Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хап 308 хап Чорта лисого хапнеш, коли все позапирано (Кроп.)]; 3) (только несоверш. — о чувстве или состоянии): ~пає за горло сжимает горло [Нетерплячка стука йому до голови, за горло хапає неспокій (Коцюб.)]; ~пає за душу, за сёрце берёт за душу, за сердце; (умиляет) трогает; (при названии чувства) охватывает [Пісня звучала, хапала за душу, хвилювала, глушила тривогу, збурювала думки, будила сили й бадьорила, кликала в нові бойові походи (Баш); Прочитайте його [Т. Шевченка] народові — і він буде плакати! А скажіть, кого з нас Шевченко не хапає за серце? (Мирн.); Горький дуже Вам вдячний за книжки, каже, що така чемність хапає його за серце (Коцюб.); Дика радість хапає за серце... (Коцюб.)]; ^>пають корчі хватает судорога [Вірі ставало все гірше і гірше. Вже три дні вона пила лише чай. А починала їсти рибу, її одразу нудило, хапали корчі (Багм.)]; заздро- щ і ^пають кого разг. кто завидует; см. ещё завидки: завидки беруть кого; одур ^пає кого в одурь бросает кого, кто одуревает, кто одуреет [—Боже праведний!—скрикнув прокуратор з розпукою. —Адже ж тут одур хапає чоловіка! (Фр.)]. хапати2, -пае (быть достаточным) обл. хватать [Катря не жаліла своїх ніг: скільки хапало духу, мчалася (Мирн.)]. хапатися, -паюся, -паєшся 1) хвататься; (пе- рен. — обычно) набрасываться (на что) [Діти юрмилися довкола коня, навперебій хапалися за стремена (Гонч.); Мавши хіть до шаблі, до війни, Не конче до книжок хапалися вони (перекл. Рильського)]; ^ти- ся до роботи разг. хвататься за работу, набрасываться на работу; ^>ти- ся за соломинку см. соломинка; 2) (о быстрых действиях) разг. торопиться, спешить; (только без зависимых слов разг. — ещё) пороть горячку [Гапка була ще молода, заміж не хапалась (Л. Укр.); — Чи до роботи, чи до музик так хапаєшся? — спиталась у Василиии мати (Н.-Лев.); Писар: Ніколи не треба хапатись! Хто хапається, той тільки діло псує (Кроп.)]; ^паючись торопясь; (как) поспешно, торопливо; (во время спешки) второпях, впопыхах [Двома словами він пояснив, хапаючись, ледве переводячи дух, яке нещастя трапилося з Черняєвою (Донч.); Михайло кинувся нашвидку вмиватися, потім їв хапаючись (Козач.); Ще раз вибачай, ясочко моя, що так блідо описав тобі цю пам'ятну для мене подорож. Але в листах, хапаючись, трудно передати все, що бачив і пережив (Коцюб.)]; л е знаючись не спеша, не торопясь [Настуся вчилась дома поволі, не хапаючись, вчилась, як мокре горить (Н.-Лев.)]. хапатня1 разг. спешка [Там така хапатня, що не вхопиш (Сл. Гр.)]. хапатня2 обл. угощение [Десь, бачу, хапатня була неабияка (Фр.)]. хапки, хапком, хапкома нар. разг. поспешно, торопливо; (с оттенком — как-нибудь) разг. наскоро, на скорую руку [—Фаетон вже поданий, — обізвався Петро, держачи напоготові розіпнуте папове пальто, й хапки напнув його на могутні плечі (Н.-Лев.); Пообідавши хапком, нашвидку, отець Хари- тін звелів запрягти коні в візок (Н.-Лев.); Питала [сестра], поспішаючи, хапкома, чи зарізати півня, чи не пора б вже колоть порося, і, обнявши мене добрим, невинним оком, щезала (Коцюб.)]. хапкий разг. 1) скорый (на что), проворный (на что, к чему) [Даровитий художник-самоучка якраз у цей час викінчував центральний кадр. Хапкі до згуби, тоненькі чортенята вилами підпихали грішних двоєженців у киплячі казани (Ковінька)]; ^кий на м 6 в у (в сказуемом) за словом в карман не полезет [М а к а р: Та ти... Ти, звісно... хапкий на мову — кожпе слово викрутиш і сторчака постановиш... (Кроп.)]; 2) вороватый; разг. нечистый на руку; ~кйй на руку нечистый (в сказуемом нечист) на руку [Щось вона мені здається хапкою на руку (Кроп.)]. хапком, хапкома см. хапки, хап-лап (неизм. сказуемое) разг. цап-царап. хапливий торопливый; (беспокойный — ещё) суетливый; (чересчур скорый) поспешный; (неодобр. — ещё) скоропалительный [Починається балачка з приводу прочитаного, балачка не хаплива, спокійна, що ведеться тоді, коли, кажуть, за шию не ллє (Вас); На вогневій кипіла робота.. Всі були збуджені й хапливі (Гонч.); Голос як дзвін, хоч слово не хапливе, а розважне (Вовч.); Не зважившись на хапливий шлюб, Марина не хотіла, проте, втратити своє щастя (Дмитр.)]. хапливість, -вості торопливость; суетливость; поспешность; скоропалительность [Тітка Со- лоха працювала теж напружено й швидко, хоч у неї не було такої хапливості й зайвої метушні, як у Варки (Донч.)]. Ср. хапливий, хапливо нар. торопливо; суетливо; поспешно; скоропалительно [Сергій хапливо розриває конверт (Козач.); До голубців подали пиво. Воно не було найкращим, але гості хапливо накинулись на нього (Вільде)]. Ср. хапливий, хапнути см. хапати1. хапонути, -ну, -нёш фам. хапнуть, цапнуть [Про дубки правильно згадав... Бідноті призначали, а Шумейко все собі хапонув (Шиян)]. хаптура, уменьш. хаптурка уст./обл. 1) плата натурой духовенству за совершение различных обрядов; сборы; поминальный обед, поминки; подачка; подаяние [Піп дзвонить задня своєї користі: чує, де хаитури поїсти (приказка); Сили не більш було [у Нечипо- ра], як у сліпої попової кобили, що було не здужає у пилипівку попівських хаптурок по селу возити (Квітка)]; 2) взятка; хабар [Кому припаде біда, кому лучиться лихо, а судящим то еідсіля, то відтіля перепадуть хантурки (Квітка)]. Ср. хав- тур 1—2. халтурник обл. взяточник; обл. хабарник [Якось я проговорився перед маляром: |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)