Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
239 усь усу насильством він [I. Франко] розглядає як усунення від усякої активної політичної боротьби (Рад. літер., 1957, 3)]; ер. усуватися1 1. * усунути1 см. усувати1. усунути2 см. всунути. усунутий1 см. усунений. усунутий2 редк. см. всунутий. усунутися1 см. усуватися1. усунутися2 редк. см. всунутися, усуспільнений обобществлённый. усуспільнення обобществление [Капіталізм в його імперіалістській стадії щільно підводить до найвсебічпішого усуспільнення виробництва.. (Ленін)]. усуспільнити см. усуспільнювати, усуспільнитися см. усуспільнюватися, усуспільнювання обобществление. усуспільнювати, -нюю, -нюєш, усуспільнити, -ню, -ниш обобществлять, обобществить [До початку Великої Вітчизняної війни тут [у Буковині] було створено більш як 60 колгоспів, які об'єднали понад 4,5 тис. бідняцьких і середняцьких господарств і усуспільнили близько 14 тис. га землі (Іст. Укр. РСР)]. усуспільнюватися, -нюється, усуспільнитися, -ниться обобществляться, обобществиться [До суцільної колективізації переважаючою формою колгоспного будівництва були товариства спільного обробітку землі, в яких усуспільнювалась праця і земля (Іст. Укр. РСР)]. усуціль нар. обл. сплошь; (без исключения — еще) целиком [Полки, згорнувшись в колони, прудко летіли вперед. Назустріч їм крізь гарячі розімлілі поля котилися блискучі асфальти, всуціль политі свіжою водою (Гонч.)]. усучаснений осовремененный [У дні Великої Жовтневої соціалістичної революції, в дні громадянської війни і запеклої боротьби з інтервентами особливо широко побутували серед трудящих мас революційні пісні — спочатку дожовтневі, іноді в дуже цікавих усучаснених варіантах, а потім і но- воствореиі (Рил.)]. усучаснювати, -нюю, -нюєш, усучаснити, -ню, -ниш осовременивать, осовременить, усушка усушка [Старший млинар ненавидить свого помічника тихою ненавистю, бо при Ярославі менше відходить з тих жалюгідних відходів «на пил, на усушку та на розтруску» (Волош.)]. уехнути см. усихати. усюди нар. всюду, повсюду, везде [Мене по волі і неволі Носило всюди (Шевч.)]; 0 з усіх ~дів (усюд) разг. отовсюду; со всех сторон [3 усіх усюдів сипнули люди (Коцюб.); З усіх усюд ішли до мене за саджанцями «Піонерки» (Гонч.)]; по всіх «^дах разг. всюду, повсюду; (где — ещё) везде; (куда — ещё) во все стороны [За вітром слава полетіла По всіх усюдах і кутках, По байраках і по садках, Далеко— аж за синє море... (Гл.)]. уся см. весь1. усяк 1) нар. см. усяко; 2) (в значении прил. и сущ.) см. усякий. усякати, -каб, усякнути, -не впитываться, впитаться, всасываться, всосаться [Сонце всміхнулося й кинуло довге тепле проміння, вода всякла в землю (Кобр.)]. усякий, усяк 1) мест, всякий, всяк (разг.), каждый; (какой-угодно — ещё) любой [Не всяка риба запливає па- цю глибину (Трубл.); Усяк хазяїн добре знає, Що іноді Мишва проклята виробляє (Гл.)]; без ^кого сорому см. сором 1; за г^ку ціну см. ціна; над ^ке сподівання см. сподівання; 2) (род. усякого— в значении сущ.) всякий, всяк (разг.), каждый [У всякого своя доля І свій шлях широкий (Шевч.); Ніхто не гуляв, усяк своє діло робив... (Мирн.)]; 3) (неодинаковый) всякий, различный, разный, всевозможный; разг. всяческий [У неї в хаті завелось багато всяких вузликів з насінням— великих і малих (Коцюб.); Всього було доволі: Вовків в лісах, зайців у полі.. І риби всякої, великої й малої, В озерах і ставах (Гл.)]; О г^кий можливий см. можливий; ~ким способом, "»'кими способами см. спосіб 1; ~кому овочеві свій час см. овоч 1: кожному овочеві свій час. усякнути см. усякати. усяко, усяк нар. 1) всяко (разг.); различно,, разно [— Ну, а за що ж то Загнибіда загубив свою жінку? — спитався Колісник.. — ..Усяко кажуть: одні його винуватять, другі її (Мирн.); — А як воно у вас? Од руби? — Ні, всяк є (Головко)]; ^ка («¦^к) буває всяко бывает [На річ таку Собаці Кінь сказав: Це, може, й правда, хто вас знає; На світі всяк буває... (Гл.)]; 2) (всеми способами) всячески [Клопіт зчинився такий, що господи! Усяко розважували, міркувалися, дивували (Вовч); Одна [рука] робить все сміліше, І пошиє, і напише, — Умудряється усяк; Друга рада бг та не вміє (Гл.)]. усяїсовий обл. см. усякий 3. усяково обл. см. усяко 1. усякчас нар. редк. ежечасно; (постоянно — ещё) всегда [Й сама земля — не є змія, а рідна мати, Яка тебе всякчас і носить, і глядить... (Тич.)]. усячина 1) разг. всякое; (всё, что угодно, всё без разбора) разг. всякая всячина [Багряна тінь шовку лягає на юнацьке обличчя, переливається в розумних, лукавих очах, які перебачили всячину (Гонч.)]; всяка *^на всякая всячина; (различное) разные разности [За сніданком наговорила [сестра] стільки всякої всячини, що іншій на тиждень вистачило б (Грим.)]'Т хай (нехай) йому ~на! прах с ним!; (для выражения досады) чтоб ему пусто было!, тьфу пропасть!, ах ты пропасть! [Слухайте ж моєї поради, покиньте того Павла павіженого: нехай йому всячина! (Вовч.); — Нехай йому всячина, який він [Морозенко] страшний, мамо! — глибоко зітхнувши, мовив Пилинко (Мирн.)]; .2) (в журнале) уст. смесь. усього част. см. всього. усього-на-всього част. см. всього-на-всього. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)