Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хар 310 хар їх по п'ять раз собі під ніс втратили будь- який зміст (Ле)\. харамаркати и^реже) хамаркати, -каю, -каєш разг. бормотать [под нос] [Старенька церква — тоскно блимали свічки. Отець Павло нашвидкуруч харамаркав над водою (Кач); Хамаркає, наче дяк на криласі (Сл. />.)]. харапудитися, -джуся, -дишся разг. пугаться [До пам'яті привів мене окрик господаря: Заснуло, чи що? Піди подивися, чого коні харапудяться? (Ковінька)]. харапудливий разг. пугливый. харапудливо нар. разг. пугливо [Тікаючи, загубив [Гаркуша] шапку, і кобила харапудливо тепер косилася на старого, чи не впізнаючи його без шапки, чи просто дивуючись (Гонч.)]. Харбін, -на" Харбин. харбінський харбинский. харём уст. см. гарем. Харйта Харйта. Ха рити на Харитйна Харитон, (реже) Харитін, -тона, разг. Харкб Харитон. Харібда миф. Харибда; між Сціллою і ~дою см. Сцілла. харіус ихт. хариус [Хороша, жирна риба харіуси.. Особливо смачний задимлений харіус (Трубл.)]. харкання разг. харканье [Один по одному, а кашлем і харканням, полинули в темінь иочі повільні, затруднені, хворі удари. Північ! (Смол.)]. харкати, »каю, -каєш, харкнути, -ну, -неш разг. харкать, харкнуть [[Старий Чуплак] хворів на сухоти, весною в часи відлиги валився з ніг і харкав кров'ю (Чорн.)]. Харків, -кова Харьков. Харківська область Харьковская область. харківський харьковский. Харківщина Харьковщииа. харків'янин харьковчанин, харьковец. харків'янка харьковчанка. харкнути см. харкати. Харкб см. Харитон. харкотина разг. харкотина (разг.); плевок. харкотинний мед. мокротный. харкотиння собир. 1) разг. харкотины (разг.); плевкй [Асфальтова підлога була вся мокра від поналиваної води, понаношеного не знати від якого ще часу болота та від харкотиння (Фр.)]; 2) мед. мокрота [Вони [смолисті речовини] полегшують кашель і зменшують ^кількість харкотиння (Наука і життя, 1956, 9)]. харкотіти, -кочу, -котиш 1) усилит, харкать [Надійшов старий Рябина, кахикає харкотить і охає (Фр*)]; 2) обл. хрипеть [Він спав твердо з роззявленим беззубим ротом, харкотів, мов підрізаний, а з рота спливала по бороді слина (Фр>)]. харлак, -ка обл. 1) см. харпак; 2) (о лошади) кляча [Коби хоч якого харлака. Тепер па пашу тісно в наших сторонах, за тридцять ринських можна коня купити (Фр.)\ Харламп, разг. Харлам Харлампий, Харалам- пий. харлацтво собир. обл. беднота; (сильнее) нищета, разг. голытьба, уст. голь [А тодішні робітники! Що то за хлопці були! Не таке харлацтво, як нині до Борислава лізе (Фр.)\. харний обл. чистый, опрятный. харно нар. обл. чисто, опрятно [Хати були порядно обгороджені, харно удержувані (Фр-)]. харові, -вих сущ. бот. харовые. харпак, -ка разг. прен. бедняк; (сильнее) нищий, разг. голяк [Кожна з моїх товаришок за посліднім харпаком щасливіша від мене! (Мирн.); Що ти з них візьмеш? Ні кола, ні двора. Харпаки, злидні (Коцюб.)]. харпачка беднячка; нйщая [Князь Булига хвилювався через таку затримку. Йому терміново треба до Варшави з важливим дорученням Жолкевського, а тут якась харпачка так цікавить воєводу трьох воєводств українських (Ле)]. Ср. харпак. хартал, -лу полит, хартал. хартія хартия [Радісно говорити про успіхи соціалізму в День Конституції. Радянська хартія свобод — найбільший здобуток людства (Гич.)]; Велика ^тія вільно- с т є й ист. Великая хартия вольностей. харциз, харциза, харцизник, харцизяка разг., бран. разбойник, злодей [Не звір я — людську кров пролити, І не харциз, людей щоб бити (Котл.); Мучився отак з ним [Максимом] батько, мучився та, заплакавши, й каже Мотрі: «Ні, вже нічого з харпизою не вдію!..» (Мирн.); Такий харцизяка росте, як і його батько. Не мине тюрми! (Багм.); Катерина: Виходить, батько твій без твоєї згоди [оголосив весілля]? ..Ах ти ж, чортова Галушка, стара шкапа, харцизяка (Корн.)]. харцизство разг. разбой, разбойничество. харцизяка см. харциз. харцизяцький разг. разбойничий, злодейский [Вона захотіла ввійти в те товариство тихим янголом-спасителем, навчити запеклі харцизяцькі душі, п'яні голови любові до людей (Мирн.)]. харч (род. харчі - ж. р. и харчу — м. р.), (чаще мн. ч.) харчі, -чїв разг. еда, пйща; продовольствие, съестные припасы; разг. харчи, харч; уст. снедь; (с иным оттенком) питание, пропитание, стол [ — Мені, Гриньку, вже їсти хочеться, — сказав Івась і напрямився до балочки, де під лихою сірячиною лежала торба з харчю (Мирн.); Пожвавішав Ласун тільки влітку, коли я зміг приносити йому різний зелений харч (Сміл.); В п'ятницю вдосвіта взяла Явдоха ціпок у руки та торбинку з харчами й подалась з людьми на прощу (Коцюб.); Стара Комашиха на поле винесла косарям кислого з щавлю борщу та, мабуть, ще торішніх вівсяників. На таких харчах косарі не довго тягатимуть коси (Чорн.); Навесні Семен пішов худобу пасти, почав дещо заробляти на харч (Ле); Рожанський знайшов собі репетицію з квартирою і харчами, то оце на тім тижні вибирається (Л. Укр.)]; дармові ~чі разг. даровое питание; шутл. подножный корм; добра (добрий) ~"Ч, добрі г^чі хороший стол; хорошая пища; хорошее |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)