Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ути 243 ути утилітаристка утилитаристка [Надсилайте скоріш Ваше оповідання до «Киевской Старины» і майте на увазі, щоб не давати ного gratis.. Чи бачите, якою я утилітаристкою стала? (Л. Укр.)]. утилітаристський утилитаристский. утилітарний утилитарный [Ви дивитесь на все, товаришу Сафронов, з утилітарного боку^ (Донч.)]. утилітарність, -ності утилитарность. утилітарно нар. утилитарно. утиль, -лю утиль [Ми були і чорноробами, і вантажниками, і збирачами утилю (Щур.)]. утильзавод, -ду утильзавод. утильпий утильный. утильник утйльщик. утильниця утильщица. утильсировина утильсырьё. утильсировинний утильсырьевой. утинання отрезание; отсекание; отрубание; урезывание, урезка, подрезание, подрезка; усечение. Ср. утинати 1. утинати, -наю, -наєш, утнути и утяти (утну, утнёш) 1) отрезать, отрезывать, отрезать; (сильным ударом) отсекать, отсечь; (топором и т. п.) отрубать, отрубить; (укорачивать) урезывать, урезать, урезать, подрезывать, подрезать, подрезать, книжн. усекать, усечь [Як добрі щепи садівник плекає! Так, що всі зайві парості втинає, Щоб добрі соки йшли все вгору, вгору (Ф/?.); Не тримай з панами спілки, бо як твое довше, то втнуть, а як коротше, то натягнуть (Ном.)\ Он дід бабці та купив капці, та короткі були, та втяв пальці (Ном.)\ Крил не втинай сизокрилій голубці, Хай вона вільно літа (Л. Укр.)]; утяти голову отрубить (снять, отсечь) голову [Голову катюга втне мені №¦)]; десять разів мір, а раз утіш поел, семь раз отмерь, а [один] раз отрежь; де козам роги ~нають см. коза 1: де козам роги п р а в- л я т ь; 2) (только соверш. — ранить) разг. порезать [Дужче заболів той пальчик, що втяла серпом (Коцюб.)]; 3) (только соверш.) вырезать, срезать, мног. нарезать; (косой) г косить, мног. накосить; (топором) срубить, мног. нарубить [Лукаш: Та я хотів собі сопілку втяти,—хороший тута вельми очерет (Л. Укр.); Ей нуте, косарі, бо нерано почали!— Хоть нерано почали, та багацько утяли (народна пісня); Я втну дерево попри саму землю і накрию пень мохом (Коб.)]; 4) (только соверш.) разг. сделать; (о вещи — ещё) смастерить; (написать) сочинить; (о песне) запеть, спеть; (о музыке) заиграть, сыграть; (о бойком, залихватском пении, игре и т. п.) хватить; (о пляске — ещё) отколоть, отхватить; (организовать что-либо) закатить; (о проделке) устроить, выкинуть, фам. отколоть; (о способности совершить что-либо) быть в силах, смочь [сделать], суметь [сделать]; (съесть, выпить) одолеть [Чи з сокирою почну Коло хати майструвати, Не загаюсь —швидко втну (Граб.); От ясла втяв! Таких ніхто не має! (Гл.); Як за боки музу (візьму, То, може, дещо втну (Коцюб.); Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж заплачу (Шевч.); «Хай цвинтареві грець! — Денис озвався тут, — ану заводь, Максиме!» — І ми такої враз гучної утяли, Що аж замовкнули в житах перепели (Рил.); Ой козаче молоденький, Наш Барвінку зелененький, Потіш Будяка І у парі з молодою Між своєю перезвою Утніть тропака! (Гл.); Годилося б, до речі, в поемі під кінець утнуть бучне весілля, пустити у танець, якщо не все, то, може, хоча би півсела (Гончаренко); Попрошу Вас перше прислати мені, коли можна, «Торквема- ду».., пехай я побачу, який він і чи втну я перекласти його (Л. Укр.); Кропивииць- кий, Саксаганський, Садовський, Карпенко- Карий, Заньковецька... всі-то як на вибір. Що-то утнуть такі сили! (Мирн.); Хотілося б зогпать оскому На коронованих главах, На тих помазаниках божих... Так що ж, не втну (Шевч.); Ти, може, серденько, того й не знаєш, Як гарно, любо як співаєш — І соловейко так не втне... (Гл.)]; утнути штуку выкинуть (фам. отколоть, отмочить, удрать) штуку [Його несподівано звідтіль [з бурси] вигнали за те, що він раз утнув штуку в класі (Н.-Лев.)]; утнути бенкёт закатить пир [Тоді ще й не такий утнемо бенкет! (Л. Укр.)]; 5) разг. редк. понимать, понять; разг. разбирать, разобрать [Та щось мови його й мудрі Не дуже втинають (Руд.); Язиком дивним нам сокочуть, І ми їх мови не втнемо (Котл.)]; О утяти до гапликів см. гаплик; утяв, аж пальці знати погов. сделал курам на смех. утинок, -нка 1) обрубок [У всьому корова як корова.., а ось хвіст — куций. Не хвіст„ а утинок (Донч.)]; 2) обл. см. обріз2. утиральний утиральный. утирання1 утирание, вытирание [Кругом стола на краях послали довгі рушники для втирання губів та рук (Н.-Лев.)]. Ср. утирати1 1. утирання2 втирание. Ср. утирати2. утирати1, -раю, -раєш, утерти (утру, утреш) 1) утирать, утереть, вытирать, вытереть [Замовкла Ярина; Тілько сльози утирає, На шлях поглядає (Шевч.); Піт очі заліпив; втер рукавом і далі теше (Л. Укр.)]; г^рти носа а) прям, утереть (вытереть) пос [Балабуха знов витяг з кишені хустку, нащось знов втер носа, тричі кашлянув і почав тихою ходою ходити по світлиці (Н.-Лев.)]; б) перен. фам. утереть нос [— От стріляє, бісова дитина, — не зміг стримати свого захоплення Сахно, — всім нам носа втерла (Собко)]; 2) (о приготовлений пищи и т. п.) затирать, затереть; (измельчать) натирать, натереть, стирать, стереть, растирать, растереть [Одарка утирає галушки (Мирн.); Христя утирає цід, пані стоїть над нею та дивиться, а в Христі перед очима церква, вінчання... (Мирн.)]; ^рти маку а) прям, натереть маку; б) (кому) перен. фам. задать трёпку (перцу, утаску, жару, баню); (как угроза — ещё) задать [Остап тремтів з досади, що пе має 16* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)