Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
У СП 232 уст успадковувати, -ковую, -кбвуєш, успадкувати, -кую, -куєш наследовать (несоверш. и соверш.), унаследовать (соверш.) [Успадкував од батька він (Був батько славним бригадиром, В колгосп він з першими ввійшов) До праці впертої любов (Рил.)]. успадковуватися, вковується наследоваться. успадкування наследование, унаследование [Успадкування ознак, набутих організмом у процесі його життя, не тільки можливе, але й необхідне (Наука і життя, 1957, 3)]. успадкувати см. успадковувати. у співати, -ваю, -ваєш, у спіти (у спію, у спієш) 1) успевать, успеть; рааг. поспевать, поспеть [Ясне сонце., ще не в спіло наложити палючих слідів на землю (Мирн.); Чи вспіємо за два дні?.. (Коцюб.); Оленка втомилась- таки добре й ледь-ледь у співає вже за вуйною (Козл.)]; 2) (только несоверш.) пед. успевать; слабо (погано) ^вати в мовах слабо (плохо) успевать в языках. успіваючий прил. пед. успевающий. успіти см. успівати. успітися (успіється) безл. успеется. успіх, *ху успех [Десять разів виходила актриса на виклики, успіх був надзвичайний (Смол.)]; великі ^хи большие успехи; (реже) преуспевание, книжн. преуспеяние; досягати, досягти ^хів см. досягати; з ^хом (как) успешно, с успехом [3 успіхом були виконані інші твори, а Тася не поверталася в зал (Дмитр.)]; мати ^х иметь успех; (у кого — ещё) пользоваться успехом [Для вельмишановних гостей вона грала на роялі й мала великий успіх (Чорн.)]; мати [великі] г^хи в чому достигнуть (достичь, добиться) [больших] успехов в чём, преуспевать (преуспеть) в чём; робити, зробити г^хи делать, сделать успехи; уст. успевать, успеть. успішатися, -шаюся, -шаєшся, у спішитися, -шуся, -пшшся обл. успевать, успеть; разг. поспевать, поспеть [Иоганна: ..Прошу пробачити твоїй слугині, що не вспіши- лася тобі назустріч (Л. Укр.)]. успішний успешный [У нього був чудовий настрій від успішної, хоч і дуже небезпечної подорожі (Десн.)]; ~ний результат успешный результат; благополучный исход. успішність, -ності 1) успешность; 2) пед. успеваемость [Торік сотні вчителів домоглися повної успішності своїх учнів (Літ. газ., 1950, VIII)]. успішно нар. успешно; с успехом [Успішно йде будівництво соціалізму в європейських країнах народної демократії (Ком. Укр., 1960, 5)]; г^но закінчитися успешно окончиться, увенчаться успехом. успокоїти уст. см. заспокоїти. успокбїтися уст. см. заспокоїтися. успокоювати уст. см. заспокоювати. успокоюватися уст. см. заспокоюватися. успосбблений обл. настроенный [Давніше не був ти ніколи проти мене так критично й різко успособлений (Коб.)]. успосбблення обл. характер; (о временном состоянии) настроение [Пані, бачилось, була в добрім успособленню, говорила, оповідала, навіть жартувала (Фр.)]. усправедливлювати, -люю, -люєш, усправсд- ливити, -влю, -виш обл. оправдывать, оправдать [Нарешті Войцехова відібрала їх [хлопців] із школи зовсім, усправедлив- люючи цей крок перед сусідами тим, що ачей же не виховуватиме їх на попів, а найкраще буде від нового року віддати їх до ремесла (Фр.); Хто вдумається в ті пісні і в те горе, котре їх викликало, ..той зовсім усправедливить важке прокляття бідної жінки (Фр.)]. усправжки нар. 1) см. справді 1; 2) (не шутя) серьёзно [О х р і м: Слухай, Горнино, скажи ти мені всправжки, ..чи ти підеш за мене, чи, може, у тебе є який другий на прикметі? Горпииа: І є, і нема! (Крон.)]. Уссурі нескл. сущ. ж. р. Уссури. Уссурійська область Уссурийская область. уссурійський уссурийский. у<фа (род. уст) губы; (книжн., подз., а также фразеологически) уста; (реже) рот [— До- > бридень, матусю, — сказав він і підніс її руку до уст (Іван.); Надходить холод. Подих його чую. Дихне на всіх з заледенілих уст (Шер.); Уста твої мовчать, але сумління твоє каже, що се не може бути (Фр.); Бажаю так скінчити я свій шлях, Як починала: з співом на устах (Л. Укр.); Та друг мій, Ярослав, ще й після того не раз був на устах усіх (Тич.); Я хотіла почути лише 8 твоїх уст, що робиться з батьком (Коб.)]; ^та кривилися губы (уста) кривились, рот кривился [Волосся на голові дибом стало, а уста страшно та грізно кривилися (Мирн.)]; з уст в rwxfi, (реже) в ід уст д о уст из уст в уста [3 уст в уста, із двору в двір переказувалася нечувана новина: покараний дозорцями коваль кинув княжі кузні й прийшов додому (Ле); Бачимо, тягнуть сапери всяке знаряддя, занепокоїлись командири, полетіла команда від уст до уст: форсувати річку (Гонч.)]; н і (і) пари 8 уст не пустить разе. ни (и) звука не проронит [Вона ж, як стіна, мовчить перед ними і ні пари з уст не пустить (Квітка)]; ні (ані) пари з уст а) (молчит) ни звука [Зроду не бачила подібних очей. Стою, як потороча, ні пари з уст (Мур.)]; см. ещё пара2; б) (пов. н.) ни слова!; разг. молчок! [Ви, синки, мерщій додому! По гостинцю зараз дам. Та ні пари з уст нікому, Бо інакше буде вам (перекл. Пригари)]; розкрити rwra раскрыть (открыть) рот [Поки вона розкрила уста, щоб запитати, він уже пішов, не оглядаючись (Турч.)]; вашими [б] готами та мед пити погов. вашими [б] устами да мёд пить. устав1, -ву (правила) устав [Товариш Швед розгорнув батальйон точно за уставом і повів на Олешки (Янов.)]. устав2, -ву филол. устав [Найдавнішою з книг, що збереглися до наших часів, є «Остромирове євангеліє».. Це рукопис великого формату (в аркуш), писаний крупним письмом, так званим уставом, і прикра- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)