Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хло 337 хло зацікавлювала хлопцева розповідь, і вона жодного слова не промовила, поки він не вакінчив (Хижн.)]. Ср. хлопець 1. хлопцюга 1) увел, парнище, парнюга; 2) разг. редк. парень; укр. хлопец [Долі ще змалку здаюсь я нелюбий, — Я наймит у неї, хлопцюга приблудний (народна пісня)]. хлопча, -чати уменъш. мальчонка, мальчонок, мальчуган [—Що це таке? Як зветься? — питає, бувало, Чапей у школяра, тикаючи черешневим прутом у малюнок. — Авжеж, мабуть, піч, — не моргнувши, каже хлопча (Мур.)]. хлопчак, -ка разг. мальчуган (разг.), мальчик, фам. мальчишка; (о подростке разг.— еще) паренёк, малёц [Хлопчакам по 8—9— 10 літ, а з яким запалом і як серйозно вони забивають м'яча! (Вишня); Поруч коня ступав босий хлопчак у великому військовому кашкеті (Козач.)]. хлопчатко уменъш., ласк, мальчонка, мальчонок, мальчоночек, мальчугашка, мальчишечка [Саме напровесні Настя злягла: знайшлось хлопчатко (Коцюб.)]. хлопчачий 1) мальчиковый (предназначенный для мальчика); мальчишеский; разг. мальчишечий [Золотаве ластовиння сяяло па хлопчачому виді. Спокійна посмішка розсувала пухкі губи (Янов.)]; см. ещё хлопців; 2) (перен.: легкомысленный) ребяческий, мальчишеский; разг. мальчишечий [Очі стали зосередженими і втратили вже хлопчачу безжурність (Панч)]. хлопченя, -няти уменъш., ласк, мальчонка, мальчонок, мальчоночек, мальчугашка, мальчишечка [I вдень і вночі перед очима [Олесі] чорнявії хлопченята, потомлені, поблідлі, привиджуються (Вовч.)]. хлопчик мальчик; разг. мальчуган, паренёк; ласк. фам. мальчишка [3 другої кімнати вийшов кучерявий хлопчик у довгій сорочечці (Панч); Коли починалася весна, ми, сільські хлопчики, залишали книжки і продовжували вже іншу «науку» на пасовищі біля отари і череди (Цюпа)]; слухняний (розумний) ~к послушный (умный) мальчик; разг. пай-мальчик. хлопчиків, -кова, -кове мальчика; мальчугана, паренька (род. п. от мальчик, мальчуган, паренёк) [Пропускаючи поперед себе літнього мужчину, повертається хлопчикова мати (Янов.)]. Ср. хлопчик. хлопчина разг. мальчуган, паренёк, парнишка; (постарше) малёц [Я не можу забути одного хлопчини, який виступав в Пекіні в клубі робітничої молоді (Гонч.)]. хлопчинка уменъш., ласк, мальчонка, мальчонок, мальчоночек, мальчишечка, паренёк [Думаю, що з його повинен вийти гарний хлопчинка (Л. Укр.)]. хлопчисько (м. р. и реже ср. р.) 1) мальчуган, мальчишка (ласк. фам. и преп.), парнишка [Біля печі гойдається дитяча колиска. В колисці п'ятимісячний хлопчисько ворушить рученятами (Довж.); От з ними [дорослими] виходить найменше хлопчисько, іде собі й плаче, похнюпившись низько (Забіла)]; гидкий ^ко противный (гадкий) ^мальчишка; см. ещё хлопчина; 2) (о недостаточно зрелом, несерьёзном человеке) мальчишка [Удесяте згадуючи свою поведінку в трамваї, [Джава- дов] констатував про себе: «Хлопчисько! Йолоп!.. Забув, де міг, як баран, загинути...» (Донч.); Фільній обурювався. Цей хлопчисько, набридливий Ростислав, задумав його вчити! (Хижн.)]. хлопчичок, -чка уменъш., ласк, мальчонка, мальчонок, мальчоночек, мальчишечка. хлопчище разг. 1) увел, детина; парнище, парнюга; (неточно) парень [От хоч би взяти Антошка, Сарабрипового сина. Хлопчище вже здоровий, другий рік пастушить (Фр.)]; 2) редк. мальчуган; фам. мальчишка [Здуріла жінка та будяками хлопчища, — аж бідному плечі кров'ю під- плили (Фр.)]. хлоп'я, -п'яти уменъш. мальчонка, мальчонок; (реже) мальчик [Іде по воду молодиця, За нею тюпає хлоп'я... (Рил.); Заснуло хлоп'я, сховавши книжку собі під подушку (Донч.)]; мн. ч. ^лі'ята а) уменъш. мальчонки; мальчики; ребята; разг. ребятки, ребятишки [Хлоп'ята стояли без шапок з низенько постриженими головами (Мирн.)]; б) (о взрослых) ласк. редк. ребята, ребятушки [А нуте, хлоп'ята, На байдаки! Море грає — Ходім погуляти! (Шевч.)]. хлоп'яга разг. 1) парень [Розумієте, товаришу професоре, Чіпаріу ж комсомолець! Чудовий хлоп'яга! (Смол.)]; см. ещё хлопець 1; 2) увел, детина; парнище, парнюга [Ну й помічник! Здоровенний русий хлоп'яга з цупкими довгими руками (Хижн.)]. хлоп'як, -ка разг. мальчик; мальчуган; мальчишка; парнишка, паренёк [Внизу, біля Волги, гасали знайомі хлоп'яки (Ільч.)]; см. ещё хлопець 1. хлоп'ятко, хлоп'яточко уменъш.9 ласк, мальчонка, мальчонок, мальчоночек [Мале хлоп'ятко по цілих днях бігало по полю, поміж високих лопухів (Коцюб.); Черешеньки ваблять очі Діточкам маленьким: Дівчаточко й хлоп'яточко Під деревцем скачуть, Простягають рученята (Л. Укр.)]. хлоп'яцтво 1) мальчишество, ребячество [В праці «Про «ліве» хлоп'яцтво і про дрібнобуржуазні сть», написаній у травні 1918 року, Ленін показав, що «ліві комуністи» в рупором куркульської, дрібнобуржуазної стихії (Біогр. Леніна)]; 2) собир. редк. парни; укр. хлопцы [І чоловіки, і жіноцтво, і хлоп'яцтво, та й дітвора туди ж: хто жне, хто перевесла крутить, хто зав'язує, а хто носить снопи (Квітка)]. хлоп'яцький мальчишеский, ребяческий [їздив він на невеличкому коні, і їздив добре, але без того характерного хлоп'яцького форсу, що помічався в Семенистого (Верш.)]. хлоп'ячий мальчишеский; (реже) ребячий; мальчика, мальчиков (род. п. от мальчик, мальчики); (иногда — еще) детский; (только о годах) отроческий [Тепер тільки почув [Карно Петрович] дзвінкий хлоп'ячий голос (Коцюб.); В них [очах] була радість і якийсь хлоп'ячий захват (Козач.); Білолиций, з рум'янцями на щоках, з темним, хвилястим волоссям і такими ж тем- 22—1402 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)