Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
уст 235 уст владу з допомогою Установчих зборів (Іст. КЛРС)]. устарати, -раю, -раєш обл. раздобыть (разг.); достать [Панотець бідний, не має відки грошей устарати (Март.)]. устати см. уставати. устаткований оборудованный; обставленный [Для вивчення Антарктики Радянський уряд організував там добре устатковану станцію (Наука і життя, 1956, 8); В тісній землянці, устаткованій всілякими хатніми речами (тут було навіть люстро), було тепло й привабливо (Досв.)]. Ср. устатковувати, устаткбвання оборудование. устатковування оборудование. устатковувати, -ко вую, -ковуєш, устаткувати, -кую, -куєш оборудовать (несоверш. и соверш.); (мебелью — обычно) обставлять, обставить [Бригада Яремчука дала слово устаткувати кисневу станцію і висунула зустрічний план (Трубл.)]. устатковуватися, -кбвується оборудоваться; обставляться [У приміщенні для виборів виділяються окремі кімнати або устатковуються окремі кабіни для заповнення виборцями виборчих бюлетенів (Полож. про вибори)]. Ср. устатковувати, устаткування оборудование; (вещи, необходимые в быту, хозяйстве, для промысла) разг. обзаведение [Все устаткування каюти було механізоване і автоматизоване (Вл.); Степан добре забезпечення сім'ї лишив. Будинок справний, коняка, корова, устаткування повне (перекл. з Бажова)]. устаткувати см. устатковувати, устежити, -жу, -жиш уследить, устелений устланный; разг. устеленный [Від самого ранку перед хатами стояли сани, устелені соломою (Фр.)]. устелиполе бот. (Ceratocarpus L.) устелй-поле. устелити см. устелити, устелитися см. устелитися, устелювати см. устелити, устелюватися см. устелятися. устеляти, -ляю, -ляєш и редк. устелювати, -люю, -люєш, устелити (устелю, устелиш) 1) устилать, устлать, разг. устелить; выстилать, выстлать, разг. выстелить; (реже) застилать, застлать, разг. застелить [Тут навіть на високих обочинах, поруч з липами, повиростали вікові дуби і встеляють жолуддям рівно чотири версти шляху (Ст.); Мавка: Мені здається часом, що верба, ота стара, сухенька, то — матуся. Вона мене на зиму прийняла і порохном м'якеньким устелила для мене ложе (Л. Укр.); Вернулись ми з фронту, додому прийшли, Дівчата, святково встеляйте столи..! (Hex.)]; 2) (класть) редк. стлать, постлать, разостлать; разг. стелить, постелить, расстелить [Небес весняних золоту мережку Встелю тобі, кохана, біля ніг (Мал.); Для зустрічі препишно вбрали дім І квітники встелили перед ним (перекл. Бажана)]. устелятися, »ляюся, -ляєшся и редк. устелюватися, -лююся, -люєшся, устелитися (устелюся, устелишся) 1) устилаться, устлаться, разг. устелиться [Шлях устелявся шаром тонкого пороху (Ле); Я морозу не боюся, листом устелюся (Сл. Гр.)\; 2) (о морщинах и т. п.) редк. ложиться, лечь, пролечь; 3) страд, з. (несоверш.) устилаться; выстилаться; застилаться; стлаться; ср. устеляти 1—2. устерегти, -режу, -режёш устеречь; разг. укараулить; (преим. от болезни и т. п.) уберечь [Так... так... Берегла-берегла [півня] та й не встерегла (Мирн.)]. устерегтися, -режуся, -режёшся устеречься; уберечься [Ось тобі, мій друже, остороги, Як від злих жінок устерегтися (Фр.); Потім батько захворів — кажуть, пізньої осені колгоспний млин на річці лагодив з людьми, не встерігся й промок; (Ле)]. Ср. устерегти. устигати, -гаю, -гаєш, устигнути и устигти, -гну, -гнеш успевать, успеть; (делать что-нибудь в срок, прибывать к сроку разг. — ещё) поспевать, поспеть [Саїд Алі поспішав усюди і скрізь встигав (Ле); Де-не-де в рівчачках., парувала водиця, що не встигла висохнути після поливання (Мирн.); Крокує техніка, та так, Що тільки устигай за нею! (Дмитр.); — Устигнемо з козами на торг! — одмахнувся від Олени Іван Петрович (Вишня)]. устигаючий прил. пед. успевающий. устигнути см. устигати. устйгнутися: гнеться безл. разг. успеется І" {Навіщо будити людей вночі? Буде на все •день. Встигнеться (Скляр.)]. устигти см. устигати. устид обл. 1) (род. устйду) стыд [Йому такий встид, як тій кобилі, що віз переверне (Ном.)]; 2) (в значении безл. сказуемого) стыдно [Він-бо вараз в сльози! — Устид, хлопче! (Федьк.)]. устидатися, -даюся, -даєшся (несоверш. и соверш. — кого, чого и редк. чим) разг. 1) стыдиться (кого, чего), (соверш.) постыдиться (кого, чего), (испытать стыд от чего-либо) устыдиться (чего) [Встидайся, фе! Такий великий виріс, А плакать хоче! (Фр.); Чим мудрий встидається, тим дурний величається (Ном.); Василь, прокинувшись, видно, дуже встидався своєї вчорашньої слабості (Фр.)]; 2) (чувствовать неловкость) смущаться, смутиться [Максим не знав, де подітися, що з собою робити в такім ^ клопоті. Він встидався, як дівчина (Стеф.)]. устидно предик, обл. стыдно [Жінці встидно чогось стало, Беруть її страхи (Руд.); Йому страшно прикро і встидно було того, що так себе дав провести пані Олімпії (Фр.)]- устилати, -лаю, -лаєш, услати (устелю, устелеш) устилать, устлать, разг. устелить [Кімнати її він услав килимами (Шиян)]. устилатися, -лається, услатися (устелеться) устилаться, устлаться, разг. устелиться. Устим, Устин, разг. Юстин Устйн; уст. Иустйн. , УстйнаДІразг. Устя, Юстина Устйнья; уст. Иустйна, Иустйния. устілка стелька [На Миколі була чорна, мов земля, сорочка, подерта свита, старі шкар- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)