Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ушк 266 уще •ушкодитися, -диться разг. пораниться; (ударившись) ушибиться [Наша компанія щасливо зібралася коло огнища.. Ніхто не скалічився, не ушкодився (Фр.)]; кому в голові [щось] ~дилось кто повредился (помешался) в уме [Дивлюся на Гриця — змарнів, очі позападали. Чоловікові в голові щось ушкодилось {Щур.)]. ушкрябнути, -ну, -нега царапнуть, оцарапать, оцарапнуть [— Хто поранив? — запитав інженер Данилко в трубку. — А чорт їх розбере! Нашого Мухтарова теж ушкрябнули (Ле)]. ушкрябнутися, -нуся, -нёшся оцарапаться [— А ваша голова? —запитав Саїд. —Пусте. Я ж над міру важкий і, падаючи, вшкрябнувся об колесо (Ле)]. ушкуйник ист. ушкуйник. ушляхетнювати, -нюю, -июєш. ушляхетнити, -ню, -ниш облагораживать, облагородить [Він [Дайте] пише: «Не рід робить чоловіка шляхтичем, але чоловік ушляхетнює свій рід» (Фр.)]. ушморгнути, -ну, -нёш вдеть, вдёрнуть. ушнйЁ см. вушний. у ш ни питися, -плюся, -пишся обл. уставиться [їхню розмову перебив телеграфіст, який ушнипився очима у білу стрічку, що, вигинаючись, соталась із телеграфного апарата (Панч)]. ушнуровувати, -ровую, -ровуєш, ушнурувати, -рую, -руєш 1) увязывать, увязать [Навантажили обидва вози [хлібом], придавили рублем, ушнурували як слід, по-хазяйськи (Мирн.)]; 2) (одежду, обувь и т. п.) зашнуровывать, зашнуровать; (о человеке — ещё) затягивать [в корсет], затянуть [в корсет] [Чи зуміє ж хто з вас мене зачесати, ушнурувати? (Вовч.)]. ушнуровуватися, -ровуюся, -ровуєшся, ушнуруватися, -руюся, -руєшся 1) увязываться, увязаться; 2) зашнуровываться, зашнуроваться; затягиваться [в корсет], затянуться [в корсет] [Он папі, боже мій, зранку як ушнурувалась! (Л. Укр.)]. Ср. ушнуровувати 1—2. ушнурувати см. ушнуровувати. ушнуруватися см. ушнуровуватися. ушосте нар. в шестой раз [Син воює в цю годину, Йде в атаку шостий раз; ..І тебе, старенька мати, Вшосте згадує за ніч (Мал.)]. ушпарити, *-рю, -риш разг. ударить [Тут лейтенант як вшпарить по гітлерівцях з одного боку, ну, а яз другого (Ст.)]. ушпигнути, -ну, -нёш уколоть; однокр. в. кольнуть; (о гадюке и т. п.) ужалить [Грицька наче що ушпигнуло; у тихому питанні сина віп почув і докір собі, і гіркий регіт (Мирн.); Пап з великою бородою зірвався з місця, немов його вшпигнула гадюка (Фр.)]. ушпилити, -лю, -лиш обл. уколоть; однокр. в. кольнуть [Так-то нас судив БурмилоІ Гірко се мене вшпилило! (Фр.)]. ушпорити, -рю, -рипі пришпорить [Полк знову рушив уперед, не зменшуючи темпу маршу, а, навпаки, ще міцніше вшпоривши коней і радісно салютуючи на скаку (Гонч.)]. уштовхнути см. уштовхувати. уштовхування см. вштовхування. уштовхувати, уштовхнути см. вштовхувати, вштовхнути. уштрикнути, -ну, »нёш 1) (что) воткнуть; (об остром — еще) вонзить; (нитку в иголку) вдеть, продеть [Недобачаю вже я.. Вже й нитки в голку не вштрикну (Вишня)]; 2) (кого) уколоть, однокр. в. кольпуть; (ножом и т. п. разг. — ещё) пырнуть [Штабний писар, якому відомо, що Гаркушині сипи теж ховаються десь від кадетської мобілізації, не пропускає нагоди вштрикнути старого (Гонч.)]. ущасливити см. ущасливлювати. ущасливитися, -влюся, -вишся стать счастливым [Як фашизм удавиться — всесвіт ущасливиться (Тич.)]. ущасливлений осчастливленный [В колективі багатіє ущасливлена людина (Бажан)]. ущасливлювати, -люю, -люєш, ущасливити, -влю, -виш осчастливливать, осчастливить [Куцевич належав до тих, хто більше брав собі, ніж давав іншим. Причому, беручи собі, він вмів робити вигляд, що вщасливлює інших (Риб.); Своїм письмом Ви мене ущасливили (Стеф.)]. ущедряти, -ряю, -ряєш редк. щедро наделять; щедро осыпать; (о дожде) щедро поливать [Вщедряє землю сірий дощ, Росте життя на бруку площ (Рил.)]. ущелина ущелье, позз. уст. ущелина; (об узком — ещё) расщелина, (реже) расселина [Серед ущелин гірських в'ється під скелями шлях (Тер.); З ущелини, під вітру шерех, Змія прицовзла на берег (Hex.)]. ущелистий ущелистый. ущемити см. ущемляти. ущемитися см. ущемлятися. ущемлений ущемлённый. ущемлення ущемление [Таня, вона одна знає про нього все, зна, як страждає від цих нескінченних підозр та ущемлень гордість його, гідність його людська (Гонч.)\. ущемляти, -ляю, -ляєш, ущемити, -млю, -мйш прям., перен. ушемлять, ущемить [Олеся: ..Візьму книжку читати, який- небудь факт так., ущемить за серце, що годі вже й читати (Крон.)]; ^ти інтереси ущемлять, ущемить интересы. ущемлятися, -ляюся, -ляєшся, ущемитися, -млюся, -мишся 1) разг. ущемляться, ущемиться; 2) обл. вцепляться, вцепиться [Гер професор ущемився пальцями в свої дикі хащі й засіпав своєю головою з такою експресією, що страшно було, як би він її собі не відірвав (Смол.)]. ущёнт нар. дотла (преим. при глаголах сгореть, разрешить); разг. вконец; (при глаголах разбить, разлететься um. п. — обычно) вдребезги [Його літак згорів ущент — Лиш дим від літака (Воронько); Підпалили ми фільварок, ущент зруйнували — і па Січ (Тулуб); Жила собі дівчинка.. Черевики вона рвала далеко швидше, ніж інші діти. У дітей ще новісінькі, а у неї вже підошви вщент продерті (Іван.); Здається, за якийсь |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)