Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хіб 331 ний № «Вести, народи, университ.» сердечно дякую. Я дістапу його хіба за кілька днів, бо Ілля Людвигович виїхав до Києва і поверне за 5—6 днів (Коцюб.); Тьотя Еля ще не тут і приїде хіба через місяць (Л. Укр.)]; ^ба лиш (тільки) разве лишь, разве только; r~6a щ о разве что [Данько був років на п'ять старший від Валерія, та різнились вони хіба що зростом (Ільч.)]; 3) (в значении союза присоединительно-ограничительного) разве что [Уже чи добрим, чи лихим, А будеш панською ріднею, — Хіба повісишся! (Шевч.); На селі стихло; хіба де стукне віконце да проскочить попід ворітьми хисткий парубок (Вовч.)]; ~ба б разве что [Пришли мені «Раду» за весь час, коли я не читав її, «Киевской мысли» не присилай, хіба б який особливо цікавий № (Коцюб.)]; ~ба що (лиш) разве что, разве только (лишь) [В балці було вже зовсім темпо, і впізнати кого-небудь було важко, хіба що по голосу (іїанч)]; 0 ^ба мені що разг. какое мне дело, мне дела пет [Ну, здихай, враг тебе бери з усім кодлом, хіба мені що? Знайдемо й другу! (Коцюб.)]; ^ба я знаю (уклончивый ответ) разг. а я знаю [— Тітко! — Чого тобі? — Чи тут пацюків немає? — Хіба я знаю (Мирн.)]. Хібіни, -бін Хибины. Хіва Хива. хівинець, -нця хивйпец. хівинка хивйнка. хівинський хивинский. хівинці, -ців хивинцы. Хівря см. Феврбнія. хід (род. ходу) 1) ход; (торжественное движение пешком рит. — ещё) шествие; (развитие какого-нибудь процесса — ещё) течение [Поїзд ходу набирає, просторішає перон (Забіла); Буксир бадьоро погукував, підходячи до пароплава, хвацько повернув і, давши задній хід, наблизився кормою до корми (Янов.); Під час робочого ходу машини транспортери садильних механізмів приводяться в рух (Колг. вироби, енцикл.); Ми ледве дограли одну партію в доміно. Щось заважало нам грати. Ми не думали над своїми ходами, раз у раз плутали і, нарешті, покинули доміно (Сміл.); Він став людиною, що впевнено керує ходом виробництва і цілком відповідає за кожне своє слово (Шовк.); Ти [музо], горда цариця, мене повела за собою, мов бранку- невільницю в ході твоїм тріумфальнім (Л. Укр.)]; ~д подій ход (течение) событий; ^д хвороби ход (течение) болезни [Робітники і селяни Радянської Росії, трудящі всього світу з великою тривогою стежили за ходом хвороби свого вождя (Біогр. Леніна)]; дати *-^д сп р а- в і дать ход делу; життя йшло звичайним ходом жизнь шла как обычно; з ходу (не останавливаясь, с разбега) с ходу [Іванко сіпнув коня за поводи, вперся в стремена, і кінь з ходу пустився навскач (Хижн.)]; і ходу, разг. і хода (уйти, убежать) разг. и бежать; разг. и драла, и [пуститься или броситься] наутёк [Треба було негайно всім змиватися з танка, вибрали момент — і ходу (Я нов.); Я миттю з паркана і — хода (Вас.)]; катма ходу см. катма; на ходу на ходу [Капітан стріляє на ходу (Піде); Колгоспники на ходу вносять поправки в робочий план, складений на період жнив (Рад. Укр., 1961, VII)]; на повному ходу на полном (на всём) ходу [Вранці в місто Айсбори на повному ходу влетів маленький броньовий автомобіль (Собко)]; не давати, не дати ходу а) не пускать, не пустить (кого) [Піткпувсь було [писар], так йому і чарки понюхати не дали і у хату ходу не дали (Квітка)]; б) перен. не давать, не дать ходу [Радянська влада не дає ходу куркулеві, багатієві, власникові, спекулянтові, тому, хто хоче наживатися не працюючи.. (Ленін)]; піддавати, піддати ходу, ускорять, ускорить шаг [— Куди ти? Гунцвот! — тупа погою пап. — Назад!.. — Гусій тільки піддає ходу (Коцюб.)]; см. ещё піддавати 1; піти в ~д пойтй в ход [Мололи в себе вдома потайки, пішли в хід старі дідівські жорна, які валялись десь на вгородах та попід хатами (Хижн.)]; п у- с т й т и в <^>д пустить в ход [Зусилля народів повинні бути зосереджені на тому, щоб своєчасно приборкати імперіалістів, позбавити їх змоги пустити в хід смертоносну зброю (Програма КПРС)]; як такого ходу, т о... разг. чем так идти, то... [Всі вмовляють та просять: — Не йди за кріпака, не йди! Як такого ходу, то лучче з мосту та в воду! (Вовч.)]; 2) (отверстие, туннель, через которые входят) ход,'вход (только в стене и т. п.); (место, по которому можно пройти) проход [Маю чудесну кімнату на сонце, з видом на море, з окремим ходом і терасою (Коцюб.); Коли в мурашниках закрита частина ходів і навкруги мало повзає мурашок — чекай дощу (Наука і життя, 1956, 7)]; знати всі ходи і виходи см. вихід 1; підземний ^д подземный ход [А на всі боки [від вежі], до церкви, до річки, до лісу — підземні ходи. Право слово!.. Сьомка вже надумав тим ходом кудись пройти (Смол.)]; чорний ~*д чёрный ход [Трійця [втікачів] щасливо проскочила на чорний хід (Кач.)]; 3) (манера ходить) походка, поступь; шаг [Скрізь тиша і скрізь мовчання, сірий одяг, хід повільний і худі понурі лиця (Фр.)]; скорим ходом быстрым шагом, быстро [Екзекутор перейшов скорим ходом по хаті і стукнув палицею в один, другий і третій кут (Че- ремш.)]; 4) (группа идущих людей) обл. шествие, процессия [Величезний хід той суне, суне тихо, наче мла (Фр.)]\ 5) (только мн. ч.: ходи) уст. хождение [Минулися мої ходи Через три городи... Серце ж моє коханеє, Любитися годі! (народна пісня)]; 6) (часть экипажа и т. п.) ход; 7) муз., лит. ход [Павло Тичина, перекладаючи Христо |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)