Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
уст 238 усу [Психіатр: ..Якщо безсоння і біль голови не уступить перед бромом, тоді попробуєм морфій... (Л. Укр.)]; 4) редк. см. ступати, ступити. уступати2, уступити редк. см. вступати, вступити. уступатися, -паюся, -паєіпся, уступитися (уступлюся, уступишся) 1) (за кого) вступаться, вступиться, заступаться, заступиться [Козаки, а звичаю не знаєте! Ми хоч і кріпаки, та за себе вступимось! (Вовч.)]; 2) (удаляться) разг. сходить, сойти (с чего), отходить, отойти (от кого, от чего), отступать, отступить (от чего); (откуда) уходить, уйти [Кілька разів вояк грозив йому, що буде стріляти, коли не вступиться з вікна, але він сидів спокійно (Фр»); А дітки як очепились за шию мені, то й не вступаються, цілують та просять: — їдьте з нами, тіточко наша кохана, їдьте! (Вовч.); Уступаючись вбік, Іван вскочив по коліна в яму з водою (Кол.).; — Ну, Янку, — каже, — я вже не вступлюся з хати без черевиків готових (Козл.)]; 3) (кому) обл. уступать, уступить [Але Сократ був розумний чоловік, з бабою сварки не заводив, тільки вступався їй (Мак.); Пітьма не хотіла уступитися ясній днині (Ков.)]. уступити1 см. уступати1. уступити2 см. уступати2. уступитися см. уступатися. уступка редк. уступка. уступоподібний уступообразный. уступчастий уступчатый [Верхні частини будівлі [собору] відзначаються уступчастим розташуванням арок і склепінь (Нар. стар. іст. УРСР)]. уступчастість, -тості уступчатость. устя 1) (у реки) редк. ^стье [Моя «фурманка» переїхала через устя Потока, закиданого дрібним камінням, і виїхала па шосе т (Н.-Лев.)]; 2) анат., бот., горн, устье. Устя см. Устина. устяж1 (вереницей) нар. обл. цугом [Клим: ..Я запряжу найкращих панських коней встяж, що прудше вітру понесуть, візьму Домцю й вас [дівчата], як хочете, та як махну, то поки тут проснуться — ми будемо за десять миль (Тоб.)]. устяж2 (во всю ширь) нар. обл. настежь [Мій Трьомсин тільки зачув, — ..Встяж ворота одчиняє, Диво-огиря стрічає (Манж.)]. устячко бот. устьице. усть-Каменогорськ ^сть-Каменогбрск. устьобнути, -ну, -нёш стегнуть; разг. стегануть. усування 1) устранение; 2) устранение; отстранение; снятие, смещение, удаление. Ср. усувати1 1—2. усувати1, -ваю, -ваєш, усунути, -ну, -неш 1) (что) устранять, устранить [Перехід засобів виробництва в суспільну власність і знищення експлуатації людини людиною не усувають ще деякої нерівності в розподілі (Іст. КПРС); Перемога соціалізму в усьому світі остаточно усуне соціальні і національні причини виникнення всяких воєн (Програма КПРС)]; 2) (кого) устранять, устранить; (от чего — ещё) отстранять, отстранить; (увольнять с должности — ещё) снимать, снять (с чего), смещать, сместить (с чего), удалять, удалить (из чего), разг. убирать, убрать (из чего) [Дідько його знає, що утне цей норовливий чолов'яга, якщо його своєчасно не усунути... (Ру- денко); Імперіалізм є, економічно, монополістичний капіталізм. Щоб монополія була повною, треба усунути конкурентів не тільки з внутрішнього ринку (з рийку даної держави), але і з зовнішнього, з усього світу (Ленін)]. усувати2 редк. см. всувати. усуватися1, -ваюся, -ваєшся, усунутися, -ну- ся, -нешся 1) устраняться, устраниться, отстраняться, отстраниться [Драгоманов сердився за те, що його статтю про Костомарова в ч. 1 і 2 подано без його підпису, не тільки усунувся від дальшого співробітництва, але лаяв «Світ» (Фр.)]; 2) страд, з. (несоверш.) устраняться; устраняться; отстраняться; сниматься, смещаться, удаляться; убираться; ср. усувати1 1—2; 3) (исчезать) обл. сходить, сойти [Паралізуюча повага усунулася з її душі (Коб.)]. усуватися2 редк. см. всуватися. усувний устранимый. усугубйти см. усугубляти. усугублений усугублённый, усугубленный [То розум розумом, а жіноча слабість, та ще усугублена дурною закоханістю, хоч яку може підвести (Кол.)]. усугубляли, -ляю, -ляєш, усугубйти, -гублю, -г^бйщ, усугублять, усугубить. усуміш см. всуміш. усумнитися, -нюся, -нйшся (в чому и обл. в що) усомниться (в чём) [У кого є очі, щоб бачити, той не може усумнитися в тому, як повинні тепер прихильники революції ставити питання про збройне повстання (Ленін); Голос: Аж тепер усумнився [Мойсей] в своє Реформаторське діло? (Фр.)]- усунений, усунутий 1) устранённый [Функція захисту соціалістичної Вітчизни, здійснювана Радянською державою, відімре тільки тоді, коли буде повністю усунута загроза воєнного нападу з боку імперіалістів (Іст. КПРС)]; 2) устранённый; отстранённый; снятый, смещённый, удалённый; убранный [ — Товариші, — сказав комісар, — мене Реввійськрада призначила вашим комісаром. Товариша Кригу усунено (Янов.); З о р і н: ..Де Грабчак? ..Степан: Хіба ви не знаєте? Його вже усунуто з посади старшого... (Баш)]. Ср. усувати1 1—2. усунення 1) устранение [Член партії повинен., розвивати критику і самокритику, сміливо викривати хиби і добиватися їх усунення (Статут КПРС)]; 2) устранение; отстранение; снятие, смещение, удаление [— Товариш Крига, — сказав новий комісар спокійно, — інтереси Революції вимагають вашого усунення (Янов.)]. Ср. усувати1 1—2; 3) устранение, отстранение [Вчення Толстого про непротивлення злу |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)