Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хар 31 1 хат питание; па «-»ч (для чего) для-еды [Зібрав Джеря свій хліб, половину склав у стіжок, а половину змолотив на харч (Н.-Лев.)]; н а ^чах святого А н т 6- н і я шутл. на пище святого Антония; на с в о І х *^чах па своих харчах (разг.); со своим столом [Ми вже йому [хазяїнові] з хлопцями казали, дай нам по п'ять карбованців у місяць, ми на своїх харчах будемо, — не хоче ж (Мирн.)]. харчання 1) хрип, хрипение [В грудях чулося легесеньке харчання (Фр.)]; 2) храп, храпение [Через хвилину важкий соп і харчання повістили хлопця, що Яків гаснув (Мирн.)]. Ср. харчати 1—2. харчати, -чу, -чиш разг. 1) хрипеть [Пере ляканий осавула тільки харчав під Кавуном. Бжозовський, сидячи на горищі, почув те страшне харчання (Н.-Лев.)]; 2) (во сне) храпеть [Зосталися самі п'яниці. Той харчав, звалившись під лавкою; той сидів, обпершись спиною об косяк вікна, та здригав — змерз! (Мирн.)]. харчевня редк. харчевня [Щербина отак і писав завжди по трактирах та харчевнях (Ільч.)]; господар ~ні см. господар; господиня ^ні см. господиня. харчити, -чу, -чиш разг. кормить; (реже) давать стол (кому) [Іван батька рідного проганяє, не хоче годувати.. Ми ж вас харчимо, ми вам раді, ми вас почитаємо (Григ.)]. харчитися см. харчуватися. харчі см. харч. харчівня редк. харчевня; см. ещё харчевня. харчований кормленный. харчовий пищевой; (о магазинах, складах — ещё) продовольственный [Разом з важкою індустрією, якій належить провідна роль в економіці республіки [УРСР], широкого розвитку набрала легка і харчова промисловість (Наука і життя, 1957, 12); Мішок Гаркавого виявився справжньою харчовою базою (Собко)]; 0 ^вї гроші столовые деньги. харчовик, -ка спец. 1) пищевйк [Харчовики України наполегливо працюють над удосконаленням виробництва, поліпшенням якості продукції (Наука і життя, 1956, 7)]; 2) (лицо, работающее в ваготовитель- ных организациях) проловбльственник. харчосмаковий пищевкусовой. харчотрест, -ту (харчовий трест) пищетрёст (пищевой трест). харчувальний питательный; ~на р е ч о в й- н а питательное вещество; ~нпй пункт питательный пункт. харчування питание; (реже) пропитание; разг. прокорм; (в отдельных выражениях) стол [Дитячий будинок має велике підсобне господарство, садок, пасіку, що дає можливість забезпечити добре харчування дітей (Рад.Укр., 1950, IX); Харчування молоком матері забезпечує організм головним чином білковими речовинами і жирами (Фізіол. ж., 1956, II, #)]; в є г є т а р і ан- сь к е ~ня вегетарианский стол; громадсько «-~ця общественное питание [Для нормальної роботи машин у дві зміни треба організувати громадське харчуванпя людей в полі (Рад. Укр., 1956, VII)]; спільне г^пя общий стол. харчувати, -чую, -чуєш 1) (кого) кормить; (реже) давать стол (кому) [Пасічникуванням [дід Оникій] заробляв собі хліб та харчував свою бабу й приймачку (Н.-Лев.)]; 2) (что и без дополнения) обл. есть; (преим. в обращении) кушать [Майстер скінчив роботу і харчував коло стола (Черемш.)]; г^чуйте здорові! (пожелание приятного аппетита) разг, хлеб да (и) соль!, хлеб-соль! харчуватися, -чуюся, -чуєшся и разг. харчитися, -чуся, -чйшся 1) питаться, (реже) кормиться разг. харчиться; {с указанием где, у кого — ещё) столоваться [І справді, хлопи гинули, як мухи. Харчувалися рибою та корінням, дикою степовою цибулею, щавлем, порічками й перепілками (Тулуб); Поки онука була мала, то баба ходила на заробітки, копала ріпу та ріпою харчилась навіть усю зиму (народна казка); Харчуються робітники переважно в їдальні (Гонч.)]; 2) (о животных) уст. кормиться, питаться, есть (что) [Почуваю себе, як захарчована корова, що цілу зиму харчувалась соломою зі стріхи, а на весну зводять її дрючками, бо встати сама не годна (Коцюб.)]; Хасан, -ну Хасан. хасанський хасанский. хата 1) хата (на Украине, в Белоруссии и в южнорусской деревне); (жилище вообще) дом; (с оттенком — приют, преим. поэз.) кров; (неточно о крестьянском жилище) изба; (в противопоставление богатому жилищу) хижина [Навесні поставив Василь нову хату (Козл.); Кожний [бурлака] згадував за свою хату, за свою жінку, своїх дітей (Н.-Лев.); Проснулась левина сила: З міжгір'я, де в'ється плай, Від бойківських хат похилих Неслось громове: —Вставай! (Заб.)]; батьківська ^та отцовская хата; отцовский (родительский; рит. отчий) дом (уст., поэз. кров) [Оселився Максим у батьківській хаті (Мирн.)]; в (у) rwxi в хате ит. д.; (у себя, в своей семье) дома [На улиці невесело, В хаті батько лає, А до вдови на досвітки Мати не пускає (Шевч.)]; вигнати з ~*тп выгнать из дома (из семьи — из дому); д о *^ти (куда) в хату um. д.; (к себе) домой [Син у землю заступа встромив, Йде до хати (Тич.); Знаю я: він [мандрівник] вернеться до хати, Він побачить приязні вогні... (Рил.)]; добривечір у ~ту разг. добрый вечер [— Добривечір у хату,— привітали всі москалиху, що стояла посеред хати з ключами в руках (Мирн.)]; не держатися *^ти разг. не сидеть дома, мало бывать дома [Марина не знала, як догодити, як власкавити чоловіка, що завжди дома нудьгує, марудиться, не найде собі місця, не держиться хати (Горд.)]; не при rw-ri згадуючи см. згадувати 2: н є т у т згадати ^згадуючи); просимо до ~тиІ заходите! добрб пожаловать! [— Оце я до вас у гості... Буде де переночувати? — питає становий. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)