хил 325 хпш чуває горю іншого (Дмитр.)]; 2) редк. качнуть; (преим. дуновением ветра) колыхнуть; ^ти назад голову (головою) запрокинуть голову [Іван ухопив чарку, ..хильпув назад головою (Н.-Лев.)]. хильцем, хильці см. хйльки. Хйма см. Юхима. химера 1) миф., перен. химера, чудовище [Про що мовчать у тінях синьо-сизих Страшні химери на твоїх [Нотр Дам] карнизах, Чому понуро так з височини На Гревську площу дивляться вони? {Рил.); Р у ф і н: ..Уділено вам силу Геркулеса для подвигів — то знищили б ви гідру преторіанську, вигнали б химеру в одежі цезарській геть з Капітоля, стовпи закону міцно встановили б (Л. Укр.)]; 2) перен. химера (несбыточная мечта); (продукт воображения) выдумка, вымысел, фантазия; (желание или поступок) каприз, прихоть, причуда; (только желание — еще) [дикая] фантазия; (только о поступке — ещё) странность, чудачество; (нечто своеобразное, оригинальное в чём-либо) причуда; (что-то незначительное) пустяк, мелочь [Золоті надії, дитячі химери — розбило, розвіяло, як грім пір'я (Вас); Поет: ..А тая муза, то химера! То стародавня байка (Л. Укр.); І в а и: Служить в театрі, мамо, хочу. М а к а р: Тільки що успів зробитись добрим робітником, і на тобі, знову химера! Залиш, сину, цю химеру! (Тоб.); Про сивого митця химери та капризи Любили родичі його розповідать (Рил.); З просторів польових прибулець, Берез колисаний гіллям, Як я любив химери вулиць, Що дивним дихають життям (Рил.); Правду пише мені та людина, від котрої ся звістка, що при такій колосальній біді власне лихо здається якоюсь химерою (Л. Укр.)]; ~ри моди разг. капризы моды [Атлетичного складу молодий чоловік, одягнений за останніми химерами моди, ..він не міг не привернути до себе уваги (Вільде)]; вдаватися в ^ри фантазировать, выдумывать; (мечтать) строить воздушные замки; гнати ( г о- п и т и), погнати ~рп разг. нести, понести вздор (чушь, околёсицу, околёсную) [Пал Пістряк, тільки хоч трошки погуля, то зараз, і пожене химери (Квітка)]; см. ещё погнати. химеристий причудливый (разг.); капризный; с прихотями [Данькові, правду кажучи, вона теж подобалась, химериста оця Нои- на, подобалась своїми вихватками, сміливістю та веселістю (Гонч.)]. химерити, -рю, -рипі разг. мечтать, фантазировать; выдумывать; капризничать, причудничать; чудачить, чудить; уст. чудесить [— Добре було б дати сюди підбори, передок і закоти з малинової шкіри, — химерив Омелько, розглядаючи замшу (Тулуб); Старшина п є р в и й: ..Ох, старі голови та розумні; химерять-химерять та й зроблять з лемеша швайку (Шевч.)]. Ср. химера 2. химерний 1) фантастический, фантастичный; несбыточный; книжн, химерический, химеричный; (полный неожиданностей) капризный; (несуществующий) призрачный [Брянський поставив начебто химерне завдання: — Перебудувати очі! (Гонч.); Світ здавався Катерині якимсь фантастичним, як химерним здавалось і те, що незабаром буде дружиною чоловіка, який іде ось, поруч (Вільде); Ба, та що робити, — публіцистом не вдалася, а белетристика така химерна штука, як-от моя доля, наприклад, то їде-їде, не треба краще, зате ж як пристане, то й волами пе вивезеш (Л. Укр.)]; ^на мрія фантастическая (несбыточная, пустая) мечта [Вільно витають над степом химерні Данькові мрії (Гонч.); Кому заборонено мріяти? Тим більше, що мрія ця не химерна (Мийко)]; г^ис щастя призрачное счастье [Пала ж- к а: ..І дивно: так само кинула батька і матір, як от і вона [Химка]... Повіяла в чужу сторону за другим, думаючи того химерного щастя до себе залучити... (Мирн.)]; 2) (необычный) фантастический, фантастичный, странный; (замысловатый) затейливый, причудливый; (излишне замысловатый) вычурный; (непонятный, сложный) мудрёный [Кость зирк — під боком якесь химерне приладдя, що раніш не звернув уваги (Вас); Поле, густо всіяне сторч поставленими снопами, скидалося на фантастичний табір якихось химерних живих істот (Кач.); Місяць крізь віття в клуні па долівці ткав якісь химерні узори (Головко)]; ^ні вигадки причуды, затеи; ^*ні чутки фантастические (неправдоподобные) слухи 1 Про цього відлюдного старого переказували різні химерні чутки. Казали, що він у темпі ночі вилазить на горище, і тоді звідти чути моторошні крики сича (Донч.)]; 3) (о человеке, характере) странный; разг. чудаковатый; (непонятный) мудрёный; (своевольный) капризный, причудливый; (сумасбродный) разг. взбалмошный, блажной [Ота кий-то Перебендя, Старий та химерний: Заспіває про Чалого, На Горлицю зверне (Шевч.); Був у нас химерний чоловік — Інспектор строгий наш, суворий математик (Рил.); От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать. Ну і химерна ж! (Морд.)]. химерник чудак; причудник [Я знав химерника і другого такого, Шевця та скрипаля (Рил.)]. Ср. химерувати. химерниця чудачка; причудница. Ср. химерувати. химерність, -пості 1) фантастичность; химеричность; призрачность [Андрій починав розуміти химерність своїх планів, але бажання якнайскоріше дістатися до Марха- лівки залишалось однаково привабливим (Панч)]; 2) фантастичность, странность; затейливость, причудливость; вычурность; мудрёность [Михайло Михайлович просто вражений різноманітністю й химерністю барв виловленої риби (Сміл.)]; 3) странность; чудаковатость; мудрёность; причудливость; взбалмошность. Ср. химерний 1—3.
|