Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хна 344 хов ро зійшлися на переніссі (Гонч.); — Я сам гратиму. Чуєш, Ольго? — промовив він хмуро (Шиян)]; 2) (в значении сказуемого) хмуро, пасмурно; сумрачно [Ой темно та хмурно на третій день (Мирн.); Погода не щодня кримська: то вітер, то хмуро, то холоднувато (Л. Укр.)]. Ср. хмурий 1—2. хна хна [Вони [татарки] обмили її [Настю] від ніг до голови запашною водою, старанно підрізали їй нігті на руках і ногах і пофарбували їх рудою хною (Тулуб)]. хникання разг. хныканье [Мені здалося, що це тільки розмови, інтелігентське хникання (Риб.)]. хникати (хникаю, хникаєш и реже хнйчу, хничеш) разг. хныкать [Таня: .Л ви, З і ля, кидаєте мене? Що ж мені тепер робити? Сяду та й буду рюмсать. (Схиляє голову, в жарт хникає) (Вас); — Я не ходив, мене Карно підбив, — хникав Івась (Мирн.); Сидить [Голуб], задихався, змарнів, І труситься, і хниче (Гл.)]. хнюпити, -плю, -пиіп разг.: *^ти голову опускать голову; г^ти ніс (носа) вешать нос, унывать, падать духом. хнюпитися, -плюся, -пишся разг. опускать голову; (перен. — ещё) падать духом [Олеина розсілася на підлозі і знайомила нову ляльку з лялькою Марусею. Стара лялька хнюпилась, не хотіла розмовляти (Жур.); Аге-гей, товаришу! Вище голову, друже. Чи ж можна так хнюпитись, хмурити чоло, коли навколо квітує життя? (Збан.)]. хо дет. бука [В очах, ще мокрих від счіз, малюється жах... Так, ті очі бачать у таємничій пітьмі постраха дітей — Хо, страшного бородатого діда, з величезною торбою за плечима, повною неслухняних дітей (Коцюб.)]. хоана анат. хоана. хобза бот. обл. (Sambucus ebulus L.) бузина собачья. хобот хобот [В озері стояв слон і, набираючи хоботом воду, поливав себе, як з душу (Іван.); Коли залізний хобот завалочної машини подав у піч останню мульду з брухтом, у ванні мартена щось вибухнуло (Руденко); Гармата стояла, повернута хоботом у бік поля (Ле і Левада)]. хоботний хоботный. хоботні, -них сущ. зоол., вит. хоботные. хоботок, -тка 1) уменьш. хоботок [Відразу подався цей збрід навтьоки, ..Коли кулемети з вагонних площадок Назустріч їм вистромили хоботки (Бажан)]; 2) (у насекомого) хоботок [Хлопчик бачив, як він [метелик], згорнувши крильця, витяг довгий хоботок і почав смоктати з квітки нектар (Донч.)]. хов, «ву обл. воспитание; (о животных) выкорм [Батько й найшов мені дівчину тут, В Жовтанцях: здорова, вродлива І простого хову (Фр.); Сей кінь свого хову (Н.-Волын. у. — Сл. Гр.)]. хованець, -нця обл. 1) чёрт; 2) (в доме) домовой [Пан учитель Лунина підслухав, як діти розповідали собі, що будник при залізниці держить у своїй хаті хованця, замкненого в маленькій рурці (Ков.)]. хований 1) прич. скрываемый; хранимый [Тільки тепер вона розуміє тую старанно ховану тугу, що часом все ж таки пробивалась в тих глибоких очах (Л. Укр.)]; ср. ховати1 1; 2) прил. скрытый; тайный [Горпина Корніївна: Так оце у вас крадене весілля, ховане вінчання! Так оце ви недурно справляєте весілля крадькома од своєї сестри (Н.-Лев.)]. хованка разг. потайное место, тайник [—Мені боязко, неньку, — шепотіла • Марійка. — Наш Микольцьо не витерпить і вийде із хованки (Куч.); У мене добра хованка єсть, — заховаю, то ніхто не знайде (Н.-Волын. у. — Сл. Гр.)]. хованки, -нок (игра) прятки [Надворі місяць наче в хованки грався між хмар (Головко)]. ховання воспитание; выкорм [Це лошиця свого ховання (Н.-Волын. у. — Сл. Гр.)]. Ср. хов. ховання 1) прятанье; скрывание; припрятывание; убирание; хранение; скрывание [В хованню був [ Пакта лаха] майстер, і, не- вважаючи па часті ревізії в його казні, майже ніколи не можна було знайти в ній нічого (Фр.)]; 2) похороны; погребение. Ср. ховати1 1, 3. ховати1, -ваю, -ваєш (что, реже кого) 1) прятать; (преследуемых людей — еще) скрывать (где); (тайком или сохраняя на будущее разг. — ещё) припрятывать; (особенно тщательно разг. — ещё) упрятывать; (помещать на должное место — ещё*) убирать; (держать в целости) хранить, беречь; (не показывать; делать незаметным) скрывать [Хмару розбила ластівка. Вбігла Гафійка, сквапно ховаючи щось за пазуху (Коцюб.); Я знаю, що Левко втік, а вони його ховають (Квітка); Старий воли випрягає, Занози ховає Мережані, а Катруся Марка оглядає (Шевч.); Вона знає, пащо ховає ті гроші (Коцюб.); І клялись ми ховать в серці твій заповіт (Стар.); Курить, курить доріженька туманом, Ховає, закриває давнину (Дор.); Р і ч а р д: Скажи їй тільки: вороття немає.. Джонатан: Ні, Річарде, ти не ховай сих сліз, я бачу їх. Скажу твоїй сестрі: він плакав, те говорячи (Л. Укр.)]; ^вай б 6 ж є! (восклицание) разг. уст. не дай бог! [У костьолі... у титаря... А дочка ОксанаІ Ховай боже! як панночка! Що- то за хороше! (Шевч.)]; ~тп кіпці см. кінець1 1; ^ти очі, погляд прятать глаза, взор (взгляд) [— Я нічого не знаю про безповоротність, — сказав поет, ховаючи погляд (Л. Укр.)]; ^ти таємницю хранить (беречь) тайну [Зложили всі обітницю врочисту ховати таємницю до загину (Л. Укр.)]; г^ти шаблю у піхву вкладывать саблю в ножны [Панас ховає шаблю у піхву й оступається од дверей (Н.-Лев.)]; правди нічого <-*>ти (вводное словосочетание) разг. по правде (правду) говоря, по правде (правду) сказать [Правди нічого ховать, Нігде нема Марусі рівні (Греб.)]; 2) (перен.: не давать проявляться чему) скрывать, таиться |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)