Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хан 307 хап про поразку зарозумілого авантурника ха- ценка (Ле)). ханжа1 м. и ж. р. (лицемер) ханжа, святоша [А втім, їй, ханжі, і по п'єсі належало весь час схлипувати (Смол.)]. ханжа2 ж. р. (напиток) разе, ханжа. ханжество ханжество [Поет [I. Франко] гостро картав галицьку реакцію, міщанство, попівське ханжество і лицемірство, провін- ціальну обмеженість (Іст. укр. літ.)]. ханжити, -жу, -жиш ханжить [Забобонний Кузюткін, боячись пекельних мук в загробному житті, для очищення своєї совісті став: ханжити, замолюючи гріхи в церкві (Бурл.)]. ханів, -нова, -нове хана (род. п. от хан), ханский [Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! Нащо на дужому крилі На вої любії мої, На князя, ладо моє миле, Ти ханові метаєш стріли? (Шевч.)]. Ханой Ханой. ханство ханство [В шістнадцятому столітті татарські ханства втратили свою самостійність (Дмитр.)]. ханський ханский [Здалеку видно було ханський білий намет (Риб.)]. ханти, -Tis ханты. хантийський хантыйский. ханша ханша. ханькй: ~va. м'яти (м н я т и) разг. а) (бездельничать) бить баклуши [йому б тільки на лавці ханькй м'яти (Константи' ногр. у. — Сл. Гр.)]\ б) (разговаривать) вульг. болтать; фам. языками (языки) чесать, языком (языками) трепать [— Не хочу я, батечку, ні пана, ні попа. — А кого ж? — запитав старий грізно. Дівчина почервоніла, мовчить, тільки труситься. —Не мни багато ханькй, а скажи, що хочеш Василя Зарічука, та й годії (Федьк.); Сидять у своїй скоті на Чортомлику та з пудьги ханькй мнуть (Морд.)]; в) (за ким, біля кого, коло кого) увиваться (около кого); (приходить в умиление) разг. распускать слюни [Схаменись лишень, блазню! Треба діло робити, а не ханькй мняти (Квітка); X і в р я: ..Кажуть, що нібито Павло за Варкою Гупаленковою почав ханькй мняти?.. (Кроп.)]; О розпустити ^ки разболтаться [Як розпустить свої ханькй, так і за день не переслухаєш (Етн. мат.)]. Ханькоу нескл. сущ. м. р. Ханькоу. хаос, -су 1) миф. хаос [Мені трапилось бачити початок снігової бурі на морі, се була така грандіозна картина хаосу, що я, певне, ніколи її не забуду (Л. Укр.)]; 2) (беспорядок) хаос [В конторі хаос, од якого голова болить у мене (Коцюб.); Голова палала, і мимо волі Бугрова в ній пливли думки — в якомусь легкому туманному хаосі (Мик.)]. хаотичний хаотический, хаотичный [У мене єсть багато планів, та всі вони ще в хаотичному стані (Л. Укр.)]. хаотичність, -пості хаотичность [..монополія, яка створюється в деяких галузях промисловості, посилює і загострює хаотичність, властиву всьому капіталістичному виробництву в цілому (Ленін)]. хаотично нар. хаотически, хаотично [Кирило довго, з усієї сили засвистав. Відповіли з двох кіпців. Собаки хаотично загавкали близько перелазу (Ірч.)]. хап1 (глагольное межд.) разг. хвать, цап; (взять и унести—ещё) цап-царап [Він мене хап за ногу (Шиян); Летіла ворона понад морем; дивиться — лізе рак. Вона хап його та й понесла через лиман у ліс (Стор.)]. хап2 сущ.: я к *wn ухопив кого разг. как сквозь землю провалился кто [Антін як пішов зранку десь на гору, та як хап його ухопив, і до хати не йде господар... (Чорн.)]; см. ещё хапун 2. хапаний разг. 1) краденый [Лучче в латанім, ніж в хапанім (приказка)]; 2) торопливый, поспешный [Щось трохи швидко він оце сватається... Трохи хапане його сватання (Н.-Лев.)]; ер. хапатися 2. хапанина разг. 1) взяточничество [Час чиновного царювання, хапанини та гніту минав, в народі все дужче та дужче почувалося нарікання на недоладне життя (Мирн.)]; 2) (о быстрых действиях) спешка; торопливость, поспешность [Хапанина наганяла жах на жовнірів, сіяла безладдя й колотнечу в тісних вулицях міста (Ле)]. хапання 1) хватание; 2) см. хапанина 1—2. хапати1, -паю, -паеш, хапнути, -ну, -нёш (брать) 1) хватать, схватить; (прям. разг.— ещё) хватить (соверш.), хватнуть (однокр. в.), хапать, хапнуть, цапать, цапнуть [Маковей- чик хапає кабель в руки і біжить уздовж лінії (Гонч.); Василина перелякалась навіки, хапала все з стола і ховала під лавку (Н.-Лев.); Галченя пожадливо хапало комах, черв'яків і похапцем ковтало (Коп.); [Мартин] хапнув з лавки у кухні капелюх і вийшов надвір чимскоріш... (Козл.); Жан- дарі весь час нишпорять по селах, хапають людей... (Турч.)]; гепати дрижаки разг. дрожать, трястись [На дорогу [жінка] не дала мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай, дрижаки, як циган у шатрі... (Н.-Лев.)]; ^ти повітря глотать воздух, глотнуть воздуха [Старшина майже не почуває болю. Йому тільки дедалі важче дихати, і він хапає повітря, ніби позіхав (Гонч.)]; ^пати слова ловить слова [Навіть брати Басараби, видячи, як пильно хапають ріпники їх слова і як живо розвивають їх далі по-своєму, почали щиріше приставати до нового руху (Фр.)]; далёко ^>ти перен. разг. далеко (далёко) хватать, хватить 1Г а л я: Яка ти, Дуню, наївна! ..Я в д о х а: Тобто дурна? Галя: Навіщо ти, Дуню, так далеко хапаєш? Можна бути й не дурним, та простим (Мирн.)]; зірки з неба rwnaTH разг. хватать звёзды с нёба [Чого ти вічно ниєш? І те тобі не подобається в лабораторіях, і брудно тут, і зірок тобі з неба не дають хапати (Шовк.)]; 2) (присваивать что-либо незаконно) разг. красть, украсть; разг. хапать, хапнуть, цапать, цапнуть [Павло: Хіба не можна хапнуть [цукру]? Г о р п и д а: 20* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)