хаз 304 хал (Вишня)]; 2) (относящийся к хозяйству; благоустроенный) хозяйственный [Антоша став мокрий і червоний од борщу та ха- эяйських турбот (Коцюб.); Гарна була хата. Коло неї садок славний, город хазяйський (перекл. з Вовчка)]; 3) зажиточный [На Западинцях не видно було ні однієї хазяйської, доброї хати (Н.-Лев.)]; О ^кий с й н, ~ка дочка а) (чей) хозяйский сын, хозяйская дочь; сын, дочь хозяев (или хозяина, или хозяйки) [Та й Олена ж казала, що хазяїн бере його [Василя] у прийми, та се вже певно, що він любить хазяйську дочку (Квітка)]; б) (об имущественном и социальном положении) уст. сын, дочь зажиточных родителей; сын, дочь уважаемых родителей [Де-де! Щоб син хазяйський взяв убогу? (Коцюб.)]. хазяТічпк разг. хозяйчик [Міщанський соціалізм гадає, що можна всіх людей зробити «зрівняльними» хазяйчиками, це бідними і не багатими (Ленін)]. хазяйчин, -на, -ие хозяйки (род. п. от хозяйка), хозяйкин; (иногда) хозяйский [В кімнату вскочила хазяйчина куховарка, сільська молодиця, й подала лист (Н.-Лев.)]. хазяювання хозяйничанье, ведение хозяйства, хозяйствование. хазяювати, -зяюю, -зяюєга хозяйничать, вести хозяйство, хозяйствовать; заниматься хозяйством [Є іще сипок один — Голова колгоспу він; Сином край увесь гордиться: Хазяює, як годиться (Шпак)]. Ср. хазяйнувати 1. хай 1) част, пусть, разг. пускай; (со значением пожелания — ещё) чтоб (разг.), да (книжн., поэз.) [На майдані коло церкви Революція іде. — Хай чабан! — усі гукнули, — За отамана буде (Тич.); Хай мир живе, хай дружби коло єднає нас в ряди міцнії (Сос); — Аз волами ж — як? сам пан догляне? — Хай вони виздихають йому до ночі... (Коцюб.); — Тепер ми, як боги! — сміялась [сусідка]. — Кричіть: «Хай буде світ!» (Коцюб.)]; хай живе! см. жити; хай йому грець! см. грець2; хай І йому всячина! см. усячина 1; хай йому дідько! см. дідько 2; хай йому лихо! вульг. прах с ним!; хай йому (їй) чорт (біс)! фам. а) (выражение удивления, восхищения или негодования) чёрт его (её) возьми (дери, побери, подери)!; б) (выражение уступки, согласия) чёрт с ним (с ней)! [— Хай їй (гадюці] біс! Ходім назад, — рішив він (Мирн.)]; хай собі разг. пусть (пускай) его (её, их) [Хай собі як знає, так і живе, аби від до неї не мішався, її не чіпав (Мирн.)]; хай [і] так пусть [уже], пусть так [Парву с: Я волів би, щоб се сказав хто інший, а пе жінка Руфінова та ще й при чоловіку... Та хай і так (Л. Укр.)]; хай тобі! разг. чтоб тебя! [[Дівчина] підвела на його свої оксамитні очі.— О-ох... та й злякав же ти мене... хай тобі! (Мирн.)]; 2) (част, уступительная) хотя бы, пусть даже [На жаль, в комісії так мало було відважних громадян. Та й що зробить І І хай пайвідважпіший... (Ле)]; 3) (союз ус- тупителъно-ограничителъный) пусть; раз* пускай [Хай Параска і сяка, хай вопа і така, та вона своє діло знає (Мирн.)]; 4) (союз со значением цели) разг. чтобы [Дай силу давню на хвилину! Верни мені її, — хай буду Я знов потужним па годипу! (Л. Укр.)]; 5) (изъяснительный союз) разг. пусть; разг. пускай [Перебалакайте по телефону з друкарнею.. Хай вона зараз вишле мені 5—6 прим. книжки (Коцюб.)]; О хай б и а) част, пусть бы [Хоч би мепі одно слово від його почути! Хай би я знала: чи правда тому, що люди кажуть?.. (Мирн.)]; 6) (условный союз) если бы; разг. добро бы, пусть бы [— І чого ти так убиваєшся, Мотре? — вговорює її баба. — Хай би що добре, а то таке ледащо! (Мирн.)]; хай б и..., аніж (ніж)... лучше б..., чем... [Во хай би серце вразила стріла, Аніж покора серце пройняла (Бажай)]; [тільки] хай-п о пусть только [Тільки хай-ио ворог встаце, то й це втрапить де тікать! (Тич.)]. хакас хакас. хакаси, -сів хакасы. хакаска хакаска. Хакасе і я Ха кассия. Хакаська автономна область Хакасская автономная область. хакаський хакасский. хакати, -каю, -каєш разг. тяжело дышать [День був гарячий — сказано в серпні: сонце пекло, наче думало ввесь світ запалити; ворони по скалах хакали, роти пороззявлявши (Свидн.)\. хакі нескл. сущ. ср. р. и прил. текст, хаки [На ньому був одяг кольору хакі, а па ногах — краги (Трубл.)\. хала хала. халабуда 1) хибара; (постройка из ветвей и т. п.) шалаш; (торговая и т. п.) палатка; (преим. караульная) будка; редк. хижина [Рятуючись від безробіття, він найняв якось влітку фанерну халабуду на базарній площі., і відкрив тут., «ресторан» (Козл.)]; 2) (крытая повозка) кибитка [В халабуду світить місяць. Тихо там. Гурток пасажирів дрімає з заплющеними й видющими очима (Вас); Проїздять цигани в своїх халабудах (Головко)]; 3) (крыша на повозке) верх; разг. будка; уст. кибитка [Проїжджаючи побіля переднього воза, ви бачите, що з-під його халабуди визирає до вас молодиця з невеличкою дитиною на руках (Мирн.)]; 4) (для собаки) конура [З дощатої халабуди коло погрібника на нього вискочив здоровенний мисливський хорт на тонких ногах (Куч.)]. халабудка уменьш. 1) хибарка; небольшой шалаш; палатка; будочка; хйжинка [Вони зіюв жили оба в убогій, голій, нужденній халабудці (Фр.); Я., помітив, що голоси лунали з молдуванської «колиби», себто островерхої комишевої халабудки, яку звичайно ставлять«по виноградниках про вартового (Коцюб.); Одні примостились під вокзалом чай пити; другі розтеклись по халабудках пивком прохолодитися
|