Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хід 332 xin Ботева, використовує ходи української пісенної творчості (Рил.)\. Хіджаз, -зу Хиджаз. хідлі, -лів обл. ходули. хідник, -ка 1) ход; (только для людей) проход; (в іиахте) спец, ходок [Взвод на ходу витягнувся довгим ключем і поодинці прослизнув у прокопаний в глибокому снігу хідник (Кач.); Під цією церквою викопано глибокий льох, і від нього ведуть чотири хідники до кожної башти (Стар.); Вони [шкідники] підгризають коріння молодих дерев, об'їдають листя й кору, прокладають під корою хідники (Рад. Укр., 1946, ІХ)\\ 2) (по земле) обл. дорожка, тропинка; (между двумя рядами деревьев) аллея [Здибався [Хома] на однім закруті хідника зі своїм приятелем і противником (Фр.)]\ 3) (коврик) обл. дорожка [Червоні хідники й перські килими прикривали підлогу (Панч)\\ 4) (по сторонам улицы) уст. тротуар [Незабаром ми йшли вже тільки вдвох по стемнілій вулиці, по м'яких дерев'яних хідниках попід стінами білих будинків (Пере ); Потому, як із туману, почали випливати поважні мулли, в зелених чалмах і в довгих халатах, що сунулись тихо по хідниках, а там — цілі гори черешень та абрикосів, помідорів і цибулі (Коцюб.)\. хідничок, -чка обл. уменыи. от хідник 2—3 [Простягла [Марія] хідничок уздовж софки й вийшла в кухню (Туд.)]. хідня разг. хождение [Пронюхали в селі, Що Солопій горох посіяв на ріллі, Між житом та поміж пшеницею своєю, — Давай ходить в горох!.. Ходили і хіднею Пшеницю й жито все так зм'яли та стовкли, Що, сучий син, коли і місце їх найшли!.. ^(Г.-Арт.)}. хілус, -су физл. хйлус. хімзавод, -ду (хімічний завод) химзавод (химический завод) [Він працював колись на лісорозробці, потім копав шур- фи,^ ..тепер працює на хімзаводі (Донч.)]. хімізація с.-х. и пр. химизация [Хімізація виробництва є однією з вирішальних умов технічного прогресу (Наука і життя, 1959, 2)\. хімізм, -му научн. химизм [В остапні десятиріччя багато зроблено у вивченні хімізму і природи фотосинтезу (Наука і життя, 1958, 2)\. хімізований с.-х. и пр. химизированный. хімізувати, -зую, -зуєш с.-х. и пр. химизировать. хімізуватися, -зується с.-х. и пр. химизироваться. хімік химик [Хіміки навчились одержувати з вугілля штучну нафту, а з неї — бензин, лаки, мило, харчові жири, каучук, капрон та інші предмети (Наука і життя. 1957, 3)}. хімікалії, -лій хим. химикалии. хімікат, -ту хим. химикат [Збільшуються капіталовкладення в сільське господарство і в ті галузі промисловості, які забезпечують його технікою і хімікатами (Літ. газ., 1961, IV)}. хіміотерапевтичний мед. химиотерапевтйче- ский [Найбільш раціональним вважається метод комбінованого застосування антибіотиків і хіміотерапевтичних речовин (Мікр. ж., 1956, VIII, 4)\. хіміотерапія мед. химиотерапия [Щодо хіміотерапії вірусних захворювань, то до останнього часу всі спроби знайти антибіотики чи хіміотерапевтичні препарати проти них не дали бажаних наслідків (Наука і життя, 1956, 9)]. хімічка разг. химичка [Катерина готувалася до університету, на біологічний факультет; двоє викладачів, біолог і хімічка, взялися допомогти Каті перетворити її мрії на світлу дійсність (Волош.)\. хімічний химический [Сучасна хімічна наука успішно розв'язує найскладніші проблеми пізнання і дедалі глибше проникає в таємниці природи (Наука і життя, 1957, 3); Хімічна команда дає димову завісу (Янов.)]. хімічно нар. химически [Хімічно оброблена солома не тільки добре перетравлюється і засвоюється, але й сприяє кращому засвоєнню інших кормів раціону (Колг. Укр., 1958, 11)]. хімія химия [За останні три десятиріччя виникла Нова галузь науки — хімія речовин, що складаються з великих молекул (хімія пластичних мас) (Наука і життя, 1957, 3)\; неорганічна *^мія неорганическая химия; органічна <^>іія органическая химия; фізична ^мія физическая химия. хімкомбінат, -ту (хімічний к о м б і- н а т) химкомбинат (химический комбинат). хімоборона (хімічна оборона) хим- защйта (химическая защита) [Разом з ними залишилась тсоавіахімівка — інструкторка хімоборони (Трубл.)\. хімозин, -ну хим. химозин. хімус, -су физл. хймус. хіна фарм. хйна [Його жінка ніколи пе од- мовляла хворим у порошках хіни (Коцюб.)]. хінді нескл. сущ. м. р. хйиди [Крім усього, він [гід] прищепив нам велику любов до своєї рідної мови — хінді (Минко)\. хінідин, -ну фарм. хииидйн. хінін, -ну фарм. хинйн [Безперервно у мене гуло в вухах, як од хініну (Янов.)).$ хінний хинный [Протягом кількох століть препарати хінної кори застосовувались емпірично, без наукового обгрунтування (Наука і життя, 1955, 2)\\ ^не дерево бот. (Cinchona L.) хинное дерево [Хінін.. виділено з кори хінного дерева ще в 1820 році (Наука і життя, 1957, 3)\. хінозол, -лу фарм. хинозол. хінолін, -ну хим., фарм. хин о лип. хінон, -ну хим. хипон. хінський уст. китайский [Звісна річ, що реакційна система політична Меттерніха мала на цілі обдати цілу Австрію хінським муром против ненависного, революційним духом надточеного Заходу (Фр.)\. хіп (глагольное межд.) хвать [Оце як хочо який хлопець втекти 8 церкви, то вона |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)