Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хва 316 хви але, на жаль, заплутались у нього ноги, і він упав (Шиян)\. Ср. хвацький 1. хвацько, редк. хвацьки нар. 1) молодцевато, молодецки, по-молодецки; хватски; лихо; разудало; залихватски, ухарски, лихо [Вона червоне віяло взяла І иіби ненароком повела В той бік очима (так собі, зненацька), Де молодий Мединський грає хвацько На непокірно-вірному коні (Рил.); Замойський не по літах хвацько крутнувся гавколо стола і сів за ним, перебираючи свої папери (Ле); Він хвацько насунув на лоба кепку з червоноармійською зіркою і горським якірцем (Коп.); Трактористи сьогодні тримали керма якось особливо хвацько й гордовито (Гонч.); Він рантом пожвавішав, дзенькнув острогам^ і хвацьки кинув пальцями до кубанки (Смол.)]; 2) залихватски, хватски, лихо, разудало; разухабисто [Пішов Василь Волчков у танок, хвацько вибиваючи чобітьми дивовижну «чечітку» (Шиян)]. Ср. хвацький 1—2. Хведір см. Федір. Хведора см. Федора. хверт разг. см. ферт. хвершал разг. см. фельдшер. хвйга разг. см. фіга. хвйги-мйги (род. хвйгів-мйгів) разг. шутл. лакомства, сласти [А там бринять під ятками Усякі розкоші: ..Солодкії хвиги-миги, Гостинці німецькі, Інжир, ріжки і го- іхи — І наші, і грецькі (Гл.)\. жа обл. вьюга, метель [На подвір'ї гуляє хвижа І, бурхаючи навкруги, Перемерзлі садки колише (Вирг.)\. хвилебїй, -бою спец, волнобой [Лісові насадження зменшують., силу випаровування водної поверхні водоймищ і ослабляють хвилебій, захищаючи береги і греблі від розмивання (Колг. вироби, енцикл.)]. хвилевий минутный, кратковременный, краткий; (очень непродолжительный) мимолётный (о встрече, знакомстве и т. п.) [На площі залягла хвилева тиша (Фр.); Цей хвилевий антракт у роботі був таким природним, таким конечним, що я мимохіть звернув увагу на робітника, який ні разу не покористувався ним (Коцюб.); Я не знала роду-племеві своєї знайомої, ледве знала імення — се була літня хвилева знайомість, така, що встановлюється і потім хутко губиться з очей без жалю (Л. Укр.)]. хвилевод, -ду физ. волновод [Теоретично досліджено ще один тип прискорюючих систем— щілинні хвилеводи (Розв. науки в УРСР); Атмосферні хвилеводи найчастіше створюються у тропічних зонах над поверхнею моря (Наука і життя, 1957, 7)\. хвилелом, -му мор. волнолом [Копав він і відносив грунт на дамбу хвилелому (Шер.); Поминувши плавучий маяк, ескадра зайшла за кам'яний хвилелом (перекл. з Новикова-Прибоя)]. хвилеломний спец. волноломный; ^ні н а- садження волноломные насаждения. хвилемір, -ра радио волномер. хвилеподібний волнообразный [Ревматизм здебільшого має, так би мовити, хвилеподібний характер. Він виявляється у вигляді окремих приступів (Наука і життя, 1960, 2I хвилеподібно нар. волнообразно [Два ряди ліхтарів, розгойдуваних вітром, утворювали два ряди немовби підвішених у повітрі мечів, які хвилеподібно рухалися (Наука і життя, 1958, 5)]. хвилеріз мор. волнорез [Не забуду срібний хвилеріз, Далину спокійну і зелену (Мас.)]. хвилерізний спец. волнорёзный [Було вирішено зробити дослідні посадки хвилерізних насаджень (Рад. Укр., 1958, IV)]. хвилечка1 уменьш., ласк, от хвиля1 [3 темного моря білявая хвилечка До побережного каменя горнеться (Л. Укр.)]. хвилечка2 уменьш., ласк, минуточка, минутка [Коли б хоч раз поглянути на його без людей! Одну годиночку, одну хвилечку (Барв.)]. Ср. хвиля2. хвилина минута; (вообще короткий отрезок времени — ещё) мгновение, момент, (реже) миг [Спектаклі в театрі, де був адміністратором Пимон Феоктистович, починались точно в призначену годину і хвилину (Смол.); Хвилину він дивиться мовчки на собак (Сміл.); Бувають такі хвилини в житті, коли людині найдорожче за все слово підтримки (Донч.)]; ~ною (сейчас же) разг. сию минуту, в минуту, мйгом, в один миг [X р а о к о: ..Іди собі. Йди — пора вже і про обід подумати. Я в д о х а: ЯГ зараз, таточку; хвилиною на стіл накрию (Мар«.)]; в [одну] ~ну в [одну] минуту; в один миг, в одно мгновение [В одну хвилину скочила дитина у куток; закапали від болю й страху сльози (Коцюб.)]; в ту ж *^ну в ту же минуту; в то же мгновение; (сразу) тотчас [Ось він [співець] руку здійняв, в ту ж хвилину Стало тихо, неначе в могилі (Л. Укр.)]; вільна (реже зайва) ^на свободная минута (минутка) [Минулу зиму вони всі — і сам Коваль, і його інженери, і Андрій, і Марта — не бачили вільної хвилини. Вони працювали, як шалені (Собко); Пишіть до мене, якщо знайдете зайву хвилину (Мирн.)]; з ^ни н а ^ну с минуты на минуту [Сьорбаючи по ложечці [чай], вона з хвилини на хвилину все більше та більше червоніла (Мирн.)]; з а <"~ну а) (когда) через (спустя) минуту; (неточно) тотчас; (раньше) за минуту, минуту тому [За хвилину на порозі стояла дівчина років п'ятнадцяти з кісками віночком (Гонч.); Де-не-де, по кутках, стоять ясні безлісні гори, наче копиці зеленого сіна — і вся ця краса, несподівана й пишна, сміється щастям просто в лице. Ще за хвилину нічого не було видно — і от: «сезам, одчинись!» (Коцюб.)]; б) (очень быстро) в один миг, мйгом, в [одну] минуту, мгновенно [Тільки свисну-— миттю кінь прилине, За хвилину ми вже в горах будем! (Л. Укр.); За хвилину діти з галасом вскочили у виноградник, випереджаючи матір (Коцюб.)]; за к і л ь- к а ~лйн через (спустя) несколько минут; (неточно) через некоторое время, очень скоро [За кілька хвилин тупотіння кінських ніг по твердій дорозі збудило Емене |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)