уст 234 уст XVI ст. чеська мова досягла небувалої усталеності і єдності (Мовозн., 1955, XIII)]. усталення упрочение; установление [Розвиток друку з кінця XVI ст. значною мірою сприяв усталенню норм літературної мови і поширенню їх по всій чеській території (Мовозн., 1955, XIII)]. Ср. усталюватися. усталити см. усталювати. усталитися см. усталюватися. усталювання упрочение. усталювати, -люю, -люєш, усталити, -лю, -лиш упрочивать, упрочить; утверждать, утвердить; (сообщать чему-нибудь силу) укреплять, укрепить [Воля усталює задум, 3 хаосу форма встає (Бажан)]. усталюватися, -лююся, -люєшся, усталитися, -люся, -лишся упрочиваться, упрочиться; (об обычае, норме um. п.) устанавливаться, установиться; (окончательно формироваться) складываться, сложиться [Міцна дружба в боях ще більше усталилася, з одного погляду навчилися друзі розуміти один одного (Собко); Сергій дивувався, як вона [Лариса] виросла за цей місяць, змужніла, як помітно усталюється її характер (Гур.)]. установа 1) учреждение [Сільський виконком бере найактивнішу участь в житті й роботі., всіх сільських установ, закладів і організацій (Вишня)]; 2) разг. уговор [Тільки знай —у нас така установа: все, що не добув, на рівні часті паювати (Мирн.)]; 3) (закон) уст. установление [Р а х і л ь: Ніхто не може літери змінити Твоїх міцних одвічних установ (Л. Укр.)]. установити см. установлювати. установитися см. установлюватися. установка 1) (действие) установка; 2) техн., псих, и пр. установка [— Я зенітниця, — сказала, затинаючись, дівчина, — наша установка недалечко (Янов.)]. установлений 1) установленный; 2) установленный; утверждённый, упроченный; учреждённый; водворённый; (назначенный) положенный [Член партії сплачує встановлені членські внески (Статут RH PC); Обвинувачений Франко! Слідством установлено, що ви., були зв'язані з таємною організацією соціалістів за кордоном (Кол.); І всяк їздив, кланявся [ВасилюСеменовичу].. А що вже й казати — в установлені дні... (Мирн.)]. Ср. установлювати 1—2. установлення 1) установка; ^ня п а м'я т- н и к а постановка памятника; 2) установление; утверждение, упрочение; учреждение; водворение [Жовтнева революція і встановлення нового, соціалістичного ладу створили найсприятливіші умови для розвитку науки в СРСР (Наука і життя, 1957, 12)]. Ср. установлювати 1—2. установлюваний устанавливаемый [Центральний Комітет і Центральна Ревізійна Комісія обираються в складі, встановлюваному в'їздом (Статут КПРС)]. установлювання 1) установка; 2) установление; утверждение, упрочение; учреждение; водворение. Ср. установлювати 1—2. установлювати, -люю, -люєш и разе, установляти, -ляю, -ляєш, установити, -новлю, -нбвиш 1) устанавливать, установить; разг. уставлять, уставить [До півночі працював Андрій, встановлюючи з робітниками постамент (Донч.); Бачив [Олеичук], як підвозили та встановляли па Валу велетенські гармати (Гонч.); Охрім встановив свого кулемета на крайньому правому фланзі (Куч.)]; 2) (осуществлять; налаживать; определять) устанавливать, установить; (о чём-либо постоянном, надёжном — ещё) утверждать, утвердить, упрочивать, упрочить; (вводить специальным постановлением — обычно) учреждать, учредить; (порядок, тишину um. п. — ещё) водворять, водворить [Поваливши владу капіталістів і поміщиків, поваливши владу імперіалістів в Росії і встановивши диктатуру пролетаріату, наша партія здійснила програму, прийняту II з'їздом РСДРП E0 років КПРС); Мама гостро наглядала за тим, щоб усе робилося, як вона установила, і щоб ніхто не посмів порушати її наказів (Мирн.); Він, зітхаючи, смиренно питає Мар'яна, з чого робити домовину: з клена чи сосни, і., діловито встановлює ціну (Ст.)]; 3) (о глазах, взгляде) уст. устремлять, устремить; разг. уставлять, уставить [Як установить [Семен Іванович] на неї свої карії очі, дивиться, забуде, що й говорив (Квітка)]; 4) (выяснять, доказывать) устанавливать, установить [Все, що було далі, відбулося так швидко, що не було ніякої можливості встановити, як же це трапилося (Смол.)]. установлюватися, -люється и разг. установлятися, -ляється, установитися, -новиться 1) устанавливаться, установиться; утверждаться, утвердиться, упрочиваться, упрочиться; водворяться, водвориться [Справжній зимовий сезон розпочинався, звичайно, в січні, коли встановлювалася зима з снігом і морозами (Козач.); Се була літня хвилева знайомість, така, що встановлюється і потім хутко губиться з очей без жалю (Л. Укр.); Три роки провоював день у день, а тепер, коли ось-ось мир установиться, демобілізація почнеться, а я — поза своєю частиною (Головко); І тепер, коли до Західної України прийшла Червона Армія, коли встановилася на цій землі рідна радянська влада, бідним людям життя покращає (Шиян); Справді, не знаю, звідки встановилась за мною слава альтруїстки! (Л. Укр.)]; ср. установлювати 2; 2) страд, з. (несоверш.) устанавливаться; устанавливаться; утверждаться, упрочиваться; учреждаться; водворяться; устанавливаться; ср. установлювати 1—2, 4. установляти см. установлювати. установлятися см. установлюватися. установник 1) установитель; 2) спец. установщик. установниця 1) установйтельница; 2) спец. устанбвщица. установочний техн. установочный. установчий учредительный [Партія .зірвала заміри контрреволюції повалити Радянську
|