Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хух 369 цар треба усе тепер добре впоряджати, треба хутче, щоб тут нам не забаритися... (Вовч.); — Денисе, хутчій! — підгонив він молодшого брата (Гонч.); Ось з вирію птахи ключами Додому вже линуть хутній (Дн. Чайка)]. Ср. хутко, хухати, -хаю, -хаєпі, хухнути, -ну, -непі разг. 1) дуть, дунуть [Так було давно, як я видирав горобці з гнізда і впав, то моя мама гладила мене і хухала на голову та й казала, що буде легше (Стеф.); — Даю тобі, Олексо, п'ять нових, бачиш? — хухнув він па п'ятак (Козл.)]; 2) (согревая и т. п.) дышать, дохнуть, разг. дыхнуть [Я нишком хухав на пальці (Коцюб.); Бо як цабанити, -баню, -баниш обл. 1) бранить (кого, что), ругать (кого, что); (сильно возмущаясь — ещё) проклинать (кого, что); слать ругательства (кому, чему), слать проклятия (кому, чему) [Хлопи не вважали на святість місця, але цабапили о. Квіптіліану також порядним запасом свойого лексикона (Фр.)]; 2) (о цене) заламывать (разг.); запрашивать [Бойка па ярмарку не ошукаєш, ціну він цабапить, як за рідного батька (Фр.)]. цабё разг. 1) восклицание, которым направляют волов направо [Та й орав мужик край дороги. Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру! (народна пісня); Гей та соб, та цабе! — от і вся невеличка наука погонича (Мирн.)]; 2) нар. направо, вправо [Що ти соб береш? Виходить з борозни віл. Бери цабе! (Горд.)]; 3) (о значительном лице) нескл. сущ. ср. р. ирон. шишка, [важная] птица [В нас нині і в коридор не можна заходити: якесь велике цабе приїхало, не знаєм і хто (Кундз.); Ти думаєш, як ти отаман, то й велике цабе. Били ми й не таких панів, як ти! (Н.-Лев.)]. ца бека ти, -каю, -каєш разг. произносить «ц а- б є» [І знову [ярмарчани] їдуть, і нокають, і гейкають, і цобкають, цабекають, і тпрукають (Вишня)]. цаль, -ля обл. уст. дюйм [Зітхнувши, [хлопець] обзивається до старого: — Ех, діду, коли б мені хоч на цаль підрости! (Дм. Бедз.); У дверцях [тюрми] малі віконця на кілька квадратових цалів завбільшки (Фр.)]. цап1 сущ. козёл [Став він [зайчик] цапа кли- кать-звати: — Йди ялинку об'їдати! Йди ялинку об'їдати, бо не хоче погойдати (Hex.); Дикий цап кричав десь в лісі жалібно, різко (Фр.)]; я к з *^па молока (вовни) погов. как от козла молока или как от козла: ни шерсти, пи молока [— З тієї горбатої — роботи, як з цапа молока,— сказала сваха, — вона тільки хліб дурно збавлятиме (Н.-Лев.); Із нього наука, як з цапа вовни (Фр.)]; упертий, як ^п упрям, как козёл (осёл). цап2 (глагольное межд.) разг. цап; хвать [Ні- руки на снігу В мене заколіють, Хухне теплая душа—І руки тепліють (Руд.); —Добре радите, мамко! Нічого казати! Най про паш чесний рід говорять, най неславлять: завелася огида серед Дурундяків, та ще і не хухни на неї! — засперечався з матір'ю Микола (Ченд.)]. ху-ху межд. фу-у [Він витяг плуга і перекинув його набік. — Ху-ху!..— сказав Семен, здіймаючи шапку та втираючи впрілого лоба (Коцюб.)]. хху межд. фу, ух; (для выражения устало- сти — ещё) уф [X в є д і р: Хху!., хоч спочити (Мирн.)]. чого Ніна не боїться. Здається, ось повзе дуже страшний жук, а Ніна підбіжить та тільки — цап його в долоню (Коп.)]. цапа, цапки, цапком нар. разг. на дыбы; (торчком, стоймя — о волосах и т. п.) дыбом [Парубок зразу ж обернувся і вже головою вдарив коня, що той аж став цапа (Панч); Рвучко вхопивши ефес шаблі при боку, [Наливайко] осадив білокопитного коня, що той аж цапки став (Ле); Цапком став (Конотопщина); Як вітер було подме, так не тільки стріха цапки ставала, а всенький дім метелиці витанцьовував... (Вишня)]. цапеня, -няти козлёнок [— Одружися, Ну- р'ялі, — радила Шафіге.. — Чоловік подарує тобі на господарство двійко ягняток, а я цапеня і квочку з курчатами (Тулуб)]. цапик, -піша, цапок, -пка уменьш., ласк. козлик [В один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка [коза] привела двох козенят: цапика й кізку (Донч.); З одного берега йде до річки білий цапок, а з другого берега підходить чорний цапок (Коцюб.)]. цапиний козлиный [Дід Прохор задоволено сміявся, по-молодецькому розправляв свої сиві кущуваті вуса, погладжував цапину борідку (Збан.)]. цапйха разг. коза; обл. козлуха [В квітні виорав цапок Огородець і лапок. Та й засіяв лан цапок Для цапихи і діток (Ст.)]. цапів, -пова, -пове козла (род. п. от козёл); козлиный; ні за ~иову душу (напрасно, зря) разг. ни за понюшку (понюх) табаку, ни за грош [Облиште його, панове. Пропав козак ні за цапову душу. Причарували його Ганнипі очі (Тулуб)]. цапки, цапком см. цапа. цаплёнпй разг. шальной [Ти навіжена, цап- лена, навісна людина! (Н.-Лев.); Цаплений, відчепись (Черк. у. — Сл. Гр.)]. цапок см. цапик. цар, -ря царь [О люди! Люди небораки! Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не собаки! (Шевч.); Лев, що є цар над звірами, Пише листи з печатками, Розсилає на весь світ ц 24—1402 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)