Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
утр 254 утя Йван хотів до бесіди своє слівце втрутити (Март.)]. утручатися, утрутитися см. втручатися, втрутитися, утрушувати, -шую, -шуєш, утрусити (утрушу, утрусиш) 1) (что) утрясать, утрясти; 2) (чего) разг. натрясать, натрясти [Втрусити грушок (Сл. Гр.)]. утрушуватися, -шуюся, -шуєшся, утруситися (утрушуся, утрусишся) прям., пер єн. утрясаться, утрястись [— Ти, Сенько? — запитав Матрос. — Та я ж. Ти мене трохи придушив. — Нічого, втрусимось, — заспокоїв він Черв'яка (Мик.)]. утрясати, -саю, -саєш, утрясти, -су, -сёш разг. утрясать, утрясти [Треба утрясти і це питання, щоб усе йшло рівно та плавно, як та полька на гармонії (Куч.)]. утрясатися, -сається, утрястися, -сёться разг. утрясаться, утрястись [Мовляв, перший день, ще не все втряслося, от нехай завтра... Завтра ми покажемо рекорди... (Куч.)]. утрясти1 см. утрясати. утрясти2, -су, -сёш и утрястися1 разг. убраться; (спасаясь бегством—ещё) удрать, улепетнуть [Може ще доведеться утрясти з Кам'янця (Свидн.); Вони як чкурнули — утряслись! А він подививсь тільки вслід та й з тим і вернувсь (Екат. у.— Сл. Гр.)]. утрястися2 см. утрясатися. утрьох нар. втроём; (включая субъект речи разг. — ещё) сам-третей [Бач, де вони примостилися! Зібрались утрьох земляки собі та й.. чайок попивають (Мирн.)]. утуляти, -ляю, -ляєш, утулити (утулю, утулиш) разг. вкладывать, вложить; вставлять [плотно], вставить [плотно]; ~лйти слово вставить слово [Хапатися з словами не треба було; втуливши яке слово не до ладу, можна спинитись й почати наново (Вас.)]. утупити см. утуплювати. утупитися см. утуплюватися. утуплювати, утупити см. втуплювати, втупити. утуплюватися, утупитися см. втуплюватися, втупитися. утучнення утучнение. утучнити см. утучняти. І утучнитися см. утучнятися. утучнювання утучнение. утучнювати см. утучняти. утучнюватися см. утучнятися. І утучняти, -няю, -няєш и утучнювати, -нюю, І -нюєш, утучнити, -ню, -ний утучнять, І утучнить. і утучнятися, -няється и утучнюватися, -пю- ється, утучнитися, -ниться утучняться, утучниться. утушкований укутанный, закутанный; обложенный [Жінка стала, почувши до себе слово, пильно придивлялася на втушковану кожухом людину (Ле і Левада)]. Ср. утушковувати. утушковувати, -ковую, -ковуєш, утушкувати, -кую, -куєш обл. укутывать, укутать, закутывать, закутать; (о постройке — обыч- І но) обкладывать, обложить [Господарі дбали про тепло і на зиму двоє вікон разом із стінами втушкували околотом (Ле)]. утушковуватися, -ковуюся, -ковуєшся, утушкуватися, -куюся, -куєшся 1) укутываться, укутаться, закутываться, закутаться [Юхим утушковувався в зрижілий сіряк, повертався в задку на возі, шукаючи затишку (Ле)]; 2) страд, з. (несоверш.) укутываться, закутываться; обкладываться; ср. утушковувати. утушкувати см. утушковувати. утушкуватися см. утушковуватися. утюг, -га 1) утюг [Електричний утюг не виключався ні на мить; вій розжарився так, що, здавалося, шипів навіть від погляду (Собко)]; підставка під <-^г см. підставка: підставка під праску; 2) техн., с.-х. утюг [Вирівнюють поверхню тракторними утюгами, грейдерами і навіть тракторними та кінними лопатами (Овоч.)]. утюження 1) утюжение, утюжка; 2) техн., с.-х. утюжение, утюжка [Систематичне утюження ґрунтових доріг підвищує їх експлуатаційні якості (Колг. вироби, енцикл.)]. утюжильний спец. утюжильный. утюжильник спец. утюжильщик. утюжильниця спец. утюжильщица. утюжити, -жу, -жиш 1) утюжить; 2) техн., с.-х. утюжить. утюжитися, -житься 1) утюжиться; 2) техн., с.-х. утюжиться. утюжний утюжный. утюжник спец, утюжник. утя см. вутя. утягати см. утягувати. утягатися см. утягуватися. утягнений см. втягнений. утягнути см. утягувати. утягнутий см. втягнутий. утягнутися см. утягуватися. утягти см. утягувати. утягтися см. утягуватися. утягування см. втягування. утягувати и утягати, утягнути и утягти см. втягувати и втягати, втягнути и втягти. утягуватися и утягатися, утягнутися и утягтися см. втягуватися и втягатися, втягнутися и втягтися. утяжливий обл. трудный, тяжёлый; (преим. об обязанностях) обременительный [3 подивом глядів тепер Максим, як ота незвичайна женщина., поборювала всякі трудності утяжливої дороги (Фр.)\ Суспільна праця довга, утяжлива, Зате ж плідна (Фр.)І утяжливо нар. трудно, тяжело; обременительно [Він рушив, обік нього вугляр. Я постановив, бодай для товариства, держатися разом із ним. Поволі, утяжливо йшла їзда, — не хиб л о часу до розмови (Фр.)]. Ср. утяжливий. утямити, -млю, -миш и редк. утямати, -маю, -маєш разг. понять; (догадаться) сообразить [І досі я не втямлю, чи то воно мені снилось, чи, може, воно й справді було (Н.-Лев.); Стеха, свекруха, говорила ча- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)