хлі 336 хло хліботорговельний см. хліботорговий. хліиоторговець, -вця хлеботорговец [Експортери, ділки, хліботорговці все літо товклися тут (Гонч )]. хліботорговий, хліботорговельний хлеботорговый, хлеботоргующий. хлібофураж, -жу хлебофураж. хлібофуражний хлебофуражный. хліб-сіль (род. хліба-солі) (м. р., обл. ж. р.) разг. хлеб-соль [Ми любим Москву, бо в сімнадцятім році Ділили із нею солдатський хліб-сіль (Hex.); Настя: ..Але як же його мовчать, коли тебе так судять- гудять за твою хліб-сіль! І хто? Рідний брат (Тоб.)]; водити ^ль разг. водить хлеб-соль [К є м б л ь: ..3 покійним Джеком водили здавна ми хліб-сіль (Л. Укр.)]. хлібчик, хліб'я, -б'яти уменьш. разг. хлебец [Візьми пару хліб'ят на дорогу (Лохв. у.— Сл. />.)]. хлів, -ва хлев [Блукали поночі люди, як тіні, плакали діти, і худоба обзивалась в хлівах. А вогонь то здіймався, то падав (Коцюб.)]. хлівець, -вця, разг. редк. хлі ви на уменьш. хлевок [Коло хати стояв одним один обідра- г ний хлівець з загатою од вулиці (Н.-Лев.)]. хлівчик уменьш. у ласк, хлевок, хлевушок, хлёвушек [Хата у веселому, тихому садочку, Верби над колодязем, хлівчик в хо- • лодочку (Щог.)]. хлоп1 сущ. обл. 1) крестьянин; разг. и дорев. презр. мужик [Він був сином бідного ма- зурського хлопа (Фр.)\ Хчоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини (Коцюб.); — Ромцю,— каже [пані],— тікаймо звідси, бо ті хлопи заб'ють нас, як мого дідуся в Умані... (Коцюб.)]; 2) мужчина [Жінки слухали і мало не хрестилися, діти посідали поміж ними, а хлопи ще довго балакали про гріхи і поплелися вкінці до корчми (Спгеф.)]. хлоп2 межд. хлоп [У маленьких хлопавках не було нічого — тільки хлоп! (Іван.)]. хлопавка 1) хлопушка [Над самим вухом бахкали хлопавки конфетті (Коп.)]; 2) бот. (Silene inflata S m.) хлопушки. хлопак, -ка (разг.), обл. хлопак, -ка парень, малый; (подросток) малец, парнишка [—Ей, а се що за хлопак? — спитав він. Ніхто не знав вуглярчука (Фр.)]\ см. ещё хлопець 1. хлопання хлопанье [Крізь гутірку почулося хлопання другого мотора (Панч)]. хлопати, -паю, -павш, хлопнути, -ну, -неш хлбпать, хлопнуть [Десь над головою характерно хлопають зенітні снаряди (Ле і Левада); От двері хлопнули, і показавсь Заторський у своїй сірій шинелі (Свидн.)]. хлопець, -пця 1) мальчик, разг. мальчуган, фам. мальчишка; (о подростке разг. — ещё) парнишка, парьнёк, малец; (о старшем) юноша, парень (разг.), молодец (о сильном, бравом); укр. хлопец; часто переводится названием занятия или профессии пастух, пастушок, погонщик и т. п.; в сочетаниях с приложением переводится также прилагательными молодой, малый, малолетний ІВчився хлопець в восьмім класі (Мал.); Із українського міста на цілинні землі виїздило кілька хлопців і дівчат (Панч); Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак (Котл.); Хлопці збирали овець в отару, гнали в село (Мирн.); Підсип вугілля, хлопче-кочегаре, Щоб з паровоза світла, димна пара Висіла в небі звісткою для стріч (Мал.); Тільки старі люди пам'ятали ще — коли бородатий та білий Окунь виряджав на Дін до дядька свого хлопця-небожа (Мирн.)]; <^пці мн. ч. мальчики; мальчуганы и т. д.; ребята; хлопцы [— Сідайте, хлопці, просто неба на землі, — сказав отаман, — зараз будете обідати, а по обіді й до роботи (Н.-Лев.)]; молодий г^цьюноша, молодой человек; [молодой] парень [Виходить молодий хлопець у швейцарському гірському вбранні (Л. Укр.)]; 2) (слуга, служащий в предприятии) уст. мальчик; (постарше) малый, малец; (в старинном дворянском быту) казачок; (в дореволюционном сельском хозяйстве) работник [Я й старшина над ними, та й мені лихо було; нікого було і у двір узяти від панщини; не було в мене пі кухаря, ні хлопця, ні машталіра (Квітка); Наїхало за нею І хлопців, і дівчат кімнатних, і шевців, і кравців, і прачок, і швачок (Вовч.)]. хлопи ще увел. обл. мужичище, мужичйпа; (о молодом) парнюга [Двері ванькира відчинилися, і, схиляючися, щоб не вдаритися головою в одвірок, до ванькира ввійшов здоровенний хлопище (Фр.)]. хлопійко уменьш. разг. мальчуган, мальчонка, мальчонок; фам. мальчишка [Поруч нього із кашкетом в руках стояв білоголовий хлопійко в червоній краватці (Панч)]. хлопка крестьянка; мужичка [Коли б зібрати всі сувої, що тчуть для нього [По- тоцького] щороку хлопки, можна було б вистелити білий шлях з Брацлава аж до Варшави (Тулуб); Я її кликала, як добру, а вона мене мало не з'їла! І перед всіма хлопками, аж мені встид було!.. (Л. Укр.)]. Ср. хлоп1 1. хлопнути см. хлопати. хлопство собир. крестьянство; мужики; (преим. прен.) мужичьё [Хлопство піднялося по обидва боки Дніпра, Хмельницький веде Січ, Кривоніс лютує на Поділлі й на Волині (Кач.); Будь обережний із тим Грицем, із тими парубками — там — знаєш? — і з усім хлопством. Будь обережний! (Фр.)]. Ср. хлоп1 1. хлопський крестьянский; мужицкий, мужичий [Маленький хутір серед лук і нив на горбику над річкою шумною, — от там я в простій хлопській хаті жив, і самота і сум жили зо мною (Фр.); — Гладкий! Викохався на хлопських сльозах, — із зненавистю прошепотів дід Омелько (Тулуб)]. Ср. хлоп1 1. хлопців, -цева, -цеве мальчика; мальчугана; парнишки, паренька; юноши; парня (род. п. от мальчик, мальчуган, парнишка, паренёк, юноша, парень) [А тим часом фантазія хлопцева вперто працює над фігурою Хо (Коцюб.); Тамару все більше
|