Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хут 368 хут там, обложившисьг_полями, хутірські сади, як розкішні квітники (Мирн.)]. чуткий разг. 1) скорый; быстрый [Софія подалась хуткою ходою стемнілою стежкою до курзалу (Л. Укр.)]; 2) (с временным значением) скорый [Ти правильно чинив, що не повірив у мій хуткий приїзд до Чадака (Ле)]. хуткість, -кості скорость; быстрота [По тому, як пробігали осики і телеграфні стовпи, можна було втямити, з якою хуткістю мчала машина (Коп.)]. хутко нар. 1) скоро; быстро; разг. живо; обл. шибко; (при формах пов. н. обычно) скорее, быстрее, живо, живее [З-за хати знов вийшов Сашко, а позаду хутко прямувала Тетяна (Коп.); Підбіг [Ярослав] захеканий, випалив згарячу: — Татку, хо- ди-но хутко в контору! Американці приїхали! (Цюпа)]; н є так ^ко діється, як г^ко говориться погов. всё скоро сказывается, да не всё скоро делается; г**ко казка кажеться, та не [так-то] ^ко діло робить- с я см. казатися; 2) скоро [Хутко крізь білий застил сніговий не стає нікого видко (Л. Укр.)].^ Ср. хуткий 1—2. хутній см. хутче. хуторець, -рця, хуторок, -рка уменьш., ласк. хуторок ГМаленькою хмаринкою темніє над глибоким яром закинутий у степу хуторець (Вас); — Шлях є, та кудою він провадить? — каже козак. — Треба під'їхати до хуторця й поспитатись (Вовч.); Синіли невеличкі ліски, чорніли хуторки (Мирн.)]. хуторйще место, где был хутор. хуторнйй хуторской [Щоб хуторну хандру прогнати, Один вигадливий Панок Задумав до себе розумних наскликати І світом мудрості розбуркать свій куток (Гл.)]. хуторок см. хуторёць. хуторочок, -чка уменьш., ласк, хуторочек [Уявлялась у думці молодиця з дитиною ..на руках у вбогому хуторочку (Вовч.)]. хуторський хуторской [Хаєцький.. до всього хотів вносити свої корективи. То він критикував хуторську систему та місцеву породу свиней, то, задумавшись, зненацька висловлював припущення, куди тікатиме Гітлер, коли йому припече (Гонч.)]. хуторянин хуторянин [Як віддала його не- біжчиця-мати на восьмому році життя пасти гуси до багатого хуторянина, ..то отак і вік минув (Янов.)]. хуторянка хуторянка [Четверо таких убогих людей довідались, що в удови, сусідньої хуторянки, добрий урожай (Барв.)]. хуторянство хуторянство [Різко виступаючи проти хуторянства, провінціалізму, «ма- ніловської ідеалізації» життя, в окремих творах української літератури, показуючи безплідність епігонів Шевченка, Драгоманов закликав українських письменників іти по шляху критичного реалізму, вказаному Шевченком і Гоголем (Рад. літер., 1958, 5)]. хуторянський 1) хуторяпский [Позначились негативно на словнику [Грінченка] і певні хуторянські та націоналістичні тенденції (Рил.)]; ер. хуторянство; 2) уст. хуторской [Присмерком дочапали до хутора. В хуторянських хатах де-не-де світилось (Вовч.)]; ер. хутір. хутро мех; (как предмет промысла и торговли — еще) пушнина, пушной товар; (одежда) меха, шуба, (женская чаще) шубка [Виходить Лісовик у сірій свиті і в шапці з вовчого хутра (Л. Укр.); Мисливство, крім м'яса, давало і цінні хутра, які., були предметами зовнішньої торгівлі (Архл., 1953, VIII); Вони одягалися в хутра, запрягали в сани замість коней собак і полювали на тюленів І^Трубл.)]; в дорогому rwpi в дорогих мехах; н а ~рі (какой) на меху [На ганок вибіг кирпатий фертик у коротенькому зеленому піджаку на телячому хутрі (Збан.)]; п і д б и в а- т и <^ром подбивать мехом, подшивать мехом; разг. подпушать; підбирач (добирач) г^ра см. підбирач 2, добирач; не продавай ^ра, доки вовка не застрелив (застрілив) погов. не продавай шкуру, не убив медведя или не убив медведя, не продавай шкуры [— Ну, ну, не продавай хутра, доки вовка не застрілила! — сказав Владко (Фр.)І- хутровий 1) меховой [Теплий хутровий одяг грів, не обтяжуючи його (Трубл.)]; 2) (относящийся к промыслу) пушной; ~вйй звір пушной зверь [Хутровий звір [заєць] — неабиякий шкідник молодої деревної рослинності на полезахисних смугах (Вісник АН УРСР, 1953, 11)]. хутровик, -ка спец. меховщик [Рахель і Маша мали., по дорозі заїхати до хутровика, якому віддані були на літо шуби Віри Павлівни (перекл. з Чернишевського)]. хутровина разг. пушнина [Держава дедалі більше одержує хутровини від звіровод- ства (Наука і життя, 1960, 9)]. хутровичка спец. меховщица. хутрозаготівля мехозаготовка [Останнім часом значне місце в хутрозаготівлях займає так зване другорядне хутро, яке дають такі звірки, як ховрахи, водяні щури, хом'яки тощо (Наука і життя, 1955, 1)]. хутрування подбйвка мехом; подпушка. Ср. хутрувати1. хутрувати1, -рун>, -руеш (об одежде) подбивать мехом; разг. подпушать. хутрувати2, -рую, -руеш (о печи) обл. обмазывать [глиной] [Як же мені, сестро, такій бути, Чуже діло роблячи, чужі печі хут- руючи (народна пісня)]. хутряний меховой [Коротенька хутряна куртка робила його ще нижчим (Коп.)]; ~т сировина пушное сырьё. хутряник, -ка спец. меховщик. хутряничка спец. меховщица. хутрянка разг. 1) (одежда) шубка [Надіну хутрянку, вийду, сядемо у садочку та й просидимо цілу ніч (О., 1862, VII— Сл. Гр.)]; 2) (покрывало для ног) меховая полость [Доліва-Ясенський сидів на ганку в глибокому кріслі, загорнувши хутряпкою ноти (Тулуб)]. хутче, хутчій, обл. хутній пар. разг. скорее; поскорее; быстрее; живее; шибче [Сестро! |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)