хит 328 хит десь вибух страшний... І хитнуло повітря... (Сос.)]; ^тае, ^нуло (о качке) безл. качает, качнуло; (слегка) покачивает; разг. мотает, мотнуло [Хитало досить нашого човна, але ми всі того не боялись і ніхто не був хворий (Л. Укр.); Пароплав раптом так хитнуло, що графин не встояв на столику і брязнув на підлогу (Донч.)]; ^ти головою а) качать, качнуть головой; (слегка) покачивать головой; (резко) разг. мотать, мотнуть головой; (сверху вниз в знак согласия или в такт движению — обычно) кивать, кивнуть головой; (только несоверш. — от старости, болезни) трясти головой [На мене журливо так дивишся ти, Хитаєш собі головою (Л. Укр.); Кінь почув кріпку дідову руку, хитнув головою угору, иасторочив вуха і зразу сіпнув (Мирн.); Мов опеньок засушений [цариця], Тонка, довгонога, Та ще на лихо, сердешне, Хита головою (Шевч.)]; б) (прощаясь или на кого, на что) кивать, кивнуть [головой]; (соверш. — указывая — ещё) мотнуть головой [Синіли на межі прощально васильки, вони услід мені голівками хитали (Сос); Люди вже стали хитати на його головою... (Вовч.); Чумак мовчки глянув на Павла і запитливо хитнув головою на двері (Головко)]; 2) (только несоверш.) перен. колебать. хитатися, -таюся, -таєшся, хитпутися, -нуся, -пёшся 1) качаться, качнуться; колебаться, колебнуться, покачиваться, покачнуться; шататься, пошатнуться, (реже) шатнуться; (не держаться твёрдо на ногах, также о сидящем несоверш. — еще) пошатываться; (о ветвях, травах; о знамёнах; о свете, тенях— обычно) колыхаться, колыхнуться; сотрясаться, сотрястись [Пустиня циганом чорніла: Де город був або село — І головня уже не тліла, ..Билини навіть не осталось; Тілько одним-одно хиталось Зелене дерево в степу (Шевч.); Хитнулись од вибухів гори, 3 вершин познімались орли... (Иагн.)\ Голова у неї [старої], наче в п'яної, хиталася, не держалася на в'язах (Мирн.); Хитнувся стілець, на якому стояла Лукія, і дівчина штовхнула рукою блакитну чашу (Донч.); Дитина, ще не міцна в спинці, незабаром втомилась сидіти, хитнулась, перекинулась (Л. Укр.); На порозі стояв Іван Микитович і хитався (Мирн.); Понад ставом увечері Хитається очерет (Шевч.); Тільки коли прапор хитнувся і тихо поплив у повітрі, [чюди] зрушились з місця і тихо пішли (Коцюб.); Літа минали в неповторнім леті, Коли з гармат ударила війна. І знову бій і сльози па планеті, І знов горить, хитається вона (Шп.)]; земля вгається земля колёб- і лется [Катерина: Здається, я... Ох, сусідо дорогий, краще сядемо. Ніби земля хитається... Ви не відчуваєте? (Корн.)]; гру цт ^тається під ногами перен. почва колеблется под ногами, почва уходит из-под ног; ср. хитати 1; 2) перен. колебаться, колебнуться; (не иметь прямой линии поведения разг. — ещё) шататься [Про себе нема чого писати, певно, В. І. І І все розказала. Ніяк не одужаю, здоров'я хитається то в один, то в другий бік, а на місці не стане (Коцюб.); В кожній капіталістичній країні є завжди дуже широкі верстви дрібної буржуазії, які неминуче хитаються між капіталом і працею (Ленін)]; ціни ^таються цены колеблются. хиткий 1) шаткий, неустойчивый; (легко накреняющийся — ещё) валкий; (легко приходящий в движение, а также находящийся в состоянии колебания) колеблющийся, зыбкий, (реже) зыбучий; (о свете — ещё) неверный; (о ногах) нетвёрдый; (о походке — ещё) неуверенный, неверный, шатающийся, разг. расхлябанный, развинченный [Іван Максимович ступив на хиткі дошки й хо- ! робро пішов угору (Донч.); Земля потемніла під цими і, здавалось, злегка загойдалась, мов хитка палуба (Гонч.); — Хто тут є Данило Корж? — спитав він ламаною мовою, намагаючись твердо триматися на хитки* від хмелю ногах (Тулуб); Він ішов звільна, хиткими кроками, мов п'яний або приголомшений важким ударом (Фр.)]; 2) (перен.. ненадёжный, непрочный) шаткий; (легко поддающийся влиянию) неустойчивый, нестойкий; (изменчивый) непостоянный, (реже) зыбкий; (нерешительный) колеблющийся [Ми в Росії спостерігали всі особливо наочно, що під час імперіалістичної війни становище буржуазії було найбільш хитке (Ленін); Тільки сліпий може не бачити, що підтримка IV Думи є підтримка хитких октябристів (Ленін)]; г^ка вдача неустановившийся характер; 3) (легко сгибающийся, упругий) разг. гибкий [Здавалось їй, що вона гнучка, хитка тростина, що стоїть по коліна в воді при березі бистрої ріки (Фр.)]. хиткість, -кості 1) шаткость, неустойчивость; валкость; зыбкость; зыбучесть; нетвёрдость; неуверенность; расхлябанность, развинченность; 2) шаткость; неустойчивость, нестойкость; непостоянство; зыбкость [Він вперше відчував хиткість становища Речі Посполитої і майже жалкував, що тримає булаву великого гетьмана литовського (Тулуб)]; 3) гибкость. Ср. хиткий 1—3. хитко1 нар. шатко, неустойчиво; зыбко; нетвёрдо, неуверенно, неверно. Ср. хиткий 1. хитко2 нар. редк. ловко, проворно [Пані Турковська була заклопотана і хитко звивалась біля Софіїних речей (Л. Укр.)]. хитливий, (реже) хитлявий 1) шаткий, неустойчивый; зыбкий; нетвёрдый; неуверенный, неверный [Фонтанів хитливі стеблини, Духмяні зітхання проваль (Бажай); Хай летить моє слово до вас крізь хитливі заграви, до моїх побратимів, до любих моїх земляків! (Сос); Хатка її була внизу, аж у землі. Марина пішла в темряві по вузеньких хитлявих східцях (Гр.); Із-під ніг коїш вихопився хитлявий стовпчик пилюки і ..побіг попереду (Жур.)]; 2) шаткий; неустойчивый; непостоянный;, зыбкий; колеблющийся. Ср. хиткйй 1—2. хитливо нар. шатко, неустойчиво; зыбко; • ^нетвёрдо, неуверенно, неверно [Я з вами, коли на Дніпрі тумапи хитливо пллвуть,
|