дар 370 цар (Фр.)]; ^Р У, голові (об уме) разг. царь в голове [Що це ти кажеш, сипу? Чи ти маєш бога в животі, а царя в голові?! (Мирн.)]; без ~ря у голові (глуп; глупо) разг. без царя в голове [Пощо на чолі поміщено книжку Ніщпе.. — сю блискучу, а фальшиву балаканину, сю справді анархістичну філософію, роблену «без царя в голові», — сього абсолютно не розуміємо (Фр.)]; ^р-г армата царь-пушка [Здавалося, металеві ядра, що покотом лежали біля цар-гармати, потріскаються від морозу (Руденко)]; ~р -дівиця фольк. царь-девица [Ану, старая цар-дівице, Сі- дая музо, схаменись! (Котл.)]; ^р - з і л я фольк. царь-зелье [Ой, хто ж мені цар- зілля достане, той зо мною на рушничку стане (народна пісня)]; ~р -колокол царь-колокол [Дивлюсь на ті дива, па цар-колокол, що як улізеш у його, то неначе в клуні опинишся (Стор.)]; ^р птиця фольк. царь-птйца; ^*>р - п у ш- к а царь-пушка [Скорботні дні пішли в віки, Але лишилися навіки Людської витвори руки, Цар-пушка і Іван Великий (Рил.)]; дурень ^ря небесного см. дурень І; за ^ря Тимка (Пань- к а) [,як оула земля тонка] и за «•^ря Гороха [,як людей було трохи] и обл. з а *-фя Д о б к а (очень давно) фольк., шутл. при царе Горохе [За царя Тимка, як була земля топка.., пальцем проткни та й води напийсь (Ном.); Той був з багатих, значних панів..! Йому, мабуть, здавалось, що він і тепер панує на Вкраїні, як було колись за царя Гороха, як людей було трохи (Н.-Лев.)]. цара обл. чужая сторона, чужой край [Є на світі велика цара, де робочий чоловік сам собі господар, туди й треба дивитися (Кундз.)]. царанин обл. крестьянин [— В добрий час! — говорили один одному царани, приступаючи до косовиці (Чаб.)]. царат, -ту царизм [Лютий ворог трудящих росіян, царат був катом і мучителем перу ських народів, офіціально званих «інородцями» (Рад. літер., 1957, 6)]; за ~ту (когда) при царизме [Страшною була у нас старість за царату. Бідна людипа гинула від голоду і злиднів (Шиян)]. царевбивець, -вця цареубийца (м. р.). царевбивство цареубийство. царевбивця м. и ж. р. цареубийца. царевбійниця цареубийца (ж. р.). царевич царевич [Він не раз чув ті чудові казочки про Йвана Івановича, руського царевича (Мирн.)]. царедворець, -рця уст. царедворец [Бальзак мріяв, що увійде в маршальський зал Тюїльрійського палацу.., і в дві шереги обабіч трону стоятимуть досвідчені царедворці, пройняті повагою і заздрістю (Риб.)]. царедворка уст. царедворка [Тільки що князь промовив ці слова, аж князівна присилає до батька царедворку, щоб дозволив привести до неї того, хто знайшов її намисто (Н.-Лев.)]. царенко фольк. царевич [От і поодружувалися царепки: старший узяв царівну, середульший — князівпу, а Іван-царенко — зелену жабу з болота (народна казка)]. цареня, -няти разг. царское дитя [— Бити до цурки, — похмуро продовжував Лаврін. — І царя й царенят. Послали народ на погибель, іроди прокляті! (Донч.)]. царизм, -му царизм [Т. Г. Шевченко в тісному єднанні з російськими революційними демократами вів боротьбу проти царизму і кріпосництва (Рил.)]. царик уменьш., прен. царёк; (только прен.) царйшка [Він хвалився, Що з тигром віч- на-віч у Лівії зустрівся, 3 тамтешнім цариком полюючи в лісах (перекл. Рильського); Ви й самі не знаєте, Що царики коять (Шевч)]. царина 1) околица [Бурлаки сіли на окопі коло царини, трохи одпочили (Н.-Лев.); Гробокопателі в селі Волочать трупи ланцюгами За царину — і засипають Без домовини (Шевч.); На царині села, під кущем ліщини, вранці поховали молодого поета, парторга батальйону (Дмитр.)]; 2) (засеянный участок) обл. поле [Про гусей він не дбав зовсім, і вони ходили самопас. Не раз їм лучилося зайти в царину (Фр-); Коли Юлина вискочила з кущів калини й щосили побігла по яскраво-зеленій і рівній царині, вона побачила, що вподовж всього узлісся через рівні інтервали стояли жандарми (Скляр.)]; 3) (пастбище около села) выгон [Сіда Чіпка коло землянки, виймає черствий хліб з торбини, починає снідати. Тим часом люди зганяють овець до царини (Мирн.)]; 4) обл. сенокос при усадьбе [Аж ось город... У царині нагледів Чіпка низенького, натоптуваного чоловіка, з круглим запухлим лицем, з рудими товстими усами (Мирн.)]; 5) (пе- рен. — сфера деятельности) область [Одержане завдапня не було для нього тягарем, воно скорше було йому благословенням і перепусткою в царину бажаних подвигів (Гонч.)]. царинка 1) обл. полянка [Ще з годину ходу лісом, а там вийдемо на одну царинку (Коб.)]; 2) уменьш. от царина 2, 4 [Тяжкі часи настали в родині Івана по смерті ґазди. Загніздилось безладдя, спливали гаразди, продавались царинки одна по одній (Коцюб.); Часами, несподі- вапо зовсім, коли віп зводив очі на зелені царинки, де спочивало в копицях сіно, або на глибокий задуманий ліс, звідти злітав до нього давно заоутий голос (Коцюб.)]. царйпник разг. сторож у околицы [— Паничу, загубили гарбуза! — крикнув непомірко- вапий царинник і побіг ловити гарбуза (Н.-Лев.)]. царистський царистский. царити, -рю, -риш 1) царствовать; уст. царить [Інший жар в її серці горить! Інший бог там живе! Інший цар там царить! (Фр.)]; 2) перен. редк. царить [Я думав про тьму, що в тих селах царить, Про бідність, про голод, про муку (Фр.); Єлизавета: .. Невже немає справді місця в світі, Де б
|