунти жахали Олександра Романова, що посилав вірних своїх сатрапів усмиряти їх (Рил.)]; 2) (умерять чувства и их проявление) редк. смирять, смирить [Бий поклони! І плоть старечу усмиряй (Шевч.)]; ~рйти біль редк. унять-боль [Тепер, ..коли мене голова так шалено болит!, ти б, певно, усього спробувала, щоб лише мій біль усмирити (Коб.)]. усмілитися, -люся, -лишся обл. насмёди- ться (разг.); осмелиться [Заспівав би так, щоб і на селі лунало... Невсмілимось!.. ^ (Вовч.)]. усміх, -ху улыбка [Як живе, ставало перед нею обличчя її чоловіка з тонким усміхом на устах (Л. Укр.)]. усміхатися, -хаюся, -хаєшся, усміхнутися, -нуся, -нёшея улыбаться, улыбнуться; (иронически, недоверчиво и т. п.) усмехаться, усмехнуться; (^только прям.) разг. осклабляться, осклабиться, осклаблять лицо, осклабить лицо; (о широкой улыбке — обычно) осклаблять зубы, осклабить зубы [Тимофій усміхався^ хоч до сміху не мав охоти (Черемш.); Немов усміхнулися снігові гори Кавказу — то на них лягло сонячне проміння (Скляр.)]; гнеться щ а- с т я (д 6 л я) улыбнётся счастье [Нараз бід цим жінкам, виснаженим боротьбою з злигоднями долі, усміхнулося щастя (Фр.); Андрій один: ..І невже так і гнутись довіку? Ні, ще навкруги мене засяє ясне сонечко, ще . доля усміхнеться! (Крон.)]. усміхнений, (реже) усміхнутий улыбающийся [Стоїть група дівчат полкової санроти. Серед них — Ясногорська, усміхнена, сяюча (Гонч.); Я дуже зраділа, коли оце сьогодні рано радо усміхнуте чорненьке хлоп'я подало мені твого листа (Л. Укр.)]. усміхнено нар. с улыбкой, улыбаясь; осклабляясь, осклабившись [Хмельницький знав: канцлер погодиться на його вимоги. Він теж говорив усміхнено і голос мав доброзичливий і приязний (Риб.)]. Ср. усміхатися, усміхнутий см. усміхнений, усміхнутися см. усміхатися, усміщечка разг. улыбочка; усмешечка [На сірому, з запалими щоками обличчі промайнула єхидна усмішечка (Бойч.)]. Ср. усмішка, усмішка улыбка; (о насмешливой или недоверчивой) усмешка [Усмішка, ніжна й сором'язлива, висушила її сльози (Донч.); На лиці Мишка застигла презирлива усмішка (Шовк.)]. усмішливий улыбчивый; усмешливый [Кар- гат стояв терпляче перед ними, спостерігаючи їх усмішливим сонним поглядом (Шовк.)]. Ср. усмішка, усмішливо нар. улыбаясь, с улыбкой; (реже) улыбчиво; усмехаясь, с усмешкой; (реже) усмешливо [Наринський затис підборіддя в кулак. Найменш гадав він почути таке. Та черев мить очі його усмішливо примружились (Шовк.)]. Ср. усмішка, усмоктаний 1) всосанный, впитанный; 2) всосанный. Ср. усмоктувати 1—2; 3) ввалившийся; ср. усмоктуватися З. усмоктати см. усмоктувати, усмоктатися см. усмоктуватися, усмоктування всасывание, впитывание. Ср. усмоктувати 1. усмоктувати, -тую, -туеш, усмоктати^ (усмокчу, усмокчеш) 1) всасывать, всосать, вбирать [в себя], вобрать [в себя], впитывать, впитать [Цілком природно звучать пісні сина коваля [І. Франка], який зріс серед сільської бідноти і з молоком матері всмоктав красу народного слова, народної мелодії (Рил.); Жадібно, як воду спрагла земля, всмоктує він очима, вухами, всім тілом прекрасне південне місто (Мик.); Уночі пішов дощ, земля жадібно всмоктала в себе живущі потоки води (Кач.)]; 2) техн. всасывать, всосать [Чавунні труби метрових діаметрів стояли вряд, всмоктували забарвлений лесовим мулом бурхливий плин води (Ле)]. усмоктуватися, *туюся, -туєшся, усмоктати-1 ся (усмокчуся, усмокчешся) 1) всасываться» всосаться; (о влаге— ещё) впитываться» впи-« таться [Вода тиснула на шосе, пінилась.ж і, наче величезна тварина, цмокала, bcvok- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)