Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
УЩІ 268 уяв ущільнювати, -нюю, -нюєш, ущільнити (ущільню, ущільниш) уплотнять, уплотнить [Щоб поліпшити умови проростання насіння, грунт у рядках та гніздах ущільнюють коточками, прикріпленими за сошниками сівалки (Колг. вироби, енцикл.); Робітник сам ущільнює свій робочий час (Смол.)]. ущільнюватися, -нюється, ущільнитися, -питься уплотняться, уплотниться [Злущений грунт менше випаровує вологи і не ущільнюється так сильно, як незлущений (Зерн. боб. культури); Запізнення з оранкою завдає великої шкоди. Грунт не встигне осісти, ущільнитись, буде бідний на вологу (Рад. Укр., 1957, VIII); Збираючись в ударний кулак, ущільнюючись, полки готувались до вирішального штурму (Гонч.)]. ущільнювач спец. уплотнитель [В парниках салат вирощують переважно як ущільнювач при культурі огірків та динь (Колг. вироби, енцикл.)]. ущільнюючий прил. спец. уплотняющий, уплотнйтельный [На всій площі посіву [кукурудзи], незалежно від того, які були ущільнюючі культури, міжрядний обробіток провадили, в двох напрямах (Колг. Укр.^ 1957, 3)]. ущолочати, -чає (несоверш. и соверш.) обл. отстаиваться, отстояться, устаиваться, устояться [Пиво вщолоча та все булька (Етн. мат.); Стоїть [дівчина], зіпершись спиною на стовбур, мабуть вичікуючи, поки після дощу вода в криниці вщолочає... (Вас.)]. ущухати, -хае, ущухнути, -не 1) утихать, утихнуть, стихать, стихнуть; (о явлениях природы — становиться слабее — ещё) притихать, притихнуть; (о буре, дожде, о пожаре um. п. — кончаться — еще) прекращаться, прекратиться, (только о буре, пожаре) униматься, уняться, (только о дожде, снеге) переставать, перестать; (соверш. — о ветре, волнах — ещё) улечься [Я прибув у Каховку. Заходило сонце червоно. Не вщухав, третій день лютував суховій (Шер.); А шторм не вщухав, і знижалися тучі (Пере.); Хуртовина не тільки не вщухала, а ще розгулювалась (Головко); Зачини на мить ворота від огню атак, На одну малу хвилину вщухне вітер злий (Мал.); Дощ вщухав, і знову показувалося сонце з-поза хмар. Жара ставала нестерпна (Мак.); Сплять матроси у палаті, За вікном ущухла злива... (Нагн.); Хвилі ущухли, і стало тихо (Коцюб.)]; 2) (о звуках) стихать, тихнуть (разг.), стихнуть, утихать, утихнуть; (кончаться—ещё) смолкать, смолкнуть, умолкать, умолкнуть, (иногда) прекращаться, прекратиться [Вечоріє... На «Запоріжбуді» ніби трохи вщухає гамір... Тихшає... (Вишня); Довго не вщухають біля багаття жарти і сміх (Шиян); Артилерійська канонада не вщухала (Куч.); Голоси за перегородкою вщухли (Шовк.)]; оплески не ~хали аплодисменты не стихали (не смолкали) [Оплески не вщухали, і завіса зметнулася догори (Смол.)]; стрілянина ~хла стрельба стихла (прекратилась); 3) (о боли и т. п.) утихать, утихнуть, стихать, стихнуть; (становиться слабее — ещё) успокаиваться, успокоиться; (кончаться — ещё) униматься, уняться, прекращаться, прекратиться [Юлдаш перелетів через кінську голову. Прикрий біль шпигонув у ногу. З зусиллям хлопець підвівся. Біль у нозі не вщухав (Донч.); Тривога й розпач у Наташиній душі не зменшувались, не вщухали, а збільшувались і наростали (Скляр.)]; 4) (о людях, птицах, животных) утихать, утихнуть; (переставать говорить и т. п. — ещё) умолкать, умолкнуть, притихать, притихнуть, разг. смолкать, смолкнуть; (успокаиваться —ещё) униматься, уняться [Над садом, як і раніш, панувала тиша, і тільки жаби на ставку не вщухали (Трубл.); І довго ще, далеко за північ, розбуркана молодь не вщухала і не увіходила в свої береги (Вас); Навіть маленькі сестри ущухли й N не щебетали (Н.-Лев.); Сполохались пташки і в одну мить ущухли (Коцюб.)]; н є пхаючи без умолку, неумолкаемо, не умолкая, не смолкая, неумолчно; 0 бій ^хав бой утихал (затихал, стихал) [Хоч уже темніло, бій у лісі не вщухав (Шер.)]; гнів ущух гнев простыл [Лютим страхом гнаний, Сховається дворак од хижих канчуків І доти там лежить, аж доки панський гнів Ущухпе (перекл. Рильського)]; з а- п а л г^хав пыл спадал [I в міру того, як Савченко говорив, запал у Валі став потроху вщухати (Собко)]. ущухлий 1) утихший, стихший; притихший; прекратившийся; унявшийся; улёгшийся; 2) стихший, утихший; смолкший, смолкнувший, умолкший, умолкнувший; прекратившийся; 3) утихший, стихший; унявшийся, прекратившийся [Річард одвернувся до статуї, щоб сховати свою ще не зовсім ущухлу стурбованість (Л. Укр.)]. Ср. ущухати 1—3. ущухнути см. ущухати. уюн редк. см. в'юн. уяв нар. поэз. въявь (уст.); наяву [Я бачив сон... ні, марилось уяв — Він і тепер стоїть перед очима (Стар.)]. ^ява 1) воображение [В Настусі дуже зарані розвилась уява та мрійність (Н.-Лев.)]; бачити в г^ві представлять себе [Ми бачимо в уяві нову Каховку — місто комунізму (Літ. газ., 1950, IX)]; бути в г^ві кого представляться кому [Село Чуртанка було в уяві мандрівників заповітним куточком, закинутим у дикі петрі глухої тайги (Донч.)]; виникати и т. п. в ~ві возникать um. п. в воображении (в сознании; о прошлом также в памяти); представляться (кому) [В моїй уяві виринають лиця, Як тінь дитинства, що давно було (Криж.); Я дивлюсь у небо, дальнє та широке, де летять у безвість зоряні світи, і встають в уяві неповторні роки, пройдені навіки юності мости (Сос.)]; 2) (то, что воспроизведено) редк. представление; образ [Йонові згадалась сцена з хустинкою. Уява була така жива, така яскрава, що Йон мимохіть схопився рукою |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)