Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
учи 263 уша учитуватися, -туюся, -туєшся, учитатися, -таюся, -таєшся вчитываться, вчитаться [Федоренко жадібно вчитувався в кожне слово, заглиблювався в повість (Куч.); — Ага! Це — Івзі Семенівні!— вчитавшися в адресу, зрозумів нарешті парубійко (Головко)]. учіння уст. учение [Товаришка моя помалу завела річ про те, що от уже весна, учіння скінчене і час би вже їй їхати додому (Л. Укр.)}. т учком, -му (учнівський комітет) школьн. учком (ученический комитет). учкур обл. см. очкур. учнівство ученичество [За чотири роки учнівства хазяїн випустив хлопця майстром шевської справи (Козл.); Ранні поетичні спроби Кобиляиської мають на собі сліди учнівства і наслідувань (Рад. літер., 1958, /)]. учнівський ученический [Записка, яку одержав Чигирин разом з подарунком, була написана ретельним, але нерівним почерком па аркушику з учнівського зошита (Ткач); В 1919 р. виходить збірка віршів А. Головка «Самоцвіти». Поезії, вміщені у ній, написані переважно ще до Жовтневої революції. В «Самоцвітах» багато ще учнівського, наслідувального (Іст. укр. літ.)]; ^*ка молодь учащаяся молодёжь [Разом з старшими на збирання багатого врожаю вийшла й учнівська молодь (Рад. Укр., 1959, VI)]. учоба учёба [Дні учоби, і труд, і любов, і війна, й знов мелодія праці залізна... Хай на скронях у нас сивина, сивина, але юна любима Вітчизна! (Сос.)]. учора нар. вчера [І сьогодні весна, як учора, Як у той вісімнадцятий рік (Ус)]; від ^ра со вчерашнего дня [Оксана: ..Я така замурзана... від учора не вмивалася (Мор.)]. учорашній вчерашний [Ходить він по подвір'ю, никає, то в садок подасться, постоїть під деревом і знов у двір, немов учорашнього дня шукає... (Коцюб.)]. учорнити, -ню, -ниш обл. см. почорнити. учорніти, -нію, -ніє обл. см. почорніти. учотирьох нар. вчетвером [Дуже гарна газета.. Можна в складчину виписати, як учотирьох, то по 50 к. на рік (Коцюб.)]. учта1 (празднество) пир; книжн. уст. пиршество; (скромнее) угощение [Цар на учту скликав весь нарід, — Такої учти ще не бачив світ (перекл. Бажана); Він німець, одружився з майстровою вдовою і влаштовує з цієї нагоди учту, тобто час- ^ тує цех (Тулуб)]. учта2 (уважение) редк. почёт [Учта, яку виявили Хмельницького споборники, зворушила запоріжців (Панч)]. учтйвий1 уст. гостеприимный, хлебосольный [Попи — народ учтйвий, — куди!—нікому не жалують хліба-солі (Свидн.)]. Ср. учта1, учтйвий2 учтивый, почтительный [І гарні обоє, хоч з лиця воду пий, і розумні та слухняні в батьків, учтиві до старших (Куч.)]. Ср. учта2. учувати, -в?ю, -ваєш, учути (учую, учуєш) 1) чувствовать, почувствовать; (постигать — ещё) чуять, почуять, разг. учуять [Ось і тепер учуває [Мар'я] у своему серці якусь тиху тугу (Мирн.)]; 2) (слухом) слышать, услышать; (ощущать) чуять, почуять [Крізь стогін хуги, крізь сміх весни, крізь регіт грому і плюскіт зливи я все вчуваю, — Самотній!., самотній!.. (Коцюб.); О, якби та юрба неправдива Вчула, як я тепер заспіваю!— Скам'я ііла б з нестяму та дива! (Л. Укр.)]; 3) (о животных) чуять, почуять, разг. учуять [Заграло серце у вівчарів, заблеяли вівці, учувши пашу (Коцюб.)]. учуватися, -вається, учутися (учується) 1) слышаться, послышаться; (представляться в воображении — обычно) чудиться, почудиться, (реже) казаться, • показаться, разг. мерещиться, померещиться; (о запахе — обычно) чуяться, почуяться [Лу- кія не спить. Кожної хвилини їй вчувається шерех за дверима (Донч.); Враз ніби хтось заплакав. Вчулось? Ні, таки плакало (Панч); Чи справді хтось далеко співає, чи то їй вчувається? (Гонч.); їм вчувалося, що голос ллється з води, з хвилі (Н.-Лев.); Вчувались молодій людині пахощі тополиних бруньок (Ільч.)]; учулися кроки, учулася хода и т. п. послышались (почудились) шаги; долетели звуки шагов [І раптом зникло все.. Бо вчулася хода і мова голосна В нодвір'ї (перекл. Рильського)]; 2) (только несоверш.— быть заметным) чувствоваться; разг. чуяться [Непереможна сила вчувається в цьому гранично чіткому крокуванні маси бійців (Багм.)]; 3) (о собственных ощущениях) разг. редк. чувствовать, почувствовать (с изменением дат. п. в именительный) [Учувається тілько, що йому і тепло, і гарно, і ясно, безжурно на душі... (Мирн.)]. учуднений лит. остранёниый. учудненість, -ності лит. остранёнпость [Отже, ті стильові течії, ..в яких на перший план висуваються суб'єктивістські формальні експерименти, гонитва за зовнішньою оригінальністю, незвичайністю, «учудпепістю» образів, є чужими, а то й просто ворожими естетиці соціалістичного реалізму (Нович.)]. учуднення лит. остранёние. учути см. учувати. учутися см. учуватися. ушанка 1) ушанка [Заяча ушанка сповзала па очі, вітер роздимав поли ватяного бушлата (Куч.)]; 2) бот. (OtUes А d а п s.) отйтес [Ушанку гранітну., в 1959 р. зібрали., в околицях міста Луганська (Укр. бот. ж., 1960, XVII, 6)]. ушанований 1) удостоенный (чего); удостоенный чести; почтённый [Вшанований чипом герой., сидів за столом на почесному., місці (Гонч.)]; 2) [хорошо] принятый; ^но хлїбом-сїллю угостили [Старостів ушановано хлібом-сіллю та пообіщано Ли- керівну Шкандибенкові (перекл. з Вовчка)]. Ср. ушановувати 1—2. ушановування 1) воздавапие должного; оказание почёта, воздавапие почестей; чество- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)