Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
усьо 240 утв усьоме нар. в седьмой раз [Так шість раз той павук обривався, І шість раз він на стелю злізав, Але всьоме таки удержався Й до стіни свою нитку припав (Л. Укр.)]. утаборитися, -рюся, -ришся отабориться; (перен. — ещё) расположиться [Ми ж утаборимось тут. Та обоз нехай ближче під'їде (Тич.); В холодочку гінкого широкогіллястого осокора, серед пишного килиму густої трави утаборився Яким (Мирн.)]. утаємничений посвященный [в тайну]. утаємничувати, -чую, -чуєш, утаємничити, -чу, -чиш посвящать [в тайну], поевятйть [в тайну]. утаєний утаённый, скрытый [Січкар ні разу не впіймався на цьому гендлі, але Мірошниченко притиснув його за втаєний у лісах посів (Ст.)]. утаєння утайка; книжн. скрытие, сокрытие. утаїти см. утаювати. утаїтися ом. утаюватися. утамовувати, -мбвую, -мбвуєш, утамувати, -мую, -муеш унимать, унять; (не давать проявиться какому-либо чувству — еще) сдерживать, сдержать; (ослаблять боль, тоску, тревогу, чувство страха, голода и т. п. — ещё) заглушать, заглушить; (только жажду, голод, редк. боль, тоску) утолять, утолить [Він ніяк не міг втамувати тремтіння (Бойч.); Ніщо так не втамовує сум, як гасання щасливої дітвори (Баш); Він мусив эараз щось робити, щоб утамувати свою тривогу (Турч.); В газеті хоч новин і було досить, але про вемлю ні слова. То вже самі, як уміли, втамовували свою мужичу спрагу (Головко)]; *^ги кров останавливать, остановить (унимать, унять) кровь; ^ти страх превозмогать, превозмочь (подавлять, подавить) страх, заглушать, заглушить чувство страха [Втамовуючи страх, Василько ішов між ними [жандармами] вперед (Турч.)]; ~ти xift убавлять, убавить ход; (о человеке) убавлять, убавить шаг [Чоловік не втамовував хід, Стискаючи динаміт (Бажан)]. утара бавити, -ню, -ниш фам. втащить, вволочь. утаскати см. утаскувати. утаскатися, -к?юся, -каєшся фам. влезть; залезть; вабраться [Поставив чоловік під великдень вершу, а у неї та утаскавсь чорт (народна казка)]. утаскувати, -кую, -куєш, утаскати, -каю, -каєш втаскивать, втащить [Якось однієї ночі розламали [хлопці] широчезне вікно і вчотирьох втаскали в приміщення станції стодвадцятипудовий бак (Трубл.)]. утаскуватися, -кується втаскиваться. утаювання утаивание, утайка [До куркулів і спекулянтів була застосована 127 стаття Карного кодексу Української РСР, яка передбачала за утаювання і спекуляцію хлібом або за агітацію проти продажу хліба державі тюремне ув'язнення (lern. Укр. РСР)\. утаювати (утаюю, утаюєш), утаїти (утаю, утаїш) утаивать, утаить, скрывать, скрыть; (не разглашать — еще) сохранять * в тайне, сохранить в тайне [Сердюки теж встряли в розмову, намагаючись околицею вивідати в земляка, чи є змога чабанам утаювати від прикажчиків ягнят або готові смушки (ГонЧ.); Командир розповів мо- !)якам всю правду, нічого від них не втаїв Куч.); Багато вона [Христя] лишнього наказала їй [Горпині]. І навіщо б було хвалитися? Що як Горпина не втаїть та рознесе все те по селу? (Мирн.)]; шила в мішку не втаїш см. шило. утаюватися (утаююся, утаюєшся), утаїтися (утаюся, утаїшся) 1) утаиваться, утаиться, скрываться, скрыться [— Стій же: ..сама до тебе прийду. Уже ж усе побачу. Не втаїшся ти від мого ока! — думає Христя (Мирн.)]; шило в мішку не втаїться см. шило; 2) (только соверш.) утайть, скрыть [Дуже б мене уразило, коли б хто сказав, що це я вже про славу дбаю. Не втаюся: про славу, тілько., про славу самого діла (Мирн.)]; 3) страд, з. (несоверш.) утаиваться, скрываться; сохраниться в тайне; ср. утаювати. утаювач разг. утайщик. утаювачка разг. утайщица. утверджений утверждённый [Життям утверджений один надзвичайно важливий закон: коли людина дійсно глибоко страждає, болісно переживає що-небудь, вона рідко про це говорить, вона скупа на слова і прагне мовчання (Бучма)]. утвердження утверждение [Утвердженням сили і безсмертя народу пройнята книга П. Тичини «Творча сила народу», в якій вібрані його виступи, публіцистичні статті і дослідження про класиків . української та братніх літератур (Іст. укр. 'літ.)]. утверджувати, -докую, -докуєш, утвердити, -доку, -дйш утверждать, утвердить [Своїми художніми творами митці повинні утверджувати великі комуністичні ідеї, ідеї пролетарського інтернаціоналізму і дружби народів (Мист., 1957, І)]. утверджуватися, -докуюся, -докуєшся, утвердитися, -джуся, -дйшея утверждаться, утвердиться [Дедалі ширше утверджується комуністичне ставлення до праці, яке є головним вирішальним фактором прискореного руху нашої країни до комунізму (Літ. газ., 1960, VII); В життя увійшли і утвердились провісники світлого майбутнього — бригади комуністичної праці (Рад. Укр., 1959, V)]. утвердити см. утверджувати. утвердитися см. утверджуватися. утвір (род. утвору) 1) творение (рит.); создание, произведение (в частности о литературном) [Річард: ..Чи не краще було тоді, як руки фанатичні мої утвори в порох розбивали? (Л. Укр.); Вказавши хиби й вади утвору, — зробите добре діло молодому авторові, а, може, й літературі нашій (Коцюб.)]; 2) (результат естественного процесса) образование; жирові утвори физл., мед. жировые образования. утворений 1) образованный; созданный [За хвилину пропелер літака обертається півтори тисячі разів, але, незважаючи на те, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)