Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хір 333 хле [баба Палажка] його хіп за потилицю! (Н.-Лев.)]. хіромант хиромант [Р і х а р д: Звідкіля я можу знати, що буде потім? Я пе хіромант і не чарівник (Собко)]. хіромантія хиромантия [Малинін: Передчуття! Хіромантія! Не буду я тут лишатися жодної хвилини. Це нижче моєї гідності (Собко)]. хіромантка хиромантка [Ваша промова здається мені дуже схожою на ворожіння баби-хіромантки (Собко)]. хіротонія церк. хиротония. хірт см, хорт. хірург хирург [Спритними рухами хірург протер спиртом шкіру й зробив блискавичний надріз (Ле)]. хірургічний хирургический [Входить Кречет — він у білому халаті, підходить до скляної шафи, гримить хірургічними інструментами, вибирає (Корн.)]. хірургічно нар. хирургически. хірургія хирургия [Наукові праці Пирогова висунули російську хірургію на одне з перших місць у світі (Наука і життя, 1956, 11)]. хіснувати, -нуго, -нуєш обл. извлекать пользу; (о материальном) извлекать выгоду [3 часом первісні жителі [Борислава], господарі, мусили уступити з прадідної землі під напором досвіду чужинців, не вміючи хіснувати з мільйонів, які крилися в землі (Кое.)]. хітин, -ну зоол. хитйп [Тіло комахи зовні вкрите шаром хітину (Шкідн. і хеор. с.-г. рослин)]. хітинний, хітиновий зоол. хитинный, хитиновый. хітон ист. хитон [I кипула [Марія] кругом очима, Аж іскри сипнули з очей, А з добрих молодих плечей Хітон полатаний додолу Тихенько зсунувся (Шееч.)]. хіть (род. хоті и обл. хіті) охота, желание; (сильнее) книжн. жажда; (расположение к чему-либо) любовь, склонпость; (влечение к осуществлению чего-либо) стремление [Хіть папала мандрувати, Аж молодшає чуття (Граб.); Савченко з Рудиком навіть задля такого незвичайного дня не мають хіті поступитися своїм апетитом (Коцюб.); Шевченко читав усе, що виходило з-під пера Пушкіна. Взагалі начитаність його і хіть до читання були величезні (Рил.); Він [Мікельаиджело] пізнав до краю.. Нещадну спрагу мозку, голодну хіть всевиддя (Бажан)]; г^ть бере кого хочется кому; разг. кому охота; г~тъ взяла кого захотелось кому; разг. кому пришла охота, кого взяла охота [Вона прислухалась до розмови, і її взяла велика хіть подивитись на Балабуху (Н.-Лев.)]; ^ть до грошей жажда денег [А гроші хіть народжують до грошей (Пере.)]; *^ть до їжі аппетит [Дрібнота рятувалася від хижаків, хижаки докладали всіх зусиль, щоб перехитрити, щоб упіймати й задовольнити свою хіть до їжі (Донч.)]; з ^>тю (как) охотно, с удовольствием [3 великою хіттю пристану до перекладання книжок для дітей (Коцюб.)]; коли така ^ть если так хочется (хочешь или хотите) [— А піти б мені справді у світа, — говорю Лукашеві.. — А як сам знаєш! Коли вже така твоя хіть — то йди собі з богом (Вовч.)]; мати ~ть до чого хотеть что делать; разг. охотиться что делать; увлекаться чем. хіть-не-хіть нар. разг. волей-неволей, хочет ь-не-хбчешь [Хіть-не-хіть Га рва сій подався на сцену (Пере.)]. хіхи: справляти ^хи разг. смеяться [попусту] [Одно хіхи справляють! (Лохв. у.-Сл. Гр.)]. хі-хі межд. хи-хй [Він пошепки раз казав їй, що чув од Дорі, і обоє довго осміхалися до себе очима. — Хе-хе! — Хі-хі! (Коцюб.)]. хіхікання хихиканье [— Хі-хі, — почув я позад себе таке противне, образливе хіхікання (Мик.)]. хіхікати, -каю, -каєш, хіхікнути, -ну, -нет хихикать, хихикнуть [Тут він [агент] починає хіхікати стиха, гойдається з боку на бік, сміх його душить і не дає говорити (Коцюб.)]. хламати, -маю, -маєш обл. уминать [3 хлівця прожогом вискочила невеличка свинка й кабанчик — і давай похапцем хламати зерно (Мирн.)]. хламида 1) ист. хламида [І хламиду він зпяв, і рачкує піском, Його очі Аглая закрила платком І сидить на хребті й поганяє прутком^ (Фр.)]; 2) разг. длинное одейние; халат; шутл; хламида [Якась довга хламида на ньому підперезана мотузком, чернецька шапочка заліплена снігом (Ст.); Його постать у білій хламиді була іноді примітна, коли він обертав проміння прожектора в інший бік (Смол.)]. хламіття собир. разг. тряпьё; (нищенское) лохмотья. хлань, -ні обл. бездна, пропасть [Фауст: ..Чи ж не тинявся я бурлакою бездомним, Недолюдком без просвітку й мети, Йеначо водоспад, що в льоті карколомнім Шумить в зівущу хлапь з жахної висоти... (перекл. Л у каша)]. хлебеснути, -ну, -нёш разг. хлебнуть; фам. клюкнуть, дёрнуть, хлестнуть, лакнуть [Лице хмуре, чуб стовбуром — ознака, що Грицько уже хлебеснув (Мирн.)]. хлебтати, -бчу, -бчепі, хлебнути и усилит. хлебонути, -ну, -нёш и разг. хлептати, -пчу, -пчеш, хлепнути, -ну, -нёш 1) хлебать, хлебнуть, захлебнуть; (о животных) лакать, лакнуть [На Пере- копськім, па важкім плацдармі Нам довелось хлебнуть води і солі (Піп.); їжачок принюхався до молока, а потім похапцем почав хлебтати (Коп.); Мені доведеться хлептати холодний чай (Н.-Лев.)]; 2) (о спиртном) разг. хлестать, хлестнуть; вульг. лакать, лакнуть; (только соверш.) хлебнуть, фам. клюкнуть, дёрнуть [їхні [гостей] слуги., теж хлебтали вина, які щастило вихопити з столу (Панч); Дехто побував уже і., в шинку, дехто і геть-то хлебонув. Других воля захмелила (Мирн.)]; сам заварив пиво, сам і г^бчя |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)