Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
утр 252 утр а тільки добре перемішується з нею і утрамбовується (Наука і життя, 1958, 2)]. утрамбування утрамбовка. утрамбувати см. утрамбовувати. утрамбуватися см. утрамбовуватися. утрапляти, -ляю, -ляєш, утрапити, -плю, -пиш 1) попадать, попасть (оказываться где-либо); находить дорогу, найти дорогу [Задумав я йти аж у самий Київ. А з Києва аж за Чорне море, а там куди вже втраплю... (Вовч.); — Ти бачиш, діду, поночі, — озвався я,—неначе та кішка? ..— У нас на Запоріжжі той, було, і не козак, хто не втрапить поночі (Стор.)]; хто куди ^пив разг. кто куда [успел] [Діти усі підняли нестямний крик і чим дужче тікали, куди хто утрапив; так вони злякалися несамовитої Солошки (Мирн.)]; 2) (только соверш.) перен. разг. знать [—А що, Федоре, панів куме! — ледве во- рочаючи язиком, вимовляє Федір. — Дожився? Здибало тебе щастя, що не втрапиш, як і відкараскатись від нього? (Мирн.); Тільки хай-но ворог встане, то й не втрапить де тікать! (Тич.)]; 0 ^пити зробити по й о г 6 (ї і, їх) разг. угодить ему (ей, им) [Наталя стиха скаржилася, що їй жити важко у княгині, скучно. Ніяк вона тій княгині не догодить, ніяк не втрапить зробити по її (Вас.)]. утрата см. втрата• _ утратити см. утрачати. утратитися см. утрачатися. утрачати, утратити см. втрачати, втратити. утрачатися, утратитися см. втрачатися, втратитися. утрачений см. втрачений. ^треня церк. ^треня, заутреня [Рябина: ..Вистояв я ту утреню, а вже хвалу божу, прости господи, не міг, пішов з церкви утрете нар. в третий раз [Тільки твердо так трималось Місто гордеє, уперте, Раз од- билось, потім вдруге, Потім втретє, ще й вчетверте (Л. Укр.)]. утридешева нар. разг. очень дёшево; уст. втридешева [Поміщик виступає при виробітках як лихвар, який користується нуждою сусіднього селянина і набуває його працю втридешева (Ленін)]. утридорога нар. разг. втридорога [Після довгих блукань Антонові і Карпові якось пощастило в одного люб'язного американського домовласника найняти квартиру з оплатою втридорога (Чорн.)]. утриконь нар. разг. тройкой [лошадей] [Назустріч мчать утриконь ряджені в химерних личинах (Тулуб)]. утриманець, -нця иждивенец [Щоб одружитися, треба подумати, на які кошти утримувати дружину.. А ви ще, студент Пере- дерій, самі утриманець (Риб.)]. утриманка иждивенка. утримання1 удержание [Розроблено проект парашута для утримання кліті при обривах (Рад. Укр., 1948, І)]. Ср. утримувати1. утримання2 1) содержание [Під час стійлового утримання худоба позбавлена природного ультрафіолетового опромінювання (Колг. Укр., 1959, 4)]; 2) содержание [Дитина виростала в далеких родичів, а Іван посилав гроші на утримання і час від часу її відвідував (Руденко)]; бути на ~ні быть (состоять) на иждивении (уст. на содержании) ; взйти на ~ня взять на иждивение (уст: на содержание) [Вони [жителі хутора Марцинюки] радісно зустріли прикордонників, взяли їх на своє утримання (Збан.)]. Ср. утримувати2 1—2; 3) (плата) ист. содержание (уст.); жалованье [Утримання кожній корогві йшло з дня її виступу в похід (Тулуб); Він пропонував усім мобілізованим одержувати тут же утримання за місяць вперед (Смол.)]. утриманство 1) (пребывание на иждивении) иждивенство; 2) (стремление жить на готовом) иждивенчество [їздові переглянулися.. — Ну, добре, — обізвалися, врешті, неохоче. — Поїдемо... Але ж і ви зрозумійте: це не діло. Одно за них зроби, друге.. Навіщо нам заохочувати таке утриманство? (Ряб.)]. утриманський 1) иждивенский; 2) иждивенческий [Деякі юнаки і дівчата проявляють утриманські настрої, добре засвоївши свої права, забувають про обов'язки перед суспільством, вимагають від держави багато, а дають їй мало (Рад. Укр.$ 1957, II)]. Ср. утриманство 1—2. утримати1 см. утримувати1. утримати2 см. утримувати2. утриматися см. утримуватися1. утримливість, -вості редк. сдержанность [Перед сльозами і благанням ревним Холодна втримливість як віск розтала (Л. Укр.)]. утримування1 удерживание [Токар-налад- чик Коропов сконструював спеціальний патрон для утримування фрези (Лет.)]. Ср. утримувати1. утримування2 1) содержание; 2) содержание. Ср. утримувати2 1—2. утримувати1, -мую, -муєш, утримати, -маю, -маєш (препятствовать уходу, падению, проявлению чего-либо) удерживать, удержать; (не давать проявиться какому-либо^ чувству um. п.— ещё) сдерживать, сдержать [Деві поривається щось казати, Річард його утримує рухом (Л. Укр.); Прибігають вартові вояки і помагають Поліксені утримати Кассандру (Л. Укр.); Яблуні треба було підпирати тичками, бо ніяк вони не могли втримати свого віття (Іван.); Він [Богучар] гнівався на піхоту, що не втримала своїх позицій (Куч.); Не довго втримувать вам лютість серця свого! (Л. Укр.)]. утримувати2, -мую, -муєш, редк. утримати, -маю, -маєш (с постоянным у) 1) (только несоверш. — поддерживать в каком-либо^ состоянии) содержать [Весь обов'язок його полягав у тому, щоб чисто утримувати двір (перекл. з Тургенева)]; 2) (преим. несоверш. — давать средства для жизни) содержать (несоверш., но им переводится также и соверш.) [Тільки клас пролетарів, що утримує все суспільство, в силі вчинити соціальну революцію (Ленін)]. утримуватися1, -муюся, -муєшся, утримати« |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)