Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
уто 251 утр навіть ознаки характеру і стійкості (Вітчизна, 1961, 4)]. уторнтп, -рю, -риш спец, уторить, уторік разг. см. торік. уторник спец, уторник [Фока: ..А в бондаря залізне все: струги, Уторники якісь там, молотки (Коч.)]. уторований 1) проторённый; наезженный; протоптанный; 2) торный (разг.); укатанный, накатанный, наезженный; утоптанный [Шлях, битий, вторований, обсаджений обабіч липами, перетинав степ з півдня на схід, від обрію до обрію (Риб.); Раненько ми рушили. Підгодовані коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Доев.); Щедро, у всю щоку, розрум'янена вітром, [Настя] ступала повагом вузенькою второваною стежечкою (Ряб.)]; ~ний шлях и т. п. перен. проторённый (торный) путь и т. п. [Коли людині легко іти по второваному шляху, не зустрічаючи на ньому ніяких перешкод, вона рідко задумується над уроками життя (Гур.)]. Ср. уторовувати 1—2. уторовування укатывание. Ср. уторовувати 2. уторовувати, -ровую, -ровуєш, уторувати, -рую, -руеш 1) (прокладывать дорогу) проторять, протаривать, проторить, обл. уторить; (ездой —ещё) наезживать, наездить; (ходьбой — ещё) протаптывать, протоптать [Поет [I. Франко] висловлює непохитну віру в те, що каменярі-революціонери розіб'ють скелю капіталізму і «кров'ю власною і власними кістками» вторують твердий шлях, по якому «прийде нове життя, добро нове у світ» (Іст. укр. літ.)]; 2) (делать дорогу гладкой, ровной) укатывать, укатать, накатывать, накатать, наезживать, наездить; (ходьбой) утаптывать, утоптать [Р і ч а р д: ..Ти ж, певне, довго проблукав у пущі? Тяжка дорога? Джонатан: Ні, тепер не дуже, за стільки часу вторували люди (Л. Укр.)]. уторовуватися, -рбвується 1) проторяться; наезживаться; протаптываться; 2) укатываться, накатываться, наезживаться; утаптываться. Ср. уторовувати 1—2. уторопати, -паю, -паєш разг. понять; разг. взять в толк, раскумекать [Гайдамака: Я щось не второпав, що він співав про гайдамаків? (Шевч.); До сільбуду не протовпитись — натовп отакий. І в клекоті голосів годі щось уторопати (Головко)]. торопити, -плю, -пиш (о глазах) обл. уставить [Як стоїть [куховар] перед панією, то мов стріла вистромиться, руки спустить, очі второпить на неї (Вовч.)]. торочити, -чу, -чйш 1) уст. обшить бахромой; 2) (в ремни) увязать [Мій лицар мет- І иувся скоро, Притаскав оті якорі Чи стра- шешіії гаки, Уторочив в тороки (Манж.)]. оруванпя укатка, накатка. Ср. уторовувати 2. орувати см. уторовувати. очити см. уточувати. ,:5чииа текст, уточина. 5чпении уточнённый. очнення уточнение [А л ь о ш а: У вас неточні дані, громадяночко. Приїхали ми не вночі, а ще звечора. Наташа: Дякую за уточнення! (Баш)]. o уточний текст, уточный. уточнити см. уточнювати, уточнитися см. уточнюватися, уточнювання уточнение. уточнювати, -нюю, -нюєш и уточняти, -няю, -няєш, уточнити, -ню, -нйш уточнять, уточнить [Куріпка повів танки по компасу. Час від часу зупинялися, уточнювали маршрут і знову рушали далі (Ле і Левада); —Не треба уточняти! — кинув Тесленко. — Все ясно (Головко); Розвідники уточнили відомості про чисельність німецького гарнізону і корпусу гетьманців у місті (Скляр.)]. уточнюватися, -нюється и уточнитися, -ня- ється, уточнитися, -ниться уточняться, уточниться [Ці збори дали багато користі, бо на них з'ясовувалося і уточнювалося деталі майбутньої роботи (Собко)]. уточняти см. уточнювати, уточнятися см. уточнюватися, уточувати, -чую, -чуєш (редк.), уточити уточу, уточиш) нацеживать, нацедить Бондар: ..Ходім, Маріє, меду вточим! І (Тоб.); Л у к а ш: Та що ти, дівчино? Чи я розбійник? Я тільки хтів собі вточити соку з берези (Л. Укр.)]; О ^чити сліз (заплакать) разг. пролить слёзы [І за що я перше дякувала, з того самого тоді сліз гірких уточила (Вовч.)]. утрадиційнитися, -ниться стать традицией; стать традиционным [Щороку «Відкриття полювання» буває двічі: першого серпня на птицю, а першого листопада на звіра, але якось уже так утрадиційнилося, що за урочисте, коли хочете, свято серед мисливців вважається перше відкриття (Вишня)]. утраквіст рел. ист. утраквист. утраквістський рел. ист. утраквистский. утрактувати, -тую, -туєш обл. угостить; (вволю накормить, напоить разг. — ещё) употчевать. утрамбований утрамбованный [Парфен з розмаху заганяє лопату в землю, з люттю відвалюючи глибу за глибою, перекопуючи ровом знайому, сотнями ніг втрамбовану стежку (Гонч.)]. утрамбовувальний спец. утрамббвочный. утрамбовування утрамбовывание, утрамбовка [Для збільшення запасів вологи в грунті велике значення має затримання снігу і та лих вод на полях за допомогою щитів, ..утрамбовування снігу, нарізування борозен упоперек схилів тощо (Зерн. брб. культури)]. утрамбовувати, -бовую, -бовуєш, утрамбувати, -бую, -буєш утрамбовывать, утрамбовать [Працюють пліч-о-пліч селяни і армійські сапери, риють вподовж бродів канави, нагортають дамбу з багнюки, втрамбовуючи її соломою (Гонч.); Снігу ввалило вище колін. Морозами стягло, скрутило, утрамбувало, як кригу... (Мирн.)]. утрамбовуватися, -бовуеться, утрамбуватися, -буеться утрамбовываться, утрамбоваться [Можна застосовувати поверхневий спосіб осолонцювання. При цьому розсіяна по поверхні сіль не присипається землею* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)