Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хле 334 хлі його погов. заварил кашу, сам и расхлёбывай [Перш усього поїхав я до батька і розказав йому подію, він одмовив: «Сам заварив пиво, сам і хлебчи його!» (Кроп.)]. хлестаковщина хлестаковщина. хлинути, -не хлынуть [Дощ хлинув шаленим водоспадом (Мокр.); І хлинули сльози. Поплакав сердега, утер рукавом (III евч.); Народ так і хлинув до халабуди! Що там? (Мирн.)]. хлип, -пу всхлип [У персах клекіт, стогін, хрин.., І чується жіночий хлип (Стар.)]. хлипавка уст. клапан [Грають хлипавки в мене на моторі, і вентилятор співає пісні (Я нов.)]. хлипання 1) всхлипывание; хлйпаиье [Діти з ляку залементували, за дітьми почулося хлипання жінок (Мар«.)]; 2) хлюпанье. Ср. хлипати 1—2. хлипати, -паю, -паєш, хлйпнути, -ну, -неш 1) всхлипывать, всхлипнуть; (несоверш. разг. — ещё) хлипать [Бабуся підпирала рукою бліду зморщену щоку і хлипала, — так жалібно хлипала, сльози, як го- ох, котились у неї (Тесл.); «Може, й натко отак...» подумала, важко хлипнув- ши, Домаха (Цюпа)]; 2) (только несоверш. — о чавкающих звуках) разг. хлюпать [На річку йшла, чоботи скрипали, А з річки йшла, Чоботи хлипали (народна пісня); За якийсь час дощ притих, однак у лісі ще хлипало від нього (Коб.)]; 0 *->ти зівами раскрывать жабры [Клень, як поліно, качався попри беріг, звільна вже крутячися та широко хлипаючи зівами (Фр.)Ь хлипи, -пів разг. всхлипывания; плач [Увірилась йому своїми хлипами (Сл. Гр.)]. хлипкий разг. хлипкий, хлюпкий [Ясногор- ська, важко чахкаючи в хлипкій драговині, пішла (Гонч.)]. хлйпнути см. хлипати. хлйпнути, -ну, -неш (чего) обл. хлебнуть [Це почало вже дратувати мене. Я щось буркнув, хлипнув теплої води і подався до вагона (Коцюб.)]. хлиснути см. хлистати. хлист1, -та (кнут) хлыст [Оддалік показався панич у ясному англійському костюмі, в жокейській шапочці і з хлистом у руці (Л. Укр.)]. хлист2, -та рел. хлыст. хлистати (хлищу, хлищеш), хлиснути, -ну, -нёш хлебать, хлебнуть; (о спиртном) фам. хлестать, хлестнуть, лакать, лакнуть; (о животных) лакать, лакнуть [Солдат пригубить баклагу, хлисне води і йде (Чорн.); Лошаков хлиснув з чарки і ждав, поки кругом утихне (Мирн.); Смачне густе пійло корова з цебра хлище (Горд.); Воли чотири дні не вставали, не їли, лиш води хлиснули по кілька разів (Стеф.)]. хлистик уменьш. хлыстик [Панич наближався до брами, недбало помахуючи хлистиком (Л. Укр.)]. хлистівка рел. хлыстовка. хлистівство рел. хлыстовство. хлпстівськнн рел. хлыстовский. хлистівщина рел. хлыстовщина. хлйськатп, -каю, -каєш обл. 1) (пить) хлебать; (небольшими глотками) прихлёбывать [Раз по раз вона хлиська воду (Мирн.)]; 2) (о волнах) плескать. хліб 1) хлеб [Олександра пекла хліб, варила страву, мила сорочки дітям і не мала часу й спину розігнути (Коцюб.); Брехнею хліба не їсти (прислів'я); Не минула панського хліба Омелькова дочка Олеся (Мирн.); Ми в спільних битвах братство закріпляли, По-братськи хліб ділили (Бажан)]; мн. ч. rw6a, (реже) <^бй (на поле) хлеба [В полі обабіч дороги стояли високі, вже сизуваті, хліба (Збан.); Хліби зійшли, Радіють люди (Шевч.)]; жити и т. п. на [чужих] «¦^бах жить и т. п. на [чужих) хлебах; ласкавий rw6 разг. иждивение; шутл. подножный корм; на ласкаво- м у г^бі жити (бути) на хлебах жить (быть); жигь из милости [Все на ласкавім хлібі [Зоня], все під опікою, все по чужих кутках, нікому не потрібна (Л. Укр.)]; лёгкий ^б см. лёгкий; насущний *^б см. насущний; перебиватися .з ^ба н а воду разг. перебиваться с хлеба на воду [Вони допомагали йому й матеріально, коли лишився без роботи в Новоселиць- кій МТС та мусив перебиватися з хліба на воду (Куч.)]; свого ^ба шукати на свой ноги становиться [Тр^ба було й йому, скінчивши школу, злазити з батьківської шиї, — свого хліба шукати (Мирн.)]; 2) (отдельная выпеченная штука) хлеб, буханка [хлеба]; (круглой формы — ещё) каравай, (о большом также) коврига [Хліб на рушнику — це народний символ радісної зустрічі (Волош.)]; ~бй мн. ч. хлебы; буханки [хлеба]; караваи; ковриги [Увійшла москалиха, несучи в одній руці два хчіби, а в другій здоровенну миску капусти (Мирн.)]; 0 шматок ^ба прям., перен. кусок хлеба [Опівдні вони звернули в лісок, з'їли по шматку хліба (Н.-Лев.); Ви вирубали мій виноградник, відібрали в мене останній шматок хліба... (Коцюб.)]; *^б — усьому голова погов. хлеб — всему голова [«Хліб — усьому голова», — чув Віктор ще од бабусі Лукерії (Авт.)]; не той ^б, що на полі, а той, що в коморі погов. не то хлеб, что в поле, а то, что в сусеке [Народне прислів'я каже: «Не той хліб, що на полі, а той, що в коморі» (Рад. Укр., 1959, VII)]. хлібеня, -пяти уменьш. разг. хлебец [Векла одио-двоє хлібеият глевких спече (Григ.)]. хлібець (род. хлібця) ласк, хлебец; фольк. хлебушко [Коли ви помітите, що десь у кущах щось шелестить, виймайте шматочок хлібця і, простягаючи його в руці, кричіть: — Кіз-кіз-кіз-кіз! (Вишня)]; «-^ць їж, а правду ріж погов. хлеб-соль егаь, а правду [-матку] режь. хлібина буханка [хлеба]; (о круглой — ещё) каравай, (побольше) коврига [Тітка Явдо- ха вийшла ui свого двору, оточена дітьми, несучи перед себе на вишиваному рушнику хлібину з грудкою_солі зверху (Япов.)\. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)