Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хво 320 хво згадав, хто в нього не вийшов на роботу через хворість (Бойч.)];см. ещё хвороба. хворіти и обл. хорі та, -рію, -рїеш (на що, чим) болеть (чем), разг. хворать (чем); (слегка разг. — еще) прихварывать; (хронически — ещё) страдать (чем) [— Чи живі, чи здорові, — пише, — діти мої любії і ти, жінко кохана? А я, то все хворію (Вовч); Є багато підстав вважати, що деякі з пухлин, на які хворіють люди, теж вірусного походження (Наука і життя, 1956, 9); Усе літо я хворіла, і тілько як почалися жнива — я вичуняла (Мирн.)]. хвороба, обл. хорбба болезнь; (реже) заболевание, недуг; разг. немощь, хворость, хвороба; обл. хворь; (болезненное состояние) нездоровье [Робітники і селяни Радянської Росії, трудящі всього світу з великою тривогою стежили за ходом хвороби свого вождя (Біогр. Леніна); Як її [дівчинку] не годували, як її не лікували від різних хвороб, ніщо не допомагало (Іван.); Лікарі сперечались про те, як назвати рід його хороби (Фр.)]; в і т о в а ^ба мед. хорея, вйттова пляска; збудник ^би мед. возбудитель болезни; морська ^ба морская болезнь [Розказували мені, що ніби на якомусь пароход і кругового рейсу умерло двоє людей від морської хвороби (Л. Укр.)]; падуча (чорна) ^ба разг. падучая болезнь, эпилепсия; разг. падучая; уст. чёрная немочь [Він звалився, як сніп... Сопе, хропе, важко дише, неначе його кинула на землю чорна хвороба (Н.-Лев.)]; см. ещё падучий; перлинна ^ба уст. жемчужная болезнь; обл. жемчужница; с a- х а р н а ^ба мед. сахарная болезнь, диабет; слонова ^ба мед. слоновая болезнь; через ^бу по болезни; ^ба нікого не красить погов, болезнь и поросёнка не красит. хворобливий, обл. хороблйвий болезненный [Жіночка моя Стефка була не з гірших: і тиха, і до чоловіка уважна, але смутна й хвороблива (Мур.); Що се? У сьому глухому закутку Бессарабії — пісня моєї країни? Чи не омана се, чи не хвороблива часом уява моя викликала галюцинацію слуху?.. (Коцюб.); Знав я запопадливість хоробливу, ощадність і безсердечність своєї матері (Коб.)\. хворобливість, -вості, обл. хороблйвість болезненность [Хоробливість його вдачі приймала часто несимпатичні форми дрібного егоїзму і навіть жорстокості (Л. Укр.)]. хворобливо, обл. хороблйво нар. болезненно [Тільки тепер помічає [Мар'ян], як у неї за ці дні хворобливо посвітлішали очі, як зменшилась глибина зіниць (Ст.); Лодиженко не нагадував ніколи про можливі концесії, знаючи, як хворобливо реагує на це Саїд Алі (Ле); Він весь хороблйво хвилювавсь (Крим.)]. хворобостійкий болезиеустбйчі вый. хворобостійкість, -кості болезнеустойчивость. хвороботворний болезнетворный [Винайдення мікроскопа дало змогу вивчити біологію хвороботворних мікробів (Наука і життяу 1957^ 2)]. хворовитий болезненный [Брати пильно подивилися на старшенького, і їх вразило його бліде, хворовите лице і вся постать, що гнулась, неначе від непосильного тягаря (Ст.)]. хворост (род. хворосту) хворост [Біля хатини притулився зроблений із хворосту і обмазаний глиною сарайчик (Донч.)]. хворостець, -тцю [мелкий] хворост [Хто по хворостець побіжить, ..хто миску лаштує, хліб (Барв.)]. хворостина хворостина [Улянка зломила хворостину й торкнула пею гадину (Донч.)]. хворостинка уменъш., ласк, хворостинка [I собаки не пізнають, аж за поли хватають... Боже ж мій, що робити мені? Нігде ж ні прутика, ні хворостинки... (Мирн.)]. хворостиння собир. хворост [Пішов мужик одбувать свою панщину в ліс, збирать хворостиння (народна казка); Петру незграбно змахнув руками, похитнувся і, чіпляючись заскорузлими, неслухняними пальцями за хворостиння повітки, зайшовся сміхом (Чаб.)]. хворостити, -рощу, -ростиш разг. хлестать, стегать [Гаврило: ..Хведір за ним.., та як уволік його в сіни, та як почав батогом хворостити... (Кроп.)]. хворостняк, -ка 1) собир. хворост [Як докопаю, хворостняком затрушу (народна казка)]; 2) (заросль) хворостинник (обл.); кустарник. хворостяной хворостяной [Він глянув на синів через хворостяну стіну (Н.-Лев.)]. хворостянка мазанка [В тій хворостянці, де я жив, для мене час летів крилато (Сос.)]. хвортуна разг. см. фортуна. хворувати и хору вати, -рую, -рувш обл. болеть; разг. хворать [Хорувша вона тяжко тижнів ізо три (Вовч.)]; ^ти на безсоння страдать бессонницей [Хтось., на велике безсоння хорував і бронхіт мав (Л. Укр.)]. хвосняк, -ка бот. (Hippuris L.) водяная сосенка. хвоста ти (хвостаю, хвоста еш и хвощу, хво- щеш) разг. 1) стегать, хлестать [Одягайте, ґаздо, вериги, беріть нагайку-трійчатку і хво- щіть себе (Кол.)]; 2) (о дожде — лить) хлестать [Ой єсть у полі А чорная хмара. І із тієї хмари Дрібний дощик хвоще (народна пісня)]. хвостатий хвостатый; (с большим хвостом разг. — ещё) хвостастый [Крім зір, на небі спостерігаються хвостаті тіла—комети і туманні плями — туманності (Курс заг. геол.); А білки хвостаті з вершечка ялини шишками кидались вниз (Тич.)]. хвостатість, -тості спец, хвостатость. хвостизм, -му полит, хвостизм [Викриваючи хвостизм «економістів» в організаційних питаннях, Ленін розробив план організаційної побудови партії (Біогр. Леніна)]. хвостик уменьш.у ласк, хвостик [Мишка [собака] кинулась до дверей і, підгорнувши під себе куценький хвостик, заллялась |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)