Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хло 338 хлю ними, рівними бровами, карими ласкавими очима, менший син княгині був слухняний, запобігливий, тихий, і коли б не хлоп'ячий одяг, його можна було б прийняти за дівчину (Скляр.); Оглядівши дівчат, перебігли вони до хлоп'ячої лави (Мирн.); Ми вже бачили, яким простим, натуральним способом Міхонський розбудив у хлоп'ячій душі постанову — ніколи не брехати (Фр.); Я знов пригадую весну свою хлоп'ячу, що квітла у вітрах в донецькій далині (Сос.)]; ^чі роки детские годы; (постарше) отроческие годы. хлор, -ру хим. хлор [Для сільськогосподарських культур, чутливих до хлору (картопля, тютюн, виноград та ін.), важливо мати калійні добрива, що не містять хлору (Наука і життя, 1956, 7)]. хлорал, -лу хим. хлорал. хлоралгідрат, -ту фарм. хлоралгидрат [Глибокий фармакологічний сон, викликаний середніми дозами барбамілу і хлоралгідрату, ..викликає у собак гальмування рухової діяльності шлунка в період травлення (після споживання м'яса, хліба, молока) (Фізіол. ж., i960, VI, 2)]. хлорат, -ту хим. хлорат. хлорбензол, -лу хим. хлорбензол. хлоргідрин, -ну хим. хлоргидрйн. хлорид, -ду хим. хлорид. хлорин, -ну хим. хлорин [Синтетичне волокно хлорин має лікувальні властивості (Наука і життя, 1959, 2)]. хлористий хим. хлористый [Хлористий калій негативно впливає на розвиток надземної і кореневої маси трав (Вісник АН УРСР, 1949, 7)]. хлористоводневий хим. хлористоводородный. хлорит, -ту мин. хлорит [Хлорити дуже поширені серед метаморфічних порід (Геол. ж., 1956, XVI, 2)). хлорний хим. хлорный. хлорнуватий хим. хлорноватый. хлорнуватистий хим. хлорноватистый. хлорований спец. хлорированный. хлороз, -зу мед., бот. хлороз. хлоропласт бот. хлоропласт. хлорофіл, -лу бот. хлорофилл [Хлорофіл — особлива речовина, яка є в рослинах і від якої залежить їх зелене забарвлення (Наука і життя, 1957, 1)]. хлорофіловий бот. хлорофилловый [У хлорофілових зернах і виробляються ті органічні речовини, які служать для задоволення потреб рослинних і тваринних організмів (Наука і життя, 1957, 1)]. хлороформ, -му фарм. хлороформ [— Молодець! Оце я розумію, оце боєць! Під хлороформом, з-під ножа подає сигнали! — казав хірург, оброблюючи пораненого Ор- люка (Довж.)]. хлороформований мед. хлороформированный. хлороформування мед. хлороформирование. хлороформувати, -мую, -муєш мед. хлороформировать. хлороформуватися, -мується мед. хлороформироваться. хлорпікрин, -ну хим. хлорпикрин. хлорування спец. хлорирование [Вчені металургійного інституту вишукують способи одержання пластичних мас з продуктів хлорування бурого вугілля (Наука і життя, 1958, 12)]. хлорувати, -рун>? -руєш спец. хлорировать. хлоруватися, -руеться спец. хлорироваться [Перш ніж потрапити в квартири киян, [артезіанська вода] хлорується або знезаражується за допомогою ультрафіолетового проміння в спеціальних бактерицидних установках (Веч. Київ, 1957, VII)]. хлост, -ту и хлоста, -ти разг. порка, трёпка; дати ^ту (~ти) кому выпороть (высечь) кого, дать (задать) трёпку кому [Візьміть її та дайте доброго хлосту, щоб казна-чого не базікала! (народна казка); — Таки, — каже [Демко], — нічого не думайте, а положивши, дайте добру хлосту, поки верне [відьма] дощі та роси, що, знаю, в неї на мисниках та на полиці (Квітка)]. хлудйна обл. хворостина, прут, лозина; (для порки — ещё) розга [Надія бере човна, виламує хлудину і з великими труднощами перепливає на протилежний бік (Чаб.); Розлютився я сильно. Набив добре спину Жукові хлудиною (Коп.)]. хлудинка уменьш. обл. хворостинка, прутик, лозинка [Обоє пекли раків. Оксана ляскала хлудипкою об долівку, Тарас вдивлявся в землю, мов у дзеркало (Вас.)]. хлюп1 разг. 1) междометие, выражающее плеск [Пливе човен, води повен, Та все хлюп-хлюп-хлюп!.. (народна пісня)]; 2) (глагольное межд.) бултых [Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!.. (Г.-Арт.)]; ер. хлюпати 3. хлюп2, -пу сущ. 1) плеск [Четвертий день козацьке військо в морі, Лиш вітру шум і тихий хлюп води (Шп.)]; 2) хлюп. Ср. хлюпати 1, 4. хлюпання 1) плеск, плескание; всплески [І знов усе стихло; тільки сполохана річка, гойдаючись в своїх берегах, мелодійним хлюпанням жалілась жовтому пісочкові на докучливих гостей... (Коцюб.)]; 2) хлюпанье. Ср. хлюпати 1, 4. хлюпати, -паю, -паєш, хлюпнути, -пу, -неш и редк. хлюпнути, -ну, -нёш 1) плескать, плеснуть; (о волнах — ещё) плескаться (только песоверш.), хлестать, хлестнуть; (выбрасывать волнами и т. п. — ещё) выплёскивать, выплеснуть (кого, что); (о воде um. п. — разливаться) расплёскиваться (только несоверш.), выплёскиваться, выплеснуться, (только со- верш.) пролиться [Струнка, синьоока, розрум'янена Ольга набирає її [води] повні пригоршні, хлюпає нею собі в обличчя (Шиян); — Вип'ємо, люди! — Ан- топ розмахнувся чаркою і хлюпнув собі на рукав (Чорн.); Синє полум'я хитнулось, хлюпнуло в чорні криси цистерни і впало додолу кількома вогняними клубками (Коцюб.); По кількох хвилинах він летів з пакунком на призначену квартиру. Там його радість хлюпнула через край (Кач.); Було чуть, як серед шуму вода булькотить, ллється, хлюпає по камінні і(Н.-Лев.); Ударила [гроза] громом- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)