Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хал 305 хал (Мирн.)]; 2) кибйточка; 3) верх; будочка [Оленчук, вставши з воза, неквапом заходився напинати над ним халабудку, щоб був хоч який-небудь холодок від сонця (Гонч.)]; 4) конурка. Ср. халабуда 1—4. халазія обл. трёпка, взбучка, потасовка [Розійшовся чоловік з чортом — і байдуже собі: гуляє по шинках, ровходжує з музикою по ярмарках, а чортяка тим часом готує йому добру халазію (Стор.)]. халамида разе, балахон [Меткий був дяк, хоч і в халамиді, та учень був меткіший: зразу грюкнув кулаком у вікно і вилетів, як кіт, надвір (Вас.)]. халамидник разг. 1) презр. уст. босяк; разг. оборванец [Забажалося йому побути між «халамидниками» — тими каліками злодюгами, що оселюють кінці великих міст (Мирн.); Справді, доведеться ставитися до нього, як до кожного іншого, бо ці халамидники зацькують його до смерті (Тулуб)]; 2) перен. сорванец [Та й на забавку Максим віддасть лише одну рибину, бо треба-таки принести матері якусь копійчину, хай і вона знає, що він не якийсь халамидник, а помічник (Ст.)]. халамидницьким уст. босяцкий [Христя подивилась кругом себе. «Оце той халамидницький притон!» — подумала і знов боязко озирнулася (Мирн.)]. халат халат [Хаджі Бекір займає почесне місце: він сидить попліч з миршавим турком у білому халаті та зеленій чалмі (Коцюб.); — Скидайте, будь ласка, пальто і вдягайте халат, — запропонувала вона професорові. — Підемо до палати (Трубл.)]. халатик уменьш., ласк, халатик [Вийшла Ліза із спальні в голубім халатику і взяла від матері дитину (Головко)]. халатний1 халатный. Ср. халат. халатний халатный, небрежный [Пережитки минулого в свідомості людей проявлялися в халатному ставленні до державного і колгоспного майна, в розкраданні і псуванні його (lern. КПРС)]. Ср. халатність. халатність, -ності халатность, небрежность. халатно нар. халатно, небрежно. халва халва [Довго розмовляли вони, частували гостю халвою (Тулуб)]. халвовий халвовый. халдеї, -деїв ист. халдеи. халдейський ист халдейский. Халдея ист. Халдея. халди, -дів ист. халды. халдський ист. халдский. халёпа разг. беда, разг. напасть; (несколько слабее — ещё) неприятность, разг. передряга; (затруднительное положение разг.— ещ*) переплёт [Зваїюв люто лаявся, кликав невідомо на кого тисячі хвороб і най- лихіших халеп (Донч.); Раджу вам від щирого серця, Євгене Вікторовичу: гоніть цього пройдисвіта геть, гоніть! Бо матимете з ним таку халепу... (Ле); Коли б ще він [журавлик] був слухняним і стриманим, а то ж віл завжди всім цікавиться і щоразу потрапляє в якусь халепу... (Іван.)]; вскочив (попав) у ~пу хто см. ускакувати: ускочив у клопіт хто; набратися ^чи з ким, з чим набраться неприятностей (разг. мороки) с кем, с чем [І куди, думаю, такого молодого взяли? ..Наберемося, думаю, з ним халепи (Ле)]; наробити ^пи наделать беды [Б и ч о к: ..Ну, наробив я халепи, ускочив аж по самісінькі вуха! (Кроп.)]; чинити ^пу кому причинять неприятность кому [На пре- • велику силу одному знайомому Мирного вдалося узяти рукопис з цензури і умовити, щоб авторові не чинили халепи (Коцюб.)]. халіф ист. халйф, калйф; см. ещё каліф. халіфат, -ту ист. халифат. халтура разг. халтура (Що може бути огиднішого і мерзеннішого за халтуру в мистецтві? (Смол.)]. халтурити, -рю, -риш разг. халтурить [[Я] писав жартома, що тепер [маючи диплом] маю право халтурити, не готуватись до уроків, спати до сніданку, і ніхто мені не зауважить, що я не майстер своєї справи (Збан.)]. халтурний разг. халтурный. халтурник разг. халтурщик [В ряді гумористичних епізодів, що малюють халтурників.., автор [Ю. Смолич] висміює пережитки провінціа чьного акторського побуту (Іст. укр. літ.)]. халтурниця разг. халтурщица. халтурщина разг. халтурщина. халупа хибара, халупа, лачуга; (только о деревянном крестьянском домике) избёнка, избушка; (без подчёркивания убогого вида) хижина [Пануючи над цілим районом казарм та робітничих халуп, густим чорним димом валувала в небо цегельня (Гонч.); Чорні провалля віконечок у халупі Брилів теж ожили (Смол.); Лавріп добре влаштувався в давно покинутій мисливській халупі (Донч.)]. халупина см. халупчина. халупка уменьш., ласк, хибарка, халупка, лачужка;избёнка, избушка; хижинка [Крива, похилена халупка, з чорною стріхою й білими стінами, стояла поміж закинутих, з забитими вікнами осель (Коцюб.); В невеличкій халупці при стайнях містився центр охорони — щось на манер караульного приміщення (Сміл.)]. Ср. халупа. халупник безземельный [крестьянин]; халуп ник [У халупників були тільки халупи (злиденні хати) (Іст. Укр. РСР); Агій, що тут миру на віче зійшлось! І господар, і пан, і хаіупник (Фр.)\. халупниця безземельная [крестьянка] [П и~ с а р: ..Тут [у книзі] стоїть Тулубиха. Халупниця (Фр.)]. халупчина, редк. халупина разг. хибара, халупа, лачуга; избёнка [Вона підмазувала чорні задимлені стіни халупчини, що нагадували дику печеру, мела долівку.., мила стіл і навіть занехаяні шибки (Коцюб.); Мурованих будинків мало, переважно всі дерев'яні та глиняні бідняцькі хати й халупини (Козл.)]. Ср. халупа. халцедон, -ну мин. халцедон [Халцедоп. Зустрічається в щільних масах, звичайно 20—1402 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)