Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
утя 255 ухв сом, що не втямить, як невістка встигає все зробити (Коп.); А млин стоїть, хоч прірву й загатив [мірошник], І що робити — не втямає... (Гл.)]. утямки нар. разг.: г^кя кому а) помнит кто, помнится кому [А вам, Олимпські зубоскали.. Березової дам припарки, Що довго буде вам втямки (Котл.)]; б) понятно (ясно) кому [Тепер Сашкові втямки, чого це внадився до батька останнім часом якийсь невідомий зайда (Смол.)]; взяти ~кй а) понять [Жінка Гальє та двоє дорослих синів його не могли взяти втямки, чому такий працьовитий чоловік кинув роботу, і від світання до смеркання корили та лаяли його (Коцюб.)]; б) запомнить [Все це мусите собі назавжди взяти втямки та йтримати голову високо (Гонч.)]; ч и <^>кй вам? помните ли [вы]? [Чи втямки вам, як було прийдемо на чужі вечорниці, то дівчата, як ясочки, коло нас, і вже на своїх не хочуть дивитись (Квітка)]. утяти см. утинати. утятий 1) отрезанный; отсечённый; отрубленный; урезанный, подрезанный; усечённый; 2) порезанный; 3) вырезанный, срезанный; нарезанный; скошенный; накошенный; срубленный; нарубленный [Мавка: Ох, дідусю! Якби ти * бачив!.. Він в подобі людській упав мені до ніг, мов ясень втятий... (Л. Укр.)]. Ср. утинати 1—3. утятко уменьш., ласк. обл. утёночек [Одного разу Павло робив у дворі в управителя, і управительська дочка гралася з утятком, жалуючи та пестячи, поки аж утятко не вдушилося (Вовч.)]. утьоком обл. см. навтіки. Уфа Уфа. уфімський уфимский. ух межд. 1) ух [Ух, холодно! (Шевч.); [Вітер] упнеться в грузлую ріллю, піддасть вагонам волі — ух, як стремлять вони по рельсах!.. (Тич.)]; 2) (для выражения усталости) уф [Любов кидається в крісло-ко- лиску й приймає втомлену позу: Ух, скільки ми гребли! (Л. Укр.)]. уха уха [Отак зійшлись.; Уху варили, німецький згадували фронт (Мур.)]. ухаб ухаб [Старій бабі і на печі ухаби (приказка)]. ухання, ухкання уханье [3 глибини лісової хащі долинуло уханпя пугача (Наука і життя, 1960, 6); Дід прислухався до глухого ухкання далеких гарматних пострілів і хитав головою (Донч.)]. ухань см. вухань 1. ухати (ухаю, ухаєш) и ухкати (ухкаю, ухкаєш), ухнути (ухну, ухнеш) 1) ухать, ухнуть [В прозорому ж гаї лунко луна між деревами ухала (Тич.); — Ух, ух! — наче сичі ухали вони [чоловіки], б'ючи довбнею по стовбуру (Донч.); Лунко потріскує крига біля греблі, наче хтось ухкає під водою (Куч.); На залізниці ухкали гармати (Мур.); Ухнув народ з натуги, затріщали грубі підойми, але камінь і не похитнувся (Фр.)]; 2) (только соверш.— пропасть) фам. ухнуть; все ухнуло всё ухнуло. ухатий длинноухий; разг. ушастый [— Ну, молодець! — сказав суддя ухатий (Гл.)]; г^та шапка шапка-ушанка [В чорнім кожушку, В ухатій шапці хлопчик гостроокий Із батьком рушив у морозну путь (Рил.)]. ухвала постановление; (собрания, бюро и т. п. — ещё) решение; (суда юр. — ещё) определение [Коли я підійшов до дверей, за якими збиралося на засідання жюрі, там стояла дітвора і нетерпляче ждала, коли оголосять ухвалу про премії (Сміл.)]. ухвалений принятый; ^>но предик, постановлено; принято решение; вынесено решение; принято; решено. Ср. ухвалювати1. ухвалення принятие [Комуніст повинен не тільки виявляти готовність виконувати рішення партії, а ще й подавати ініціативу свою перед ухваленням цих рішень (Тич.)]; г^пя постанови принятие (вынесение) решения. ухвалити1 см. ухвалювати1. ухвалити2 см. ухвалювати2. ухвалювання принятие решёпия; вынесение решения; принятие. Ср. ухвалювати1. ухвалювати1, -люю, -люєш, ухвалити (ухвалю, ухвалиш) постановлять, постановить; (на собрании, бюро um. п. — ещё) принимать решение, принять решение; (преим. в суде, на съезде — ещё) выносить решение, вынести решение; (о законе, проекте, постановлении и т. п.) принимать, принять; (с оттенком — договариваться) решать, решить [На відзнаку величезних заслуг шахтарів перед Вітчизною Радянський уряд ухвалив святкувати щороку в останню неділю серпня День шахтаря (Рад. Укр., 1952, VIII); Учора на зборах ухвалили колгоспники відправити в Ленінград вагон кавунів і динь (Донч.); Колективність керівництва оберігає партію від однобічності в рішеннях, які вона ухвалює (Іст. КПРС)]; ^лити вирок вынести приговор; «^лити книжку (книгу) до друку одобрить книгу к печати; і-^лйти резолюцію, рішення принять (вынести) резолюцию, решение [Більшовицький цептр ухвалив рішення про перенесення видання газети «Пролетарий» і переїзд Леніна за кордон (Біогр. Леніна)]; суд «-^лйв припинити справу суд постановил приостановить дело, суд вынес решение о приостановлении дела. ухвалювати2, -люю, -люєш, ухвалити (ухвалю, ухвалиш) уст. хвалить, похвалить; книжн. восхвалять, восхвалить; (признавать правильным) одобрять, одобрить [Д о- л о н: Ні, скажу по правді, не міг би я послухати тебе, ..бо нечестю було б зректися потай того, що сам же я вхвалив прилюдно, на що пристав незмушений, по волі (Л. Укр.)]. ухвалюватися, -люється постановляться; приниматься; клюється выносится постановление; принимается решение; выносится решение. Ср. ухвалювати1. ухвальний: ~шш голос решающий голос [На ньому [II з'їзді РСДРП] було 43 делегати, що представляли 26 органі- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)