Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
уще 267 кілометр дорога скінчиться, ось-ось машини з розгону налетять одна за одною па скелю і розсиплються вщент (Гонч.)]; розбити (розгромити и т. п.) ворога (в і й с ь к о и т. п.) ~т разбить (разгромить и m. п.) врага (войско и т. п.) наголову [Під Жовтими Водами і Корсунем польсько-шляхетські війська були розбиті вщент (/елі. укр. літ.); Пізніше він [батько] розповів мені, як, оточивши банду, вони розгромили її вщент (Цюпа)]; см. ещё дощенту. ущерб, -бу ущерб; місяць на ^бі луна (месяц) на ущербе, ущербная (ущерблённая) луна, ущербный (ущерблённый) месяц. ущербити см. ущербляти. ущербитися см. ущерблятися. ущерблений 1) уменьшенный, уменьшенный; урезанный [Та нужденна їх плата, яку по- бирають досі.., має на цілий квартал бути ущерблена! (Фр.)]; 2) ущерблённый. Ср. ущербляти 1—2; 3) (о луне) ущербный, ущерблённый [Високо в небі висів ущерблений блідий місяць, що лив на землю примарне, зеленкувате світло (Скляр.)]. ущербляти, -ляю, -лябш, ущербити, -блю, -бйш 1) уменьшать, уменьшить; урезывать, урезать, урезать; 2) (ограничивать, стеснять) редк. ущерблять ущербить. ущерблятися, -ляється, ущербитися, -биться 1) уменьшаться, уменьшиться [Нехай в тії криниченьки водиця вщербиться (Етн. мат.)]; 2) (о луне) ущербляться, ущербиться і 3) страд, з. (несоверш.) уменьшаться; урезываться, урезаться, ущербляться; ср. ущербляти 1—2. ущёрть нар. доверху, до краёв, с краями; разг. дополна; (до высшей степени) до предела, до отказа; (при глаголах со значением поломать и т. п.) совсем, разг. совершенно [Прозору склянку вщерть налито j Вином червоним і хмільним! (Рил.); Бричка ущерть виладновувалась жінками та кучерявими дітьми (Коцюб.)\ Яринине серце вщерть наповнилось радістю (Десн.), Деревця, недавно посаджені, були поламані вщерть і простягали до неба свої цурпалки (Коцюб.Ці набрати *^ть жме- н ю взять полную пригоршню [Тиміш Бобир., набрав ущерть жменю зерна й твердою рукою широким змахом сипонув на землю (Десн.)]; наливати и т. п. ^ть наливать доверху (до краёв, с краями, дополна), наполнять (сильнее) переполнять [Опівдні маревна повінь ущерть наллє степ (Г^нч.)]; переповнений ^ть (о помещении) аереполненный до предела (до отказа), разг. битком набитый; переповнився ~ть полным-полон [Крапля до краплі — гіркою отрутою вщерть переповнилась чара... Нащо те згадувать? Тінню забутою^ хай промине тая хмара (Л. Укр.)]; повний ^-*ть полный доверху (до краёв, с краями), переполненный [Повна ущерть річка лежала перед нею (Коцюб.)]. ущипливий 1) язвительный, ядовитый, едкий, колкий [В розмові [Наталя] бувала бистра І УЩІ й дотепна, часами трохи терпка, ущиплива, навіть подразнююча (Коб.); Той ущипливий тон, яким вона хотіла се промовити, зовсім не вдався (Л. Укр.)]; ~*ве зауваження и т. п. ядовитое (язвительное, колючее, колкое) замечание и т. п. [Ольга вдавала, що не чує тих насмішкуватих, ущипливих реплік (Мик.)]; г**т слова колкие слова; колкости [— Черв'як ти,— думаю я.. І ще багато різних ущипливих слів прикладаю до цього эадаваки (Мик.)]; г^вий язик ядовитый язык [її чоловік., дражнився з усіма й зачіпав своїм гострим ущипливим язиком (Н.-Лев.)]; 2) (о ветре, морозе, воздухе и т. п.) редк. колкий [Вечірній ущипливий мороз дошкульно нагадував про себе (Кирил.); Сонце., пригріває після довгої холодної ночі та ущипливого рожевого ранку (Мирн.)]. ущипливість, -вості язвительность, ядовитость, едкость, колкость [Лімбах завсіди називав Золя якось ущипливо «пан Золь», мабуть, покриваючи тою ущипливістю симпатію, яку в глибині душі почував до сього письменника (Фр.)]. упщпливо нар. язвительно, ядовито, едко, колко [ — Чого ж ти зостався? — ущипливо запитав Варивода (Панч)]. ущипнути, -ну, -нёш 1) ущипнуть, щипнуть; (словами; о душевном состоянии) кольнуть, уколоть [Юрко аж вщипнув себе за стегно, чи не сниться йому отаке (Козл.); Подихнуло на Пилинка вільним холодним повітрям, ущипнуло за ніс (Мирн.); — Де ж твої, царівно, дорогі убрання та діаманти? .. — знов ущипнула Паміру раджиха (Н.-Лев.); Якась тиха досада підкралася до її серця — і ущипнула... (Мирн.)]; 2) (оторвать щипком) отщипнуть; разг. ущипнуть; (о животном) щипнуть [Згодом Зоня вийшла до салопу, щоб ущипнути кілька гілочок мирту (Л. Укр.); За два дні перший раз ущипнув Роман крихту хліба і через силу її проковтнув (Панч); Тут ущипне [овечка] травку, там ущиппо та й далі, та й далі (Фр.)]. ущипнутися, -нуся, -нешся ущипнуть себя. ущільнений уплотнённый [Справа вимагала буквально з годинником у руці мотатися від одного трактора до іншого, щоб но простоювали зайво, не порушували ущільненого графіка (Янов.)]; ~т посіви с.-х. уплотнённые посевы [У зміцненні кормової бази виняткову роль відіграють післяукісні, післяжнивні та ущільнені посіви (Колг. Укр., 1956, 7)]. ущільненість, -ності уплотнённость. ущільнення уплотнение [Значна кількість опадів в передгірних районах Карпат сприяє швидкому ущільненню грунту (Колг. Укр., 1957, 2)]; ^ня робочого дня уплотнение рабочего дня [Творче ставлення до праці і максимальне ущільнення робочого дня дали позитивні наслідки (Наука і життя, 1959, 2)]. ущільнити см. ущільнювати. ущільнитися см. ущільнюватися. ущільпювальний спец. уплотнйтельный. ущільнювання уплотнение. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)