Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хит 329 хит ,наче білі лани, я з вами в час стрічі й розета ни я (Сое.)]. Ср. хитливий 1. хитлявий см. хитливий. хитнйй техн. качающийся. хитнути см. хитати. хитнутися см. хитатися. хитренький уменъш., ласк, хитренький; (пре- им. о людях, о характере разг. — ещё) с хитрецой, (реже) с хитринкой [На мить у Килини хитренька усмішка згасла в очах (Головко); — От ти, Василю, й замолоду буЕ хитренький, — казав він далі, — зумів збити собі копійчину... (Вас.)]. хитренько нар. разг. хитренько; с хитрецой; с хитринкой [Іван розумно і хитренько примружив очі (Коп.)]. Ср. хитренький. хитрий 1) хитрый [Юрко був розумний, хитрий та підлесливий (Н.-Лев.); Хоч дурний, та хитрий (Ном.)\ Чоловік був лисий, з маленькими хитрими очима (Дмитр.); Натерпілася страху Мотря од тих хитрих спросів та переспросів (Мирн.)]\ ^рий-п рехйтрий разг. хитрым-хи- трёхонек (-хитрёшенек) [Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий (Фр.)]; 2) (сложный, трудний) замысловатый; разг. мудрёный, хитростный [Білобокая Сорока Десь далеко побула І, гайсаючи по вітру, Дуже загадочку хитру На хвості нам принесла (Гл.); їй не хотілося нічого робити і, склавши руки, як у неділю, вона гаптувала словами хитрі мережки (Коцюб.); —Це штучка імпортна, — показував він якусь трубку чи хитру скобку, — але ми її зробимо (Трубл.)]; г^рий прийом хитрый (ухищрённый) приём. хитрик разг. хитрец [Ну й хитрик з тебе! (Харьк. — Сл. Гр.)]. хитринка разг. хитринка [Густі брови круто падали до перенісся, зростаючись там. Під ними поблискували темно-карі очі, що з них майже ніколи не зникала хитринка (Шовк.)]; з <^>кою разг. с хитринкой, с хитрецой [У старої весело заграли розумні з хитринкою очі і круг них позбиралися дрібненькі зморшки (Жур.)]. хитрити, -рю, -рйш хитрить; (действовать и говорить уклончиво фам. — ещё) финтить; (перед неопр. ф.) норовить [Не бійсь, мене б не піддурили, Хоч як би не хитрили (Гл.); — «Клопіт!» — думаєте ви, задивля- ючись, як Яким забігає вперед гнідкові, хитрить його перейняти (Мирн.)]. хитрість, -рості 1) хитрость [Та швидко вся хитрість Струна вияснилася, чого то він заманув Василька в корчму (Турч.)]; 2) замысловатость; мудрёность. Ср. хитрий 1—2. хитро нар. 1) хитро [Він поліз до кишеньки френча і вийняв папірець, потім хитро підморгнув і прочитав (Смол.); Ні один з них [бурлак] не йняв судді віри, і кожний мав на думці, що їх хитро дурять (Н.-Лев.)]; 2) хитро; замысловато; мудрёно, мудрено [Посеред ставу убито чотири палі товстеньких, а угорі позв'язано вірьовками, та вп'ять якось-то хитро та мудро по- переплітувано (Квітка)]; ^ро сплетений хитро (замысловато; мудрёно, мудрено) сплетённый, хитросплетённый. С/к хитрий 1—2. хитромовна уст. витийство [Трохим: ..Кого він тільки не обплутав своєю улесливістю та хитромовною?.. (Крон.)]. хитромовний уст. витиеватый. хитромудрий 1) хитроумный; (основанный но хитрости — ещё) ухищрённый [Щодня всі старанно працювали на будівництві хати.. Спорудили навіть нари і піч з хитромудрим виводом диму (Ле)]; ^^рі виверти ухищрения [Якими порожніми й марними показалися всі хитромудрі виверти так званих формулювань у спростованні, над складанням і перескладанням якого возилися кілька годин (Жур.)]; 2) (затейливый, не простой) замысловатый; разг. мудрёный, хитрый, хитростный, (реже) заковыристый [На очах виростають хитромудрі плетива із сталевих конструкцій (Вишня); У Ібрагіма теж готувалися до весілля. Два дні смажили, пекли і варили хитромудрі страви і ласощі (Тулуб); Попов любив вишукувати хитромудрі словечка й факти, щоб блиснути ними (Бойч.)]. хитромудрість, -рості 1) хитроумие; ухищрённость [Лубенцова в дивізії знали всі, про хитромудрість і хоробрість розвідника ходили легенди (перекл. з Казакевича)]; 2) замысловатость; мудрёность. Ср. хитромудрий 1—2. хитромудро нар. 1) хитроумно [Твого діда це [город і поле] було. Але оплутали його, небіжчика, багачі головаті та й загарбали все хитромудро (Козл.)]; 2) замысловато; мудрёно, A-удрено, хитро [Лист складена хитромудро. Варфоломій починає мову здалека (Кир.)]. Ср. хитромудрий 1—2. хитромудрощі, -щів ухищрения, изощрения [Артист, який являтиме людству незначну дідову персону, повинен проте мати ряд особистих гідиостей, без яких ніякі мистецькі хитромудрощі не поможуть йому зберегти усмішку після смерті (Довж.)]. хитросплетений книжн. хитросплетённый [Він зірве хитросплетеиу машкару з баптистського проповідника (Жур.)]. хитросплетення книжн. хитросплетение [Величезний, потворний апарат брехні і хитросплетень було пущено в хід і в [царській] Росії, щоб заразити маси шовінізмом... (Ленін)]. хитрощі, -щів хитрость; (ловкие приёмы^ для достижения чего-либо — ещё) ухищрения, изощрения, уловки, уловка [В очах у Івана побачив Данило те, чого ніколи раніше не було — блиск хитрощів і кмітливості (Коп.); Ян тихо сміявся, видимо тішачись з своїх хитрощів (Смол.); Втіхою було- хіба те, що хоч змовники вживають різних хитрощів, їх завжди викривають і заслужено карають (Вільде)]; узятися (пуститися, датися) на ^щі, пуститься на хитрость (хитрости) [Подумала Лисичка., та й каже: — Тут, кумонько,, силою нічого не зробиш, тут треба иа хитрощі взятися (Фр-); Хома пустився па хитрощі (Квітка); Описи далась на хитрощі (Н.-Лев.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)