Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ХРУ 362 хря хрусткий 1) хрустящий [Хрусткий вечірній холодок — Як серця перша охолода (Рил,)]; 2) (непрочный) хрупкий, ломкий; обл. хрусткий [Калюжі вкрилися тоненькою хрусткою плівкою (Собко)]. хрусь (глагольное межд.) 1) хрусть [Коли це раптом гілка над нами тільки хрусь! (Забіла); Наскочить па його [камінь] коса, задзеленчить... Хрусь надвоє!.. (Г.-Ар т.)]; 2) (об ударе) хрясь, хрясть [Миттю рука мордатого опинилася на білій голові... хрусь! — і відляск пішов по хаті (Мирн.)]. .хрущ, -ща днт. цветоед, хрущ; майский жук [Садок вишневий коло хати, Хрущі пад вишнями гудуть (Шевч.)]\ в степу і ^щ м'ясо см. м'ясо. хрущак, -ка энт. хрущак. хрущати, -щу, -щйш хрустеть [Чоловік став підводитись, і чутно було, як хрущали його кістки (Мирн.); Сагайда.. нещадно хрущав своїми новими чобітьми по дрібному камінню (Гонч.)]. хрущик уменъш., ласк, от хрущ [Як лиш май настав чудовий, Хрущики, немов у змові, Всі в один збудились день (У. Кравч.)]. хрущики, -ків кул. хворост. хрюкания хрюканье [Клубок раптом зупинився і видав звук, дуже схожий на хрюкання (Донч.)]. хрюкати, -каю, -каєш, хрюкнути, -ну, -неш хрюкать, хрюкнуть [Порося залізло під лаву й хрюкало (Н.-Лев.); Сказано: на кого люди гомонять, на того й свині хрюкають (Морд.)]. хрякати, -каю, -каєш, хрякнути, -ну, -неш обл. харкать, харкнуть [Мабуть, чи пе сухоти добігла й кров'ю стала хрякати (Барв.); Кит-риба як хрякнув, увесь світ стрепенувся (народна казка)]. хряп, хрьоп (глагольное межд.) трах; бряк [Зараз, узявши у вуглі сокиру, [Тиміш] хряп по замкові!.. (Квітка); — Бережися ж там,- дочко! — Пхі, — така весела була, — прощайте! — хряп дверима (Головко); Я хрьоп дверима! та на двір (Н.-Лев.); Як несамовита, вбігла [Кайда- шиха] в Мотрину хату, вхопила з припічка здорову макітру та — хрьоп нею об землю (Н.-Лев.)]. Ср. хряпати 1. хряпання шум; (короткий и резкий) треск; (раскатистый) грохот [Кидаюсь, не тямлячи себе, до дверей, але вони враз з хряпанням розчиняються і щось, немов лантух, хекаючи, падає на тротуар (Кол.)]. хряпати, -паю, -паєш, хряпнути, -ну, -неш и хрьопати, хрьопнути разг. 1) стукать, стукнуть; (сильно ударить соверш. разг. — ещё) треснуть, (грубее) хрястнуть; (обычно с шумом, треском) разг. трахать, трахнуть; (с силой бросать что-либо—ещё) брякать, брякнуть [Одна грудка поціляє Сьомку в груди, друга хряпає Юру в тім'я і збиває геть кашкет (Смол.); Син товкся в овоїй кімнаті, навмисне хряпав там чимсь, стукав (Загр.); Він розмахнувся і вдруге хряпнув коцюбою (Смол.); Він у коридорі хряпнув дверима і почовгав до виходу {Коп.); Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима (Коцюб.); Буря ірвопула віконницю, ..хрьопнула нею об стіну й страшно гуркнула (Н.-Лев.); Вона побігла в Лаврінову хату, вхопила з полиці горшка і хрьопнула ним об землю (Н.-Лев.)]; 2) (удариться) брякнуться; (грубее) хрястнуться [Bona затрусилась і упустила тарілку на поміст. Тарілка хрьопнула й розбилась (Н.-Лев.)]. хряпнутися и хрьбпнутися, -нуся, -нешся фам. брякнуться, трахнуться; (тяжело). грохнуться [Як стусону у ворота раз, удруге, та так їх з петлями, з прогоничем і випер, та вкупі з ними і сам хряпнувся (Стор.); Блискуча сокира, мов блискавка, впала їй на голову і глибоко розколола череп. Олександра хрьопнулась на землю (Коцюб.)]. хряск, -ку треск; (слабее)хруст; обл. хряск [Було чути приглушене глибиною балки рипіння пилок, стукіт топорів, хряск поваленого дерева... (Кач.); Голос старої жінки розлягається дужче. Раптом його покриває хряск від падання йудови (Л. Укр.)]. хряскати, -каю, -каєш, хряснути, -ну, -неш разг. 1) брякаться, брякнуться (разг.); трахаться, трахпуться (разг.); фам. тарарахнуться; падать с треском, упасть с треском; (только соверш. — о тяжёлом) рухнуться, рухнуть с треском; ломаться с треском, сломаться с треском; (только соверш.— ещё) треснуть, хряпнуть (разг.), хрястнуть (обл.) [Хтось головою стукнувсь об мисник, і якась макітерка хряснула об долівку (Вас); Панас висунувсь у вікно, щоб чути, як вона [шафа] хрясне грудьми об землю (Коцюб.); Хряснула кістка, рука жінки вклякла, а голову туманом, кольками взяло (Ле); Хряснув у землі перетятий корінь (Ільч.)]; 2) (производитьзвук) трахать, трахнуть; (ломая или ломаясь) хрустеть, хрустнуть [[Дівчина] хряснула переді мною дверима, не встиг я й слова промовити (Десн.); Лукаш іде в ліс; чутно згодом, як він хряскає сухим гіллям (Л. Укр.); Руки німця хряснули в суглобах (Гонч.)]; г р і м г**не гром трахнет ІТут разом як осяє їх блискавка, як хрясне грім, мов небо на них впало!.. (Квітка)]; 3) (наносить удар) фам. трахать, трахнуть; (грубее — только соверш.) хрястнуть [Чотки свиснули в повітрі і хряснули Сапьку по голові (Донч.)]. хряскіт, -коту разг. треск; хруст; хряск [Хитнувся стілець, па якому стояла Лукія, і дівчина штовхпула рукою блакитну чашу.. Пролунав моторошний хряскіт, скалки розлетілись на всі боки (Донч.); Один дуб, на самім краю лісу, разом з корінням вилетів у повітря і з страшним хряскотом розлетівся на тріски (Фр.I* Єр* хряск. хряскотіння разг. треск; хруст; хряск. Ср. хряск. хряскотіти, -тить разг. трещать; (слабее) хрустеть [В цю мить над ним лунає тріск, хряскотить поламане гілля. Ігор здригається від несподіванки (Багм.)]. хряснути см. хряскати. хряснутпся, -нуся, -нешся фам. брякпутьвя; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)