Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
уто 250 уто очі (погляд, зір) в землю um. n. потупить глаза (взор), потупиться [Втопивши очі в землю, Катерина майже й не глянула на Данила (Коп.)]. утопитися (утоплюся, утопишся) 1) (намеренно) утопиться [Трохи була не втопилась, Та жаль було кинуть Близняточок (Шевч.); Ой, вернись назад, Петрусю, Швиденько вернися! Не вернешся — утоплюся, Тогді не журися! (Г.-Арт.)]; 2) (нечаянно) утонуть [У річці вона не купалася, бо можна було втопитися (Іван.)]. утопізм, -му утопизм [У Маркса нема й краплинки утопізму в тому розумінні, щоб він вигадував, сфантазував «нове» суспільство (Ленін)]. утопіст утопист [Утопісти займались «відкриванням» політичних форм, при яких повинна б статися соціалістична перебудова суспільства (Ленін)]. утопістка утопистка. утопічний утопический; (несбыточный — еще) утопичный [Микола, вислухавши сумніви Завадки, відповів однією фразою: — Все це — утопічний соціалізм (Вільде)]. утопічність, -ності утопичность. утопія утопия [Утопія б слово грецьке: «у» по-грецькому значить «не», «топос» — місце. Утопія — місце, якого нема, фантазія, вигадка, байка (Ленін)]. утоплена 1) прич. см. утоплений 1; 2) (род. утопленої) сущ. утопленница [Кривоносові з першого погляду видалось щось знайоме в обличчі утопленої — з горбинкою ніс, розкинуті крильцями брови і світле волосся (Панч)]. утоплений 1) прич. утопленный; погружённый; ср. утопити 1, 3; 2) (род. утопленого) сущ. утопленник. утопленик утопленник [Миколипе лице стає зелене, неначе в утопленика (Н.-Лев.); Везе як утопленику (приказка)]. утоплениця утопленница [Ліхтарик досі світився у нього в руці, і під його слабким промінцем він побачив усю безодню горя, яке спіткало його і старих батьків. У мокрому, замащеному в твань весільному платті лежала утоплениця. Це була його сестра Вірця (Дмитр.)]. утопления утопление. Ср. утопити 1. утопнути см. утопати. утоптаний 1) утоптанный; примятый; обмятый [Він [листок] упав на втоптаний тисячами ніг, твердий, без жодної травинки плац (Донч.); Стежка була добре втоптана, — се була піша дорога через ліси та верхи правцем до Дрогобича (Фр.)]; 2) протоптанный, проторённый; уторённый [Ой, знати, знати, В кого б дочки: Втоптані стежечки Через садочки (народна .пісня)]; ~шш шлях (перен. — хорошо знакомый) проторённый путь [Не йди утоптаним шляхом, Віддай життя на вищі цілі (Граб.)]; 3) втоптанный. Ср. утоптувати 1—3; 4) (о человеке) прил. разг. плотный, полный [Федір Прохорович — середній на зріст, втоптаний, крижастий, з свіжими і рум'яними, як у дівчини, щоками (Дм. Бедз.)]. утоптати см. утоптувати. утоптатися см. утоптуватися. утоптування утаптывание) [При ранніх строках закладання парників шар гною після утоптування повинен дорівнювати 40— 50 см (Техн. культ.)]. утоптувати, -тую, -туєш, утоптати (утопчу, утопчеш) 1) утаптывать, утоптать; (придавливая сверху — ещё) приминать, примять; (для уплотнения, для придания нужной формы — ещё) обминать, обмять, разг. уминать, умять [Рота пройшла злагодженим кроком мимо нас, втоптуючи ще вогку від весняних дощів дорогу (Цюпа); Боцман утоптав сніг під тушами, що захищали їх з навітряного боку (Трубл.); Матюша, не слухаючи, почав шарудіти в соломі. —Ти не розковирюй так. Не буду після тебе втоптувати вдруге (Шиян)]; 2) (образовывать тропинку и т. п.) протаптывать, протоптать, проторять, проторить; (соверш. обл. — ещё) уторить [Утоптала стежечку Через яр, Через гору, серденько, На базар (Шевч.)]; 3) (вдавливать внутрь) втаптывать, втоптать [Його [Панаса Кандзюбу] захопило непереможне бажання зробити йому шкоду, втоптати в землю і знищить (Коцюб.)]. утоптуватися, -тується, утоптатися (утопчеться) 1) утаптываться, утоптаться; приминаться, примяться; обминаться, обмяться; уминаться, умяться [У ліщині за- тишио-затишно... Утоптується навкруги сніг, щоб зручно було на всі боки повертатися, бо лисиця може вискочити., і спереду, і ззаду... (Вишня)]; 2) протаптываться, протоптаться; 3) втаптываться, втоптаться. Ср. утоптувати 1—3. уторгований наторгованный; вырученный; выторгованный. Ср. уторговувати 1. уторговувати, -гбвую, -говуєш, уторгувати, -гую, -гуеш 1) наторговывать, наторговать (сколько и на сколько); выручать, выручить (сколько); (получать прибыль —ещё) выторговывать, выторговать [Левко передо мною зроду не брехав: коли було скаже, на скільки за день уторгував, то так і є (Квітка); Веселий і щасливий, як купець, що дуже добре вторгував того дня, Воздви- женський прибіг на квартиру до Дашковича (Н.-Лев.); Він дбає, щоб зайву копійку вторгувати для колгоспу, бо з тих копійок, каже, складаються колгоспні тисячі... (Минко)]; 2) (только соверш. — чим) разе, продать (что) [Кожнісінький раз, що продасть хуру, що уторгує чим, зараз їй накупить гостинців (Квітка)]. уторговуватися, -говуеться выручаться; выторговываться. Ср. уторговувати 1. уторгувати см. уторговувати, утори, -рів спец. уторы [Тепер кадовба пересиплю, утори підріжу, сам дно вставлю (Барв.); В його зроду голова була не без тями, але була ніби недобре набита обручами, ще й з слабкими вторами (Н.-Лев.)]; Ослабйй (слабкий) на *wpii перен. разг. несдержанный [Звичайно, не всі герої [«Золотої заметілі» М. Ша- пова ла] слабкі на утори такою мірою, як Григорій Очерет. Деякі з них виявляють |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)