Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хма 342 хме вони чорною хмариною (народна пісня)]. Ср. хмара 1. хмаринка, хмариночка уменьш.у ласк, облачко; тучка [По небі плила самотня біленька хмаринка (Коцюб.); Там, вдалині, на самому обрії, здіймається темна хмаринка (Збан.); День був чудо що за хороший: сонечко гріло, легенький вітрець подихав, на небі ні хмариночки! (Свидн.)]. Ср. хмара 1. хмаристий редк. облачный [В його примружених очах пливе хмариста синява осіннього неба (Куч.)]. хмарити, -рю, -риш 1): ^рить (безл.—о погоде) [становится или стало] пасмурно; хмурится (безл.)у нёбо хмурится, надвигаются (собираются) тучи, нёбо заволакивают (застилают, облегают) тучи, нёбо заволакивается (покрывается) тучами [Тепер все хмарить і парить, і вітром пекучим несе, але дощу нема і, певне, не буде, бо все вітер хмари розносить (Л. Укр.); Усі очі козацькії вже у той бік вдивлялися. Справді, наче хмарило звідтіль (Вовч.)]; 2) (морщить) разг. хмурить [— Ой, боже, наш боже, — важко зітхнула і витерла сльози баба Ганна. — Цить, розрюмсалась, — старий хмарить чоло і нетерпляче дивиться на Петра (Ст.)]. хмаритися, -риться 1) хмуриться [Помутилось сине море, Небо хмариться прозоре (Пере.); Хмаривсь день якусь хвилину — потім знову заяснів (Тич.)]; вриться безл. [становится или стало] пасмурно; нёбо хмурится, надвигаются (собираются) тучи, нёбо ваволакивают (застилают, облегают) тучи, нёбо заволакивается (покрывается) тучами (иногда формы настоящего ер. переводятся формами прошедшего вр.) [Минув день. Звечора хмарилось, а десь опівночі зашуміли під поривчастим вітром голі віти (Шиян); Ще вчора було тепло, як літом, і ясно, ані хмариночки, а нині повіяв холодний вітер, хмариться й накрапає дощик (Коцюб.)]; 2) (становиться невесёлым у угрюмым) мрачнеть, хмуриться [Валя сиділа поруч Крайнева, і обличчя її хмарилося все більше (Собко)]. хмарище увел, тучища. хмарка уменьш.у ласк, облачко; тучка [В ясній блакиті мандрує хмарка (Риб.); Олесь глянув на небо, воно було сине, аж темне, тільки на обрії лежала хмарка, як оли- в'яний валик (Панч); Сиза хмарка диму попливла по кімнаті (Ільч )]> .^ка суму, турботні* т. п. облако (облачко) печали, тревоги и т. п. [Однак, невва- жаючи на той зневажливий рух, хмарка турботи повила Замфірове чоло (Коцюб.)]. Ср. хмара 1. хмарний 1) облачный; (сумрачный —> о небе, покрытом тучами; о погоде) пасмурный; (мрачный) хмурый [Вже смеркало надворі —- вечір хмарний наближався (Вовч.); Небо чорне і хмарне тяжіє вгорі (Л. Укр.)]; ~на ніч облачная (хмурая) ночь [У сутіні хмарної ночі Щораз блідий місяць зни- ка (перекл. Л. Українки)]; 2) (перен.: невесёлый у недовольный) угрюмый, хмурый; (реже) сумрачный; (сильнее) мрачный; (преим. о виде у настроении) пасмурный [Ви хмарна дівчина. Про себе я вже мовчу. І я сумний (Сос); Є хмарні душі, ті завжди повиті смутком і журбою (Сос.)]; 3) (тяжё- лыйу безрадостный) мрачный. хмарність, -ності 1) облачность, пасмурность; 2) угрюмость, хмурость; сумрачность; мрачность; пасмурность [Злетіла з брів вічна хмарність, і зморшки ніби розійшлися, від чого, здавалося, помолоділи обличчя людей (Цюпа)]. Ср. хмарний 1—2. хмарніти, -нію, -нієш мрачнеть [Нестір по- верта чубату голову, сите лице його хмарніє (Горд.)]. хмарнішати, -шаю, -шавш мрачнеть, становиться более мрачным. хмарно нар. і) (в значении сказуемого) облачно; пасмурно [Погода тут була гарна, а це вже третій день хмарно і холоднувато (Коцюб.)]; 2) угрюмо, хмуро; мрачно; пасмурно [Лиш один козак не ґуля, не п'є, на турчанку хмарно задивився... (Сос); Вона не промовила нічого. Стягнула хмарно брови над чолом і вп'ялила очі в землю (Коб.)]\ 3) мрачно [Та ще й те, Що літечко моє святе Минуло хмарно (Шевч.)]. Ср. хмарний 1—3. хмаровий тучевой. хмаровиння собир. облака; тучи [Над полем блакитну завісу 3 хмаровиння й дощу Підіймає крило літака (Руденко); Вирують у хмаровинні піднятої куряви підводи, вершники, машини (Гонч.)]. Ср. хмара 1. хмаровище 1) большое нагромождение облаков или туч [Дощ, витрусивши безліч краплин, посунув свої хмари далі, збирав до себе всі випари і перешиковував хмаровище (Янов.)]; 2) тучи [Велелюдні селянські процесії, виходячи в хмаровищах куряви насупроти стихії, падали навколішки, благали, щоб вщухло (Гонч.)]. хмародряп небоскрёб [Кому повім мою печаль Між хмародряпів і проваль..! (Рил.)]» хма ролом, -му обл. ливень. хмаронька, хмарочка уменьш.у ласк, облачко; тучка [За сонцем хмаронька пливе (Шевч.); На небі ні хмарочки, ні плямочки (Мирн.)\. Ср. хмара 1. хмарочос небоскрёб [Панове постачальники зброї, трубадури вибухових речовин і отруйних хмар! Не висотою хмарочосів вимірюється гідність народів, а високістю мети і намірів (Довж.)]. хмелевий хмелевой [Пізнавши пана, Гнувся я на панський лад.. Я данини все нові Винаходжу: празникові, Хмелеві та грибові (Фр.I хмёлик 1) ласк, от хміль 1; 2) род узора для вышивания и росписи [Г а п к а входить: Лавро, я хмеликом вишиваю... (Янов.)]. хмелина 1) разг. хмелина (равг.); стебель хмеля [Стирчав кілок між Лопухом, А по йому Хмелина повилася І гарно так з ним обнялася (Гл.)]; 2) бот. обл. см. повитиця. хмелинонька, хмелиночка уменьш.у ласк, стебелёк хмеля [Малесенькі рученятка обвилися коло його, наче ціпка хмелинонька, і голосочок шепоче: «Братику! братику!» |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)