хов 345 ход (с чем) [Так, він знає се добре... але він гордо носить і ховає те кохання від усіх... (Л. Укр.); Роман стояв, ховав печаль, чекав, що хтось про нього згадає. А той хтось мовчав (Дор.)]; 3) (об умершем) хоронить; погребать [В годину, коли ховали Леніна, міжнародний пролетаріат оголосив п'ятихвилинне припинення всіх робіт (Біогр. Леніна); Грає кобзар, приспівує, Вимовля словами, ..Як ховали козаченька В зеленім байраці (Шевч.)]; О **ти в собі тайть в себе [Вони [архіви] можуть дати в руки наукових інститутів, у руки комсомольців-розвідувачів ключ до тих багатств, які ховають у собі земні надра (Донч.); Пісня, казка, приказка, мов ті муровані склепи-схованки, багато ховали в собі його [народу] сліз, його таємних надій, думок (Мирн.)]. ховати2, -ваю, -ваєш (кого) обл. воспитывать, растить; (о животных) выкармливать [Князь: ..Адже се вона Пред славу сю любила, як дитину, Ховала, і пестила, і навчала (Фр.)]. ховатися1, -ваюся, -ваєшся 1) прятаться, (реже) затаиваться, разе, таиться, хорониться; (преим. от преследования — ещё) скрываться; (находить себе защиту от кого-либо или чего-либо — еще) укрываться [Тільки після концерту Артамонов знову побачив Та сю, коли вона ховалася за колоною (Дмитр.); Веселе сонечко ховалось В веселих хмарах весняних (Шевч.); Два дпі і дві ночі сиділи вони тут у вогкості й пітьмі, ховаючись від козачих пікетів (Коцюб.)]; не ^тися від бка не укрываться от взора [Він здебільшого мовчав, але від його швидкого, уважного ока не ховалося ніщо (Смол.)]; 2) (быть или становиться незаметным) скрываться; (реже) прятаться; исчезать [Балка, вкрита садками, вилась попід горою і ховалась далеко, далеко в старому липовому лісі (Н.-Лев.)]; 3) (скрывать что-либо от других) разг. таиться; разг. прятаться [Професор відповідав на запитання точно, не вважаючи за потрібне будь з чим ховатись, навіть перед незнайомою людиною (Смол.); її забрали в гестапо... Дочко! Дочко! Чом ти ховалася від мене? Матері рідній не говорила... (Хижн.)]; 4) (заключаться в чём-либо, иметься) редк. крыться (в чём); скрываться (за чем), таиться (в чём) [Вона догадалась, що її свекруха недобра і що під її солодкими словами ховається гіркий полин (Н.-Лев.)]; 5) страд, з. прятаться; скрываться; припрятываться; упрятываться; ^ убираться; храниться, беречься; скрываться; хорониться; погребаться; ср. ховати1 І, З. ховатися2, -ваюся, -ваєшся воспитываться [Князь: Вона ж при нас ховалась, виростала (Фр.)]. Ср. ховати2. ховзышй обл. см. ковзкий. ховрах, -ха, ховрашок, -шка* зоол. суслик; (в некоторых местностях) овражка, овражек [Жирні, відгодовані ховрахи бігають по полю, інколи зупиняються на горбиках, щоб свиснути (Собко); Понад шляхом, щирицею, Ховрашки гуляють (Шевч.)]. ховраховий, ховрашковий сусличий, сусликовый [Вона спинилась, поправила хустку, щоб перепочити, і знову пішла по полину, по ховрахових норах (перекл. з О. Толстого); Нога Буланого потрапила в ховрашкову нору (Донч.)]. ховрашиний сусликовый, сусличий [Жорстокі суховії та завжди безхмарне небо з розпеченим сонцем безжально смажать ту степову пустелю, зорану ховрашиними норами та чорну повесні від вопрілих кураїв... (Ле)]. ховрашковий см. ховраховий. ховрашок см. ховрах. хода 1) (манера ходить, ступать) походка (только о человеке); (преим. о плавной, величавой) пбступь; шаг; (о мелких, лёгких также) шажок (разг.) [В рухах, в його ході було молоде щось, тривожне й нове (Коцюб.); Вона приходить, молодь юпа: у кожного своя хода (Тер.); Він ішов попереду легкою, оленячою ходою (Гонч.); Льотчик швидко йде рішучою ходою командира, видно, поспішає назустріч лікареві (Кундз.)]; іти повільною (тихою) ^дою идти медленным шагом (мёд- ленными шагами); (чаще) идти медленно, идти, медленно ступая [Впоперек дороги тихою ходою Близько поуз мене йшов старий дідок (Щое.)]; 2) (процесс) ходьба; шаги (в частности о воспринимаемом на слух); (преим. с указанием куда) движение; рит. шествие; (в отдельных выражениях) ход [Від прудкої ходи Остапові вробилося душно (Коцюб.); Як тільки зачую чиюсь ходу, зараз колотиться серце (Коцюб.); Вона до гетьмана підходить, і од ходи вбрання шумить... (Сое); Я знаю Україну молоду, її в майбутнє впевнену ходу (Шп.); По полях, садах і городах іде золота осінь. її урочиста хода відчувається всюди — і на селі, і в містах (Шинко)]; н а ^ді на ходу [К и л и н а вже на ході: Живі бувайте, нас не забувайте! (Л. Укр.)]; на день ~цц на день ходу; прискорити <^д?, придати г^дй прибавить ходу, ускорить шаг (шаги), пойти быстрее [Мисливець прискорив ходу (Вл.); Гнідко ще дужче придав ходи (Мирн.)], см. ещё наддавати: ^дати х 6- ду (ходи); уповільнити (придержати, вкоротити) ^ду замедлить шаг (шаги), пойтй медленнее; разг. убавить ход [Пара зацікавила Сергія, і він навмисне уповільнив ходу (Ковач.)]; черепашачою «-^дою см. черепашачий; 3) (музыка) обл. марш [Справник стоїть та свистить — якусь жовнірську ходу висвищу є (Вовч.)]. ходак, *к? 1) ходок [— Це петиція Зигмуп- дові від львівського міщанства і ремісників, — пояснив він. — Довелося їм скласти останні шеляги й надіслати до Варшави ходаків (Тулуб); Не влічити ходаків, які приїжджають до колгоспу «Радянська Україна» за досвідом (Колг. Укр.9 1958, 6); Дорога тут рівна, а ходак я гарний (Донч.)];
|