Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хал 306 хан у випяді грон тощо. Забарвлений смугами і нерівномірно. Колір мінливий (Курс гаг. геол.)]. халцедоновий мин. халцедоновый. халява голенище; обл. холява [Він пришивав нові передки до старих, але ще дебелих юхтових халяв (Руденко)]; вскочити вище г^лйв разг. попасть в передрягу (в переплёт); попасть, как кур во щи; фам. влопаться [— Треба тікати звідси! — говорив Остап Соломії, оповідаючи їй свої спостереження, — а то ще вскочиш вище халяв (Коцюб.)]; лизати ^ву у кого перен. фам. подлизываться к кому [А цар... Самодержавний государ! Лизав у ліктора халяву, Щоб той йому на те, на се... Хоч півдииарія позичив (Шевч.)]; не роби з губи ***ви разг. не треплись; видно пана по «-^вах погов. видно птйцу по полёту; на словах милості просить, а за rwnoio ніж носить погов. на языке медок, а на сердце ледок или в нбги кланяется, а за пяты хватает или хвостом вертит, а за руки хватает; робити з писка ^ву погов. трепать языком [Е, я такого не люблю. Нащо робити з писка халяву? (Коцюб.)]. халявка уменьш. от халява [Ганна вирятувала спершу його самого, а потім його чоботи, що тільки халявки визирали з калюжі (Вас.)]; О смалити «-^ки до к 6г о см. смалити. халяпдра род цыганского танца [Циганчата танцюють халяндри та кричать не своїм голосом, мов з них чорт лика дере (Квітка)]; будеш [циганської] ^ри скакати (танцювати) (как угроза) разг. запляшешь [ты] [—Потривай же, свекрухо! — говорила голосно Мотря сама до себе, розвішуючи сорочки па тину. — Будеш ти в мене циганської халяндри скакати, а не я в тебе (Н.-Лев.)]. хал ясувати, -сую, -сувш обл. плясать; (преим. с указанием танца) разг. отплясывать [А це, випивши ще чарку, як підбере [дяк] поли в балахона., та ну гоцака садити. Тільки борода та коса майтолає, а він — так халясує, так халясує... (Мирн.)]. халькозин, -ну мин. халькозин. халькопірит, -ту мин. халькопирит. халькоцит, -ту мин. халькоцит. хам 1) презр. уст., бран. хам [Йому і Івась не рівня, — він тілько добріший від брата, а яка він йому рівня? Хам, мужик... (Мирн.)]; 2) перен. хам [— Погано, Голику! — Не розумію. — Хам ти, брате, ось що. —.Трохи є. — Не трохи, —багато (Довж.)]. хамаркання см. харамаркання. хамаркати см. харамаркати. хамелеон 1) зоол. хамелеон [Залежно від навколишнього середовища дуже швидко змінюють забарвлення хамелеони і деякі ящірки (Наука і життя, 1961, 9)]; 2) перен. хамелеон [Не обминав журнал і показу підлабузників, хамелеонів, різного типу пристосуванців (Рад. літер., 1957, 4)]. хамелйти, -лю9 -лиш обл. жевать [с трудом] [Як молодим був, то сорок вареників з'їдав, а тепер хамелю-хамелю і насилу п'ятдесят умелю! (приказка)]. хамербпс бот. (Chamaerops L.) хамербпс. хамів, -мова, -мове бран. хамов [— У гласні вибиратимуть і дворяни, й мужики.. — Ні! Не діжде, не діжде, хамове кодло! — сердилась старенька пані, ударяючи кулаком об кулак (Мирн.)]. хаміль, (чаще) хаміль-хаміль (неизм. сказуемое) обл. означает осторожный уход откуда-либо [—Та се кажучи, узяла оце горщатко, — при сьому слові баба Горпиниха показала горщатко, зав'язане в хустку, — та — хаміль — і поспішаю сюди (Мирн.); Вийшов Нокептій, послухав-послухав та хаміль-хаміль поза хатою та па леваду (Збан.)]. хам іти, -тів хамиты [— Він негр? — Ні. 3.. племені нільських хамітів (Смол.)]. хамітський хамитский. хамка 1) хамка [ — Чого ви до мене причепились? Відчепіться! — мовила Софія уривчасто, глухо. — Ах ти ж, хамка нікчемна!— вереснула баронеса (Л. Укр.)]; 2) хамка. Ср. хам 1—2. хамлб1 собир. обл. мелкие ветки; валежник [Вони й почали ховатися: ведмідь лізе на дерево, вовк сідає за кущем, кабан риється у хамло, а зайчик лізе в кущ (народна казка)]. хамло2 бран. неотёса; хам [—Хіба ж можна терпіти таке знущання! — лютував Бже- ський. — Ми, здається, в межах Речі Посполитої, а це хамло впроваджує тут свій лад і закон і глузує з короля й вельможної шляхти (Тулуб)]. хамса ихт. хамса, камса. хамсин, -ну метеор, хамсин. хамство хамство. хамський хамский [— Бісове, хамське кодло! — мовив Колісник, увіходячи у світлицю (Мирн.)]. хамула1 (пища) обл. похлёбка [Що ви їсте? Борщ, хамулу.. Що ви п'єте? Просту сивуху (Мак.)]. хамула2 (о человеке) фам. неотёса; бран. хам [Чого ти на мене тикаєш? ..Ніяк не привчимо цих хамул, як треба розмовлять з панами (Н.-Лев.)]. хамулуватий неуклюжий, неповоротливый; (некультурный, необразованный) фам. неотёсанный [Кухар і отаман мовчки осміхались; осміхались і проворні забродчики, дивлячись на хамулуватих неповертайлів- хліборобів (Н.-Лев.); Він, хоч і хамулуватий, і зателепуватий, але говорючий, веселий (Н.-Лев.)]. хан хан [Далі йде Бахчисарай, резиденція кримських ханів, із знаменитим палацом останнього кримського володаря (Вишня)]. хандра хандра [Було їй [Білочці] сказано: нікуди не втікать І панову хандру потроху розважать (Гл.)]. хандрити, -рю, -рйш хандрить [Гречаний: Ось як в діло поринеш з головою — ніколи буде хандрити (Гонч.)]. ханёнко разг. сын хана, ханский сын [Іскен- , дер-бей цілком повірив у страшні вісті |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)