Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
уче 260 учи рйчцо-заводського ^ва школа фабрично-заводского ученичества [Школи фабричпо-заводського учеництва та інші професійні навчальні заклади раднаргос- пів і відомств поступово будзгть перетворені в міські і сільські професійно-технічні училища (їст. КПРС)]. учениця ученица; учащаяся [Учення моє добре йде, деякі учениці, що поступили разом зо мною, одстали од мене (Л. Укр.); Похмурий Стьопа Шемшура міг пишатися своєю колишньою ученицею (Донч.)]. Ср, учень. ученість, -пості учёность [Антоні о: ..Коли дорівнює ученість ваша ввічливості — а в тім нема сумніву — то ся нова земля пишатись може великим, дивним світочем пауки (Л. Укр.)]. учення 1) учёпие [Врапці-рано піде [Максим] на учення; промуштрують їх [некрутів] — геть уже сонечко підоб'ється (Мирн.); Безсмертне Партії учення — яка це мудрість, глибина! (Тич.); Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає (прислів'я)]; ~ня — світ, а невчення — тьма погов. ученье — свет, а неученье — тьма; 2) (совет, указание) разг. наставление; (чаще) наставления (мн. ч.) [Я, глядячи на тебе, частісінько плачу та думаю: коли б то він схаменувся, та покинув таке робити, та слухав би батькового вчення (Квітка)]. учёно нар. учёно. учень (род. учня) ученик; (в учебном заведении — ещё) учащийся [Як настане літо, починають приїздити в село його учні, студенти, інженери, капітани (Куч.); Кількість учнів у початковій і середній школах зросла за другу п'ятирічку більш як на 8 мільйонів чоловік (Іст. КПРС)]. учепити (учеплю, учёпиш) разг. 1) прицепить [Виростеш, Мартинку, козаком станеш. Таку хіба шаблю вчепиш до бока! Наливай- кову, побратимську... (Ле); Вчепила йому доля отаке прізвище: Недужко (Вишня)]; 2) (коснуться) задеть (что), зацепить (что) [Ось одна зірка зірвалася і покотилась так низько над Ларьком, що він аж прищулився, щоб по щоці не вчепила (Вас.)]; О щось ^пйло кого разг. где-то застрял кто [Лев сердито воркоче. До Лукаша: А тут іще й тебе щось учепило,— кричу, гукаю, кличу — хоч ти згинь! І де ти д л яв ся? (Л. Укр.)]. учепитися (учеплюся, учепишся) 1) уцепиться (за кого, за что), ухватиться (за кого, за что); вцепиться (в кого, во что); (повиснуть) прицепиться (на чём, к кому) [Як реп'ях той, [доля] учепиться за латані поли (Шевч.); Дмитрик з Гаврилком вчепилися ззаду за сани і причаїлись (Коцюб.); Казав Реп'ях: — Я нікого В світі не боюся, — Торкни мене хто, у того Зараз й учеплюся (Манж.); Легкий, збитий жмуток брудного волосся вчепився до рукава (Коцюб.)]; у вічі <^>тися перен. разг. глаза выцарапать [Параска, як огонь, зайнялася. Ще трохи — і одно другому б у вічі учепилося (Мирн.)]; 2) (кого, за кого, за що) перен. разг. прицепиться (к кому), пристать (к кому); (назойливо преследовать — ещё) привязаться (к кому); (о чувстве) охватить (кого, что); (воспользоваться чем-либо) уцепиться (за кого, за что), ухватиться (за кого, за что) [Не дуже налягайте .на дядька з роботою, ..він тепер погано мається, відколи його вчепився той кашель (Л. Укр.); Накажіть кому-иебудь провести мене.. Бо він [стражник] за мене знову вчепиться, як учепився було тоді, як сюди йшла! (Мирн.); Євгеній: То чого ви мене вчепилися? Що вам з того прийде? (Фр.); Щось гірке та холодне обняло усю душу, невиразна досада учепилася за серце (Мирн.); Соломія ладна була за що-небудь учепитися, аби напасти на Остапові сліди (Коцюб.)]; ~тися в мозок разг. застрять в мозгу [Чомусь вчепилося в мозок оте незрозуміле «казав пан, кожух дам...» і не покидало його всю дорогу (Гонч.)]; гатися до с л 6- в а разг. придраться (прицепиться) к слову [Хлопець: Ти якось дивно настроєна сьогодні. Чіпляєшся до слів... Дівчина: До якого ж я слова вчепилась? (Л. Укр.)]; 3) (перен.: пойти с кем) разг. увязаться [Як ось настигли жінка і мати Трохимові; за ними учепився і хлопчик його по шостому году (Квітка)]. учесати (учешу, учешеш) 1) разг. [мочь] расчесать; н є вчешу коси не могу расчесать (не расчешу) косу; 2) спец, учесать; ^ти кіло льону учесать кило льна; 3) (сделать что-либо быстро, бойко) разг. отхватить; (начать) ударить, хватить; (пойти, поехать) махнуть [Музики вчесали метелиці. Марина, як стояла з рогачем у руках, так і повіялась і потягла за собою Ганну (Н.-Лев.); Тут уже баби не витримали.—Рятуйте!—Та за дрюччя! та за трактором... Трактор усміхнувсь, та як учеше по городу... (Вишня)]; 4) (нанести удар) фам. хватить [Раз канчуком [пан] вчеше — до печінки дійме, а голосом крикне — душа з ляку аж в ноги вступить, під п'яти ховається (Мирн.)]. учетверо нар. вчетверо [Важко зітхнувши, вона склала лист учетверо, всередину вклала заповітну хустинку і все — до конверта (Збан.)]; ~ро б і л ь ш и й вчетверо больший, учетверённый; збільшити ^ро увеличить вчетверо, учетверить; збільшитися ^>ро увеличиться вчетверо, учетвериться. учетвером нар. вчетвером. учетверте нар. в четвёртый раз [Тільки твердо так трималось Місто гордеє, уперте, Раз одбилось, потім вдруге, Потім втретє, ще й вчетверте (Л. Укр.)]. училище училище [Очі Черниша засвітились і поглибшали, а обличчя набрало такого виразу, наче він стояв оце в строю і перед ним прапороносці проносили стяг училища (Гонч.)]. у чин, -ну рит. деяние [Не словом — ділом ти життя За брата щиро покладала, Йому, як добрая сестра, Усі скарби свого добра |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)