Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
усн 231 усп туючись у грунт поміж камінням (Бойч.); Мізерна доля^отрути, яка все ж таки всмокталася в кров, ще, мабуть, не давала про себе знати (Руденко)]; 2) (о живом) впиваться, впиться [— Бачите, яка він [пан] гадина. 3 людей кров ссе, наче п'явка. — Гірше, бо п'явка нассеться та й відвалиться, а він як всмоктався, так і не відірвеш (Тулуб)]; 3) (от похудения) вваливаться, ввалиться; разг. втягиваться, втянуться [Невже то Горпипа? Стара та жовта, очі позападали.., щоки усередину усмокталися (Мирн.)]; 4) страд, з. (несоверш.) всасываться, вбираться, впитываться; всасываться; ср. усмоктувати 1—2. усна статися (уснащуся, усна стишся) обл. обосноваться [прочно] [Скільки раз скидали ми свого попа, так ні, уснастивсь-таки, та й досі (Лебед. у. — Сл. Гр.)]. уснащатися, -щається редк. уснащаться [Пісня, передаючись від одного до другого, вирівнювалася, гранилася, уснащалася (Мирн.)]. усний устный; (реже) изустный [Розцвітаймо піснею, писаною, усною (Тич.); Він прочитав козацьку грамоту і тепер дає до неї усні пояснення (Тулуб)]. усність, -ності устность [Усність творення залишається в основному за такими видами народної творчості, як приказка, прислів'я, анекдот, казка, почасти — частушка і коломийка (Рил.)]. усно нар. устно; изустно. Ср. усний, усобиця ист. междоусобие, междоусобица; уст. усобица [Ярослав: ..Коли закон і правду Нарешті я затвердив на Русі, Вони війни і крові тільки жаждуть, Щоб повернуть усобиці часи (Коч.)]. усобник ист. усобник [— Ти богом проклятий! Ти єретик! ти єретик!..— Ревіли прелати. — Ти усобник!.. (Шевч.)]. усовістити см. усовіщати, усовіститися (усовіщуся, усовістишся) разг. усовеститься. усовіщання у совещание [— Приймай честь, собако, коли тобі дають її! — Останні слова козаки промовили вже поза куренем, підштовхуючи Кирдягу ззаду кулаками, стусанами і усовіщаннями (Довж.)]. усовіщати, -щаю, -щаєш и редк. усовіщу- вати, -щую, -щуєш, усовістити (усовіщу, усовістиш) совестить, усовещивать, усовестить [Хтось з кимсь сварився, хтось когось всовіщав (Смол.); Письменниця [Л. Українка] з ненавистю викриває гнобителів народу, таврує тих, хто замість боротьби з експлуататорами ладен усовіщати їх (Іст. укр. літ.); Полковник Кремпський сам ходив поміж возами і запрошував, а де — наказував, усовіщав і навіть збройно погрожував, збираючи те коло (Ле); Степан: ..Бичем би тебе усовістити, та ще й бича добре попарити, щоб гнучкий був!.. (Кроп.)]. усовіщатися, -щається усовещиваться, усовіщу вати см. усовіщати, усолити (усолю, усолиш) усолить, усолитися (усолиться) усолиться, усоліти, -ліє просолиться; спец., разг. усолиться [Губи як усоліють, то такі гарні (Лебед. у. — Сл. Гр.)]. усолбда уст. наслаждение [Надежда Мокіїв- на од усолоди та захвату аж очі заплющила (Н.-Лев.)]. усолоджувати, -джую, -докуєш, усолодити, -джу, -лиш услаждать, усладить; (доставлять отраду книжн. — ещё) наслаждать, насладить [Патефон звучав прекрасно, усолоджуючи слух бадьорим ритмом «Китайської серенади» (Кач.); А приступи хто до неї—«що вам буде завгодно?» О, бачите, ся не всолодить нікому життя в світі!.. (Вовч.)]. усолоджуватися, -джуюся, -джуешся, усо* лодитися, -джуся, -дишся редк. наслаждаться, насладиться; уст. услаждаться, усладиться [Чоловіки не дали їм довго балакать та усолоджуватись музикою небес (Н.-Лев.); Усолодився, як черв'як у хріні (приказка)]. усолодити см. усолоджувати. усолодитися см. усолоджуватися. усоромити, -млю, -миш разг. устыдить, пристыдить. усоромитися, -млюся, -мишся разг. устыдиться [Одного разу Зоя навіть хотіла сказати їй [Олені] щось злостиве, зухвале, але стрималась — поруч було багато людей, — а потім всоромилась своєї неприязні (Земл.)]. усотати см. усотувати. усотатися1 см. усотуватися. усотатися2, -таюся, -таєшся обл. вымотаться [Ішов він так, як слабі коненята з вагою..: пройде, що пройде, та й стає віддихуватися. Та й усотався ж: лице йому посиніло, очі наверх вилізають (Март.)]. усоте нар. в сотый раз [— Ярина, Ярина! — повторював про себе, може, всоте Кривоніс. — Може, це моя Ярина! (Панч)]. усотування впитывание. усотувати, -тую, -туеш, усотати, -таю, -таєш впитывать, впитать [Пісок давно росу всотав, Давно пішло вже сонце вгору (Ус); Олександр з цікавістю дитини всотував у себе весь цей новий для нього світ (Панч)]. усотуватися, -тується, усотатися, -тавться впитываться, впитаться [Осінь шуміла нічними дощами, а вдень ці дощі всотувались у землю (Скляр.)]. усохлий 1) засохший; иссохший; усохший [Колись добрий, .садок висох,=де-не-де стирчать цівки всохлих груш або яблунь (Мирн.)]; 2) высохший, иссохший; 3) усохший; разг. усохлый. Ср. усихати 1—3. усохнути, усохти см. усихати. успадкований наследованный, унаследованный [Складні слова в українській мові різного походження. Одні з них успадковані із спільнослов'янської епохи, інші виникли в історичний час (Мовозн., 1957, XIV)]. успадковування наследование [Мічурін старанно вивчав онтогенез (індивідуальний розвиток) і філогенез (історичний розвиток) батьківських пар, у результаті чого йому вдалось розкрити закономірності успадковування гібридами ознак батьків (Наука і життя, 1956у 9)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)